Відмінності між версіями «Любуватися»
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Любуватися, -буюся, -єшся, '''''гл. ''Любоваться. ''О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. ''Котл. Ен. І. 36. | '''Любуватися, -буюся, -єшся, '''''гл. ''Любоваться. ''О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. ''Котл. Ен. І. 36. | ||
[[Категорія:Лю]] | [[Категорія:Лю]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/ljubuvatysja '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''] | ||
| + | |||
ЛЮБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. | ЛЮБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. | ||
| − | 1. ким, чим, на кого — що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. Дівчата.. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Леся Українка, IV, 1954, 243); Дивився на неї Яресько і любувавсь. Як змінилася! (Олесь Гончар, II, 1959, 33); Я зупинився, любуючись, які вони хороші — обидві! (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 42); Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. Хлопці обвисли на березі і любувалися, як Карпо добре плаває (Панас Мирний, I, 1954, 250); Дивись, любуйся земляками. Твої, Тарасе, земляки на полі орють тракторами, ведуть у небі літаки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 350); Відчувати задоволення від чого-небудь. [Пузир:] Підожди, нехай вівці пройдуть. Не перебивай мені любуватися (Карпенко-Карий, II, 1960, 374 | + | 1. ким, чим, на кого — що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. Дівчата.. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Леся Українка, IV, 1954, 243); Дивився на неї Яресько і любувавсь. Як змінилася! (Олесь Гончар, II, 1959, 33); Я зупинився, любуючись, які вони хороші — обидві! (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 42); Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. Хлопці обвисли на березі і любувалися, як Карпо добре плаває (Панас Мирний, I, 1954, 250); Дивись, любуйся земляками. Твої, Тарасе, земляки на полі орють тракторами, ведуть у небі літаки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 350); Відчувати задоволення від чого-небудь. [Пузир:] Підожди, нехай вівці пройдуть. Не перебивай мені любуватися (Карпенко-Карий, II, 1960, 374). |
2. діал. Любитися (у 1 знач.). Довго ще вони [Галя і Чіпка].. любувалися та милувалися (Панас Мирний, I, 1949, 352). | 2. діал. Любитися (у 1 знач.). Довго ще вони [Галя і Чіпка].. любувалися та милувалися (Панас Мирний, I, 1949, 352). | ||
3. в чому, діал. Кохатися (у 2 знач.). Його батько також не любувався в бібліотеці. Опріч кількох книжок духовного змісту — про інші книжки й не питай (Лесь Мартович, Тв., 1954, 290); Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був І в ловах любувавсь віддавна (Іван Франко, X, 1954, 343). | 3. в чому, діал. Кохатися (у 2 знач.). Його батько також не любувався в бібліотеці. Опріч кількох книжок духовного змісту — про інші книжки й не питай (Лесь Мартович, Тв., 1954, 290); Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був І в ловах любувавсь віддавна (Іван Франко, X, 1954, 343). | ||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F '''Словник української літератури'''] | ||
| − | |||
| − | [[Зображення:Vyshyvanka.jpg |403 × 600px]] | + | Любува́тися [собо́ю] — бути задоволеним самим собою; пишатися. Меж горами старий Дніпро, Неначе у молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Шевч., II, 1963, 132); [Огнєв:] Всі недалекі люди такі. влади, любуються собою, люблять тільки повчати. |
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Зображення:Vyshyvanka.jpg |403 × 600px]][[Зображення:ECnWbra46Gs.jpg|416 × 604 px]] | ||
| − | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 15:30, 25 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Любуватися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЮБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. ким, чим, на кого — що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. Дівчата.. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Леся Українка, IV, 1954, 243); Дивився на неї Яресько і любувавсь. Як змінилася! (Олесь Гончар, II, 1959, 33); Я зупинився, любуючись, які вони хороші — обидві! (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 42); Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. Хлопці обвисли на березі і любувалися, як Карпо добре плаває (Панас Мирний, I, 1954, 250); Дивись, любуйся земляками. Твої, Тарасе, земляки на полі орють тракторами, ведуть у небі літаки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 350); Відчувати задоволення від чого-небудь. [Пузир:] Підожди, нехай вівці пройдуть. Не перебивай мені любуватися (Карпенко-Карий, II, 1960, 374). 2. діал. Любитися (у 1 знач.). Довго ще вони [Галя і Чіпка].. любувалися та милувалися (Панас Мирний, I, 1949, 352). 3. в чому, діал. Кохатися (у 2 знач.). Його батько також не любувався в бібліотеці. Опріч кількох книжок духовного змісту — про інші книжки й не питай (Лесь Мартович, Тв., 1954, 290); Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був І в ловах любувавсь віддавна (Іван Франко, X, 1954, 343).
Словник української літератури
Любува́тися [собо́ю] — бути задоволеним самим собою; пишатися. Меж горами старий Дніпро, Неначе у молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Шевч., II, 1963, 132); [Огнєв:] Всі недалекі люди такі. влади, любуються собою, люблять тільки повчати.
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=EcSXU00nf1Q
Цікаві факти
Більше читайте тут:
