Відмінності між версіями «Любуватися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 10 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Любуватися, -буюся, -єшся, '''''гл. ''Любоваться. ''О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. ''Котл. Ен. І. 36.  
 
'''Любуватися, -буюся, -єшся, '''''гл. ''Любоваться. ''О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. ''Котл. Ен. І. 36.  
 
[[Категорія:Лю]]
 
[[Категорія:Лю]]
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 +
[http://sum.in.ua/s/ljubuvatysja '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']
 +
 
ЛЮБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
 
ЛЮБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. ким, чим, на кого — що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. Дівчата.. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Леся Українка, IV, 1954, 243); Дивився на неї Яресько і любувавсь. Як змінилася! (Олесь Гончар, II, 1959, 33); Я зупинився, любуючись, які вони хороші — обидві! (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 42); Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. Хлопці обвисли на березі і любувалися, як Карпо добре плаває (Панас Мирний, I, 1954, 250); Дивись, любуйся земляками. Твої, Тарасе, земляки на полі орють тракторами, ведуть у небі літаки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 350); Відчувати задоволення від чого-небудь. [Пузир:] Підожди, нехай вівці пройдуть. Не перебивай мені любуватися (Карпенко-Карий, II, 1960, 374).Любуватися [собою] — бути задоволеним самим собою; пишатися. Меж горами старий Дніпро, Неначе у молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Тарас Шевченко, II, 1963, 132); [Огнєв:] Всі недалекі люди такі. ігшись влади, любуються собою, люблять тільки повчати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 39).
+
1. ким, чим, на кого — що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. Дівчата.. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Леся Українка, IV, 1954, 243); Дивився на неї Яресько і любувавсь. Як змінилася! (Олесь Гончар, II, 1959, 33); Я зупинився, любуючись, які вони хороші — обидві! (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 42); Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. Хлопці обвисли на березі і любувалися, як Карпо добре плаває (Панас Мирний, I, 1954, 250); Дивись, любуйся земляками. Твої, Тарасе, земляки на полі орють тракторами, ведуть у небі літаки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 350); Відчувати задоволення від чого-небудь. [Пузир:] Підожди, нехай вівці пройдуть. Не перебивай мені любуватися (Карпенко-Карий, II, 1960, 374).
 
2. діал. Любитися (у 1 знач.). Довго ще вони [Галя і Чіпка].. любувалися та милувалися (Панас Мирний, I, 1949, 352).
 
2. діал. Любитися (у 1 знач.). Довго ще вони [Галя і Чіпка].. любувалися та милувалися (Панас Мирний, I, 1949, 352).
 
3. в чому, діал. Кохатися (у 2 знач.). Його батько також не любувався в бібліотеці. Опріч кількох книжок духовного змісту — про інші книжки й не питай (Лесь Мартович, Тв., 1954, 290); Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був І в ловах любувавсь віддавна (Іван Франко, X, 1954, 343).
 
3. в чому, діал. Кохатися (у 2 знач.). Його батько також не любувався в бібліотеці. Опріч кількох книжок духовного змісту — про інші книжки й не питай (Лесь Мартович, Тв., 1954, 290); Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був І в ловах любувавсь віддавна (Іван Франко, X, 1954, 343).
  
 +
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F '''Словник української літератури''']
  
==Ілюстрації==
 
  
[[Зображення:Vyshyvanka.jpg |403 × 600px]]
+
Любува́тися [собо́ю] — бути задоволеним самим собою; пишатися. Меж горами старий Дніпро, Неначе у молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Шевч., II, 1963, 132); [Огнєв:] Всі недалекі люди такі.  влади, любуються собою, люблять тільки повчати.
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
[[Зображення:Vyshyvanka.jpg |403 × 600px]][[Зображення:ECnWbra46Gs.jpg|416 × 604 px]]
  
[[Зображення:ECnWbra46Gs.jpg|416 × 604 px]]
 
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
Рядок 22: Рядок 27:
  
 
Більше читайте тут:
 
Більше читайте тут:
Словник української мови
 
===[http://sum.in.uaАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 
[посилання http://tsn.ua/tsikavinki/u-dnipropetrovsku-ukrayinski-bogatiri-
 
  
tyagali-25-tonnu-furu-i-peremogli-yevropeyskih-koleg-313605.html]
 
  
===[http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/lyubuvatysya.11324/]===
+
===[http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/lyubuvatysya.11324/ Матеріал з хохлопедії]===
  
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]===
+
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Матеріал з словників]===
  
===[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]===
+
===[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Поточна версія на 15:30, 25 листопада 2015

Словник Грінченка

Любуватися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЮБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. ким, чим, на кого — що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. Дівчата.. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Леся Українка, IV, 1954, 243); Дивився на неї Яресько і любувавсь. Як змінилася! (Олесь Гончар, II, 1959, 33); Я зупинився, любуючись, які вони хороші — обидві! (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 42); Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. Хлопці обвисли на березі і любувалися, як Карпо добре плаває (Панас Мирний, I, 1954, 250); Дивись, любуйся земляками. Твої, Тарасе, земляки на полі орють тракторами, ведуть у небі літаки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 350); Відчувати задоволення від чого-небудь. [Пузир:] Підожди, нехай вівці пройдуть. Не перебивай мені любуватися (Карпенко-Карий, II, 1960, 374). 2. діал. Любитися (у 1 знач.). Довго ще вони [Галя і Чіпка].. любувалися та милувалися (Панас Мирний, I, 1949, 352). 3. в чому, діал. Кохатися (у 2 знач.). Його батько також не любувався в бібліотеці. Опріч кількох книжок духовного змісту — про інші книжки й не питай (Лесь Мартович, Тв., 1954, 290); Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був І в ловах любувавсь віддавна (Іван Франко, X, 1954, 343).

Словник української літератури


Любува́тися [собо́ю] — бути задоволеним самим собою; пишатися. Меж горами старий Дніпро, Неначе у молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Шевч., II, 1963, 132); [Огнєв:] Всі недалекі люди такі. влади, любуються собою, люблять тільки повчати.

Ілюстрації

403 × 600px416 × 604 px

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=EcSXU00nf1Q

Цікаві факти

Більше читайте тут:


Матеріал з хохлопедії

Матеріал з словників

Матеріал з Вікіпедії