Відмінності між версіями «Дарувати»
(Створена сторінка: '''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола д...) |
(→Медіа) |
||
(не показані 17 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. | '''Дарува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''1) Дарить. ''Свого не даруй, чужого не бери. ''Ном. № 9671. ''Вола дарують без ярма. ''Ном. ''Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. ''Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. ''Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. ''Ном. № 71, ''Царівну оддав, щастям дарував. ''Чуб. ІІІ. 272. ''Господь його донею дарує. ''3) Жертвовать чѣмъ. ''Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. ''КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. ''Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. ''МВ. І. 12. ''Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. ''Мил. 15. 5) '''Дарувати життям, — душею'''. Пощадить жизнь. ''Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? ''Лохв. у. ''Бери гроші, аби дарував душею. ''Черкас. у. | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53105_para1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Komu-i-yaki-kvity-daruvaty-na-8-bereznya.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Svyatoy_nikolay_250x200.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-daruvati-i-priymati-podarunki.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|31cGId5z8oM}} | ||
+ | {{#ev:youtube|HxafjHedPks}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/daruvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Дарувати] | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
[[Категорія:Да]] | [[Категорія:Да]] | ||
+ | |||
+ | ''[http://porady.pp.ua/category/scho/ Цікаві ідеї для подарунків]'' | ||
+ | |||
+ | ''[http://alienplants.com.ua/prikmeti/shcho-ne-mozhna-daruvati-prikmeti-zaboboni Що не можна дарувати]'' |
Поточна версія на 15:06, 9 квітня 2014
Дарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Дарить. Свого не даруй, чужого не бери. Ном. № 9671. Вола дарують без ярма. Ном. Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. Мет. 186. 2) Давать, награждать, жаловать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. № 71, Царівну оддав, щастям дарував. Чуб. ІІІ. 272. Господь його донею дарує. 3) Жертвовать чѣмъ. Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. КС. 1882. XII. 487. 4) Прощать, извинять. Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, я їй те дарую. МВ. І. 12. Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. Мил. 15. 5) Дарувати життям, — душею. Пощадить жизнь. Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? Лохв. у. Бери гроші, аби дарував душею. Черкас. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Дарувати