|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання).
| |
| − | У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%.
| |
| − | Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1].
| |
| − | Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит.
| |
| − | З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур.
| |
| − | Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.
| |
| | | | |
| − | ==Сучасні словники==
| |
| − | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж.
| |
| − | 1. Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття. Помочить [Мотря коноплі].., висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Мирний, II, 1954, 46); Сиплеться костриця на землю під ноги. Під терницями її вже цілі купи (Головко, II, 1957, 24).
| |
| − | Пересо́хнути на костри́цю — стати сухим і ламким (про сіно, злаки). — Та це ж ходила подивитись на Маринине жито: лежить, пересохло на кострицю, висипається, скотиною побите (Вас., Вибр., 1954, 248).
| |
| − | 2. бот. Те саме, що вівся́ниця 1. Береги ставу й уся балка нижче вкриті були суцільним трав’яним килимом. Саме цвіли костриця, тимофіївка, білі ромашки (Минко, Ясні зорі, 1951, 87).
| |
| − |
| |
| − | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== КОСТРИЦЯ
| |
| − | багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, відомо бл. 300 видів, дикорослі та культурні, цінна кормова культура; в Україні поширено 12 видів; к. лукова - одна з найкращих лукових трав, к. червона - пасовищний злак і к. борозниста (типчак).
| |
| − |
| |
| − | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599.
| |
| − | ==Іноземні словники==
| |
| − | ===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== костриця
| |
| − | 1) спец. (терміття) boon, sheave
| |
| − | 2) бот. (вівсяниця) fescue
| |
| − | ==Ілюстрації==
| |
| − | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
| |
| − | |- valign="top"
| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Костриця.jpgx140px]]
| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Костриця_1.jpg|x140px]]
| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Костриця_2.jpeg|x140px]]
| |
| − |
| |
| − | |}
| |
| − | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання).
| |
| − | У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%.
| |
| − | Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1].
| |
| − | Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит.
| |
| − | З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур.
| |
| − | Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.
| |
| − |
| |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
| |
| − | [[Категорія:Слова 2015 року]]
| |
| − | [[Категорія:Ко]]
| |
