Відмінності між версіями «Пшик!»
(додано шаблон) |
(додано текст) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ПШИК, виг. | ||
| + | 1. Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому. | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Уживається як присудок за знач. пшикати. Ледачий з їх москаль та й миршавий козак! Чи трапиться стрілять... — пшик порох на пановці [панівці]!.. Уже й злякалися! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 185). | ||
| + | |||
| + | 3. у знач. ім. пшик, у, чол., зневажл. Ніщо, дурниця. Зробив з лемеша пшик! (Номис, 1864, № 7609); [Старшина:] Купили хріну, треба з'їсти.. А то думають, думають, ні вголос, ні мовчки; а ляхи догадаються — от тобі й пшик! (Тарас Шевченко, I, 1963, 96); піти на Косів» — в тім був і початок, і середина, і кінець. А як, що,.. чи не зійде все на пшик або ще на що гірше — до того мисль не доходила (Гнат Хоткевич, II, 1966, 226); Сідав [Іван] писати — горів, серце його радісно стискалося.. А тут з великого замаху вийшов пшик (Петро Колесник, Терен.., 1959,. 185). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:23.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|tWD5txu5X1k}} | ||
| − | == | + | ==Цікаві факти== |
| − | + | *Неймовірно, але хоча вода й має досить простий хімічний склад, вчені продовжують її досліджувати та щоразу відкривають нові дивовижні властивості води. Згідно з даними дослідження, яке було присвячене країні з найчистішою водою, першість отримала Фінляндія. Усього у дослідженні брали участь 122 країни. Сумно, але у світі у цілого мільярда людей немає жодного доступу до безпечної води. | |
| − | + | *Хоча в школах нас і навчають, що вода має всього 3 агрегатних стани, але вчені вже виділили п’ять станів рідкої води та аж 14 її станів у замерзлому вигляді! | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Пш]] | [[Категорія:Пш]] | ||
Поточна версія на 04:15, 25 листопада 2015
Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Ном. № 1858. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик». Ном., стр. 284, № 1858.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПШИК, виг.
1. Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому.
2. розм. Уживається як присудок за знач. пшикати. Ледачий з їх москаль та й миршавий козак! Чи трапиться стрілять... — пшик порох на пановці [панівці]!.. Уже й злякалися! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 185).
3. у знач. ім. пшик, у, чол., зневажл. Ніщо, дурниця. Зробив з лемеша пшик! (Номис, 1864, № 7609); [Старшина:] Купили хріну, треба з'їсти.. А то думають, думають, ні вголос, ні мовчки; а ляхи догадаються — от тобі й пшик! (Тарас Шевченко, I, 1963, 96); піти на Косів» — в тім був і початок, і середина, і кінець. А як, що,.. чи не зійде все на пшик або ще на що гірше — до того мисль не доходила (Гнат Хоткевич, II, 1966, 226); Сідав [Іван] писати — горів, серце його радісно стискалося.. А тут з великого замаху вийшов пшик (Петро Колесник, Терен.., 1959,. 185).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
- Неймовірно, але хоча вода й має досить простий хімічний склад, вчені продовжують її досліджувати та щоразу відкривають нові дивовижні властивості води. Згідно з даними дослідження, яке було присвячене країні з найчистішою водою, першість отримала Фінляндія. Усього у дослідженні брали участь 122 країни. Сумно, але у світі у цілого мільярда людей немає жодного доступу до безпечної води.
- Хоча в школах нас і навчають, що вода має всього 3 агрегатних стани, але вчені вже виділили п’ять станів рідкої води та аж 14 її станів у замерзлому вигляді!
