Відмінності між версіями «Цегея»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Цеге́я, -геї, '''''ж. ''Шерсть овцы мѣшанной породы отъ шпанской и простой. Павлогр. у.  
 
'''Цеге́я, -геї, '''''ж. ''Шерсть овцы мѣшанной породы отъ шпанской и простой. Павлогр. у.  
 
[[Категорія:Це]]
 
[[Категорія:Це]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
ШЕРСТЬ, і, жін.
 +
 +
1. Волосяний покрив тварин. В кошарі спорили раз дві Вівці понурі, У кого краща шерсть на шкурі (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 176); Дивлюсь, коло хати стоїть високий вороний кінь, прив'язаний до акації, шерсть на йому аж вилискується проти місяця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 275); Серед плавнів коло хатки лишилась на хазяйстві лише коза і жалібно мекала, коли осінній вітер куйовдив її білу шерсть (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); Він узяв шкурки, дмухнув на них, став гладити їх вздовж і проти шерсті, потім спитав з удаваною байдужістю: — По скільки хочеш? (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 330); Червоноармійці, зачувши гавкання собаки, здивовано повисовували з борозни голови. Шерсть на спині Валета здибилась (Петро Панч, В дорозі, 1959, 95); З чагарів, що були на тім боці, блиснули зелені очі ще одного звіра, трохи далі, в кущах, зашаруділо і майнула руда шерсть іще одного (Ігор Муратов. Бук. повість, 1959, 286);  * Образно. На небі сонце — серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227);  * У порівняннях. Вкриті густим, грубим пухом, наче шерстю, птахи [пінгвіни] стоять перед людьми суцільною масою (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 410); Стовбури сосен, жовтаві, наче шерсть лісової звірини, поволі обступали мандрівників з усіх боків (Олесь Донченко, II, 1956, 27);
 +
//  розм. Густий волосяний покрив на тілі, обличчі людини. Здавалося, що п'яний нарочито так затягає розмову, ледве витягає з-за пояса складену вчетверо газету, старанно прикриваючи пеленою сорочки чорне від наманганського пороху та поту, заросле густою шерстю тіло (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 334).
 +
 +
♦ Бути проти шерсті — те саме, що Гладити проти шерсті (див. гладити). На Думу надії мало, її, певно, розженуть, коли буде урядові проти шерсті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 290); Гладити за шерстю див. гладити; Гладити проти шерсті див. гладити.
 +
 +
2. Волокно з остриженого, вичесаного волосяного покриву тварин. Весною до миколинського ярмарку, на який з'їжджалися навіть заморські покупці шерсті, він за день своїми кістлявими пальцями настригав по шістсот фунтів теплого, з пилом степових доріг золота (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); З бобрової шерсті виробляли високоякісні легкі касторові капелюхи (Наука і життя, 8, 1959, 34); Цікаво відзначити, що Казахстан виробляє у два з лишком рази більше шерсті, ніж Пакистан та Іран (Комуніст України, 9, 1965, 68).
 +
 +
▲ Мінеральна шерсть — синтетична сполука, одержана хімічним способом, яка має властивості і вигляд такого волокна. Мінеральна шерсть — теплоізоляційний матеріал, що складається із склистих волокон (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 116).
 +
 +
♦ З паршивої вівці хоч шерсті шмат — хоч яка-небудь користь від когось, чогось. [Бобочка:] Можете отримати [гроші]. Борис Журкін завжди платив борги чесно.. [Михайло:] З паршивої вівці хоч шерсті шмат (Вадим Собко, П'єси, 1958, 375).
 +
 +
3. Пряжа (нитки), виготовлений з такого волокна. Якби шерсті клубок мав би стільки в собі речовини, Як і олив'яний злиток, вагою були б вони рівні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 134).
 +
 +
4. Тканина з цієї пряжі. На ньому світлої шерсті костюм, біла сорочка, синьо-краплиста краватка (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 13).
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
 +
noun [mass noun]
 +
1) the fine, soft curly or wavy hair forming the coat of a sheep, goat, or similar animal, especially when shorn and prepared for use in making cloth or yarn
 +
 +
■ yarn or textile fibre made from wool 2) a thing resembling wool, in particular:
 +
 +
■ [with modifier] the soft underfur or down of some other mammals beaver wool
 +
 +
■ [with modifier] a metal or mineral made into a mass of fine fibres lead wool
 +
 
==Вовна==
 
==Вовна==
 
Вовна́ — тонка довга шерсть тварин, що використовується в текстильній промисловості як сировина для виготовлення вовняних тканин. Найпоширенішою у світі є овеча вовна, саме тому дуже часто коли говорять про вовну мають на увазі саме її. Часом слово вовна використовують як спеціальний термін на означення овечої шерсті. Наприклад в усій класифікації УКТЗЕД термін «вовна» означає вовну овець або ягнят. Назва «вовна» може також використовуватися для позначення з'єднань волокон з вовни овець або ягнят і видів шерсті (альпака, вігоні, верблюда, кашмірської і кешгорської кіз, лами та і інші).[1] Основними виробниками і експортерами вовни є такі країни: Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР, країни Середньої Азії.
 
Вовна́ — тонка довга шерсть тварин, що використовується в текстильній промисловості як сировина для виготовлення вовняних тканин. Найпоширенішою у світі є овеча вовна, саме тому дуже часто коли говорять про вовну мають на увазі саме її. Часом слово вовна використовують як спеціальний термін на означення овечої шерсті. Наприклад в усій класифікації УКТЗЕД термін «вовна» означає вовну овець або ягнят. Назва «вовна» може також використовуватися для позначення з'єднань волокон з вовни овець або ягнят і видів шерсті (альпака, вігоні, верблюда, кашмірської і кешгорської кіз, лами та і інші).[1] Основними виробниками і експортерами вовни є такі країни: Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР, країни Середньої Азії.
Рядок 31: Рядок 62:
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|TJKu0pxFdTg}}
 
{{#ev:youtube|TJKu0pxFdTg}}
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%86%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D1%8F Відмінювання]
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 23:17, 24 листопада 2015

Цеге́я, -геї, ж. Шерсть овцы мѣшанной породы отъ шпанской и простой. Павлогр. у.

Сучасні словники

ШЕРСТЬ, і, жін.

1. Волосяний покрив тварин. В кошарі спорили раз дві Вівці понурі, У кого краща шерсть на шкурі (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 176); Дивлюсь, коло хати стоїть високий вороний кінь, прив'язаний до акації, шерсть на йому аж вилискується проти місяця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 275); Серед плавнів коло хатки лишилась на хазяйстві лише коза і жалібно мекала, коли осінній вітер куйовдив її білу шерсть (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); Він узяв шкурки, дмухнув на них, став гладити їх вздовж і проти шерсті, потім спитав з удаваною байдужістю: — По скільки хочеш? (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 330); Червоноармійці, зачувши гавкання собаки, здивовано повисовували з борозни голови. Шерсть на спині Валета здибилась (Петро Панч, В дорозі, 1959, 95); З чагарів, що були на тім боці, блиснули зелені очі ще одного звіра, трохи далі, в кущах, зашаруділо і майнула руда шерсть іще одного (Ігор Муратов. Бук. повість, 1959, 286); * Образно. На небі сонце — серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227); * У порівняннях. Вкриті густим, грубим пухом, наче шерстю, птахи [пінгвіни] стоять перед людьми суцільною масою (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 410); Стовбури сосен, жовтаві, наче шерсть лісової звірини, поволі обступали мандрівників з усіх боків (Олесь Донченко, II, 1956, 27); // розм. Густий волосяний покрив на тілі, обличчі людини. Здавалося, що п'яний нарочито так затягає розмову, ледве витягає з-за пояса складену вчетверо газету, старанно прикриваючи пеленою сорочки чорне від наманганського пороху та поту, заросле густою шерстю тіло (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 334).

♦ Бути проти шерсті — те саме, що Гладити проти шерсті (див. гладити). На Думу надії мало, її, певно, розженуть, коли буде урядові проти шерсті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 290); Гладити за шерстю див. гладити; Гладити проти шерсті див. гладити.

2. Волокно з остриженого, вичесаного волосяного покриву тварин. Весною до миколинського ярмарку, на який з'їжджалися навіть заморські покупці шерсті, він за день своїми кістлявими пальцями настригав по шістсот фунтів теплого, з пилом степових доріг золота (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); З бобрової шерсті виробляли високоякісні легкі касторові капелюхи (Наука і життя, 8, 1959, 34); Цікаво відзначити, що Казахстан виробляє у два з лишком рази більше шерсті, ніж Пакистан та Іран (Комуніст України, 9, 1965, 68).

▲ Мінеральна шерсть — синтетична сполука, одержана хімічним способом, яка має властивості і вигляд такого волокна. Мінеральна шерсть — теплоізоляційний матеріал, що складається із склистих волокон (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 116).

♦ З паршивої вівці хоч шерсті шмат — хоч яка-небудь користь від когось, чогось. [Бобочка:] Можете отримати [гроші]. Борис Журкін завжди платив борги чесно.. [Михайло:] З паршивої вівці хоч шерсті шмат (Вадим Собко, П'єси, 1958, 375).

3. Пряжа (нитки), виготовлений з такого волокна. Якби шерсті клубок мав би стільки в собі речовини, Як і олив'яний злиток, вагою були б вони рівні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 134).

4. Тканина з цієї пряжі. На ньому світлої шерсті костюм, біла сорочка, синьо-краплиста краватка (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 13).

Іноземні словники

noun [mass noun] 1) the fine, soft curly or wavy hair forming the coat of a sheep, goat, or similar animal, especially when shorn and prepared for use in making cloth or yarn

■ yarn or textile fibre made from wool 2) a thing resembling wool, in particular:

■ [with modifier] the soft underfur or down of some other mammals beaver wool

■ [with modifier] a metal or mineral made into a mass of fine fibres lead wool

Вовна

Вовна́ — тонка довга шерсть тварин, що використовується в текстильній промисловості як сировина для виготовлення вовняних тканин. Найпоширенішою у світі є овеча вовна, саме тому дуже часто коли говорять про вовну мають на увазі саме її. Часом слово вовна використовують як спеціальний термін на означення овечої шерсті. Наприклад в усій класифікації УКТЗЕД термін «вовна» означає вовну овець або ягнят. Назва «вовна» може також використовуватися для позначення з'єднань волокон з вовни овець або ягнят і видів шерсті (альпака, вігоні, верблюда, кашмірської і кешгорської кіз, лами та і інші).[1] Основними виробниками і експортерами вовни є такі країни: Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР, країни Середньої Азії. У світовій практиці волокна мають різні позначення на етикетках: wool, woll, laine, vune.[2]

Властивості овечої вовни

Вовняні волокна, по суті, складаються з білка типу кератину і мають властиву лускату поверхню. Вони еластичні, дуже гігроскопічні (поглинають вологу з повітря) і, як правило, мають помітні властивості звалюватися. Вовна важко займається (горить лише в полум’ї, поза полум’ям горіння припиняється), але обвуглюючись, виділяє запах, подібний до запаху паленого рога.

Виробляється з вовни домашньої вівці. Пряжа буває різної якості, але в порівнянні з іншими видами пряжі від домашніх тварин, її характеристики більш однорідні. Для пряжі з вовни домашньої вівці дуже важливим скоріше є не походження, а обробка. Овець стрижуть у чітко визначений сезон, потім, вовну миють, очищають від сторонніх тіл, фарбують і прядуть. В усіх цих процесах є свої особливості, які додають вовняній пряжі різних якісних характеристик. Вовняна пряжа легкіша, ніж рослинна й еластичніша, вона краще утримує тепло. Не так швидко намокає у вологому середовищі, як бавовна, проте менш міцна. До недоліків вовняної пряжі можна віднести її звалюваність й утворення на ній скочувань при терті. Причому, чим слабкіше скручена пряжа, тим сильніше виявляються ці недоліки.

Вовна інших тварин

Тонкий волос інших тварин, окрім овець, часом не вважають вовною у вузькому значенні цього слова, з іншого боку саме словосполучення "овеча вовна" вказує, що слово "вовна" має ширше значення. Згідно з класифікацією УКТЗЕД термін «тонкий волос тварин» означає волосяний покров (вовну) альпаки, лами, вікуньї, верблюда, яка, ангорської кози (мохер), тибетських, кашмірських або аналогічних кіз (кашемір), кроля (включаючи ангорського кроля), зайця, бобра, нутрії або ондатри. Тонкий волос тварин звичайно м’якший і менше витий, ніж вовна. Волос альпаки, лами, вікуньї, верблюда, яка, ангорської кози, кашмірської чи аналогічних кіз або ангорського кроля переважно переробляється, подібно до вовни, у пряжу; він також використовується для виготовлення перук і для виробництва лялькового волосся. Інший тонкий волос тварин (наприклад, зайців, звичайних кролів, бобрів, нутрій або ондатр) звичайно не придатний для прядіння і використовується для виробництва повсті, набивань, прокладок і т.д.

Види вовни

  • Мериносова вовна Одержують з тонкорунних мериносових овець. Одними з найкращих вважаються австралійські мериноси. Вовна від цих овець дуже м’яка, до неї рідко додають інші види волокон, і якщо додають, то тільки для того, щоб зробити вовну дешевше, а не поліпшити її якість. Вона є ідеальною для дитячих речей, тому що не подразнює шкіру. Звичайно, багато що залежить від первинної обробки вовни. Навіть таку прекрасну вовну можна зіпсувати недотриманням технології обробки. Вовна мериносової вівці коштує дорожче, ніж вовна звичайної вівці.
  • Мохер Одержують цю пряжу з вовни ангорської кози. Мохерова вовна досить дорога, її найчастіше прядуть з вовняною або штучною ниткою. Мохер добре фарбується. Легко очищається від бруду. Перуть мохер дуже дбайливо, щоб не втратити його «пухнастість».
  • Ангора Ангорська вовна має тваринне походження. Але її одержують не від овець або кіз, а від ангорських кролів. У чистому вигляді ця вовна практично не використовується. По-перше, тому що досить дорога, і, по-друге, тому що зовсім не еластична. Але ангора просто ідеальна в складі вовни, мериносової вовни або акрилу. Вовна ангорського кролика дуже пухнаста, м’яка і тепла.
  • Верблюжа вовна Вовну двогорбого верблюда (бактріана) цінується більше ніж його побратима одногорбого верблюда (дромедара). Верблюжа вовна практично не відбілюється і тому буває або природного кольору, або темного чи чорного кольору.
  • Кашемір Волокна кашеміру одержують з підшерстя Кашмірської кози. Це дуже дорога пряжа, тому що за рік від однієї тварини одержують не більше 100-150 грамів вовни. Пряжа дуже легка, тепла й м’яка, але дуже сприйнятлива до тертя й кошлатання (зкочування волокон у грудочки на поверхні виробів), тому чистого кашеміру Ви практично не знайдете. Як правило, його змішують з вовняним волокном у різних пропорціях.
  • Лама й альпака Альпака – це родич лами, але його вовна цінується дорожче. Кілька десятків років тому вовна лами й альпака була дуже рідкісною й дорогою. Проте сьогодні існує безліч ферм по розведенню цих тварин, так що ціна на цю вовну впала, а сама вовна одержала широке визнання. Але є «гурмани», що віддають перевагу саме вовні перуанських лам й альпака. Це пояснюється тим, що на якість вовни впливає високогір’я. А вовна низинних лам, що розводяться культурно, іноді програє в якості. Вовну лами й альпака підрозділяють на 22 колірних відтінки. Починаючи від чисто білого, далі бежевого, срібного, коричневого і чорного. Вовну цих тварин фарбують дуже рідко, тому що в них багата природна колірна гама. Через те, що окремі волокна вовни довгі, вовна лами й альпака не звалюється й практично не піддається піллінгу. Пряжа з цієї вовни щільніша ніж з інших видів. Є одна особливість збереження вовни альпака й лами - вона не виносить нафталіну. Тому проти молі використовують природні засоби: лаванду, тютюн або кедр. Пряжа альпака й лами, як правило, використовується в чистому виді, але є і винятки.
  • Вікунья Вовна верблюда вікунья — це королева серед вовни. Саме вона дає найтоншу у світі вовну. Вовняний покрив вікуньї буває готовим до стрижки лише раз на рік, коли її вовна найбільш тонка. Оскільки вікуньї не приручаються, то стрижуть впольованих чи зловлених тварин. Тому цей вид вовни вельми рідкісний.
  • Ківіут Ківіут або ків'ют — це дуже рідкісна вовна і дуже дорога, одержують її з підшерстя мускусного бика (вівцебика). Пряжа схожа на ясно-сірий кашемір, але на відміну від його, виріб не сідає. Рідко змішується з іншими видами пряжі. Через високу ціну використовується зазвичай для пошиття спеціального одягу для полярників.

Ілюстрації

Вовна.png Вовна1.jpg Вовна2.jpg Вовна3.jpg

Медіа

Зовнішні посилання

Відмінювання