Відмінності між версіями «Розбір»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
== Словник Грінченка ==
 
== Словник Грінченка ==
−
'''Розбір, -бо́ру, '''''м. ''Разборъ, различіе. ''Нікому нема розбору, не вважають нікого. ''Кв. І. 148.  
+
Розбір - Дія за значенням розбирати 1—4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Леся Українка, V, 1956, 222); — Чого ти хочеш від мене? — гукнула Регіна, роздратована цим легкодушним розбором її найтаємніших почувань і думок (Іван Франко, VI, 1951, 278); — Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (Олесь Гончар, III, 1959, 280).  
  
 
== Сучасні словники ==
 
== Сучасні словники ==
 +
Словник української мови
 
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
−
РО́ЗБІ́Р, бору, чол.
 
−
1. Дія за значенням розбирати 1—4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Леся Українка, V, 1956, 222); — Чого ти хочеш від мене? — гукнула Регіна, роздратована цим легкодушним розбором її найтаємніших почувань і думок (Іван Франко, VI, 1951, 278); — Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (Олесь Гончар, III, 1959, 280).
 
−
♦ Без розбору — усе, всіх підряд; не вибираючи. Тарас багато і часто без розбору читав про історичне минуле своєї України. І воно видавалося йому вільним, героїчним (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 30); З розбором — не все, не всіх підряд; вибираючи. В Константинополі, в палатах Великого палацу, подавали все й частували з розбором — кому.. горіхи, а кому шкаралупина... (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 286); До нас засилають таку силу [віршів], що доводиться з великим розбором відбирати до часописі [часопису] (Панас Мирний, V, 1955, 422); Нікому нема (немає) розбору див. нема.
 
−
2. Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого-небудь. Правду кажучи, я не знайшов нічого такого у тій рецензії, щоб заради неї збивати бучу. Правда — «чудаки» — бринить дисонансом, коли нижче перечитати розбір оповідань (Панас Мирний, V, 1955, 363).
 
−
3. розм. Те саме, що ґатунок 1, 3. Тарас, щоб свій достаток справді показати, Кинувсь тюк, ткання цесарське швидче [швидше] одв'язати, Вийняв, мабуть, штук чотири всякого узору І платків квітчастих в'язку лучного [кращого] розбору (Українські поети-романтики.., 1968, 568); Попойшов [етапом] щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти;.. між кузьками всякими, між хворобами всіх розборів (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 78);
 
−
//  рідко. Рід, категорія, людей з певними рисами, особливостями. [Руфін:] Невже ти не для жарту порівняв Кріспіна й Крусту з ними? [Кай Летіцій (усміхнувшись):] Як сказати? Звичайне, сі дрібнішого розбору (Леся Українка, II, 1951, 361).
 
−
 
−
== ФОНЕТИЧНИЙ РОЗБIР ==
 
−
 
−
ФОНЕТИЧНИЙ РОЗБIР  —  це  один  iз  видiв  мовного  аналiзу,  який
 
−
полягає в  тому,  щоб  визначити  у  фонетичному  словi  кiлькiсть
 
−
звукiв,  позначення  ïх  буквами,  охарактеризувати  голоснi  i
 
−
приголоснi, подiлити слово на склади й проаналiзувати  ïх.  Порядок
 
−
розбору. 1 Записати слово фонетичною транскрипцiєю.
 
−
2. Визначити кiлькiсть звукiв i  букв.  Пояснити  рiзницю  в  кiлькостi
 
−
  звукiв i букв (якщо вона є). 25
 
−
3. Назвати голоснi, дати характеристику: наголошенi i ненаго- лошенi.
 
−
4. Назвати приголоснi, дати характеристику, сонорнi, глухi  i  дзвiнкi,
 
−
  твердi i м'якi, губнi, шиплячi.
 
−
5. Подiлити слово на фонетичнi склади. Охарактеризувати  кожний  склад:
 
−
  вiдкритi  i  закритi,  наголошенi  i  ненаголошенi.  Зразок  розбору
 
−
  Джерельна [джеирел'на]. У словi 8 звукiв, якi позначаються на письмi
 
−
  10 буквами. Двi букви д i ж позначають один звук [дж],  буква  ь  не
 
−
  позначає  звука,  а  позначає  м'якiсть  попереднього
 
−
  приголосного, тому в  словi  букв  бiльше,  нiж  звукiв.  ïдок]
 
−
  —  приголосний,  дзвiнкий,  шиплячий,  твердий;  [еи]  —
 
−
  голосний, ненаголошений; [р] — приголосний, сонорний, твердий;
 
−
  [е]  —  голосний,  наголошений;  [л']  —  приголосний,
 
−
  сонорний, мякий; [н] —  приголосний,  сонорний,  твердий;  [а]
 
−
  — голосний, ненаголошений. У словi три склади: [джеи-рел'-на].
 
−
  Перший склад [джеи] — вiдкритий, ненаголошений;  другий  склад
 
−
  [рел'] — закритий,  наголошений;  третiй  склад  [на]  —
 
−
  вiдкритий, ненаголошений.
 
−
 
−
== Ілюстрації ==
 
−
<gallery>
 
−
-6-638.jpg
 
−
44858_html_m73e40235.jpg
 
−
M140.jpg
 
−
Mova1.jpg ‎
 
−
</gallery>
 
  
 
== Медіа ==
 
== Медіа ==
−
{{#ev:youtube|QxGrgSk3i50}}
 
−
{{#ev:youtube|6Qsjqsx7heQ}}
 
−
{{#ev:youtube|bMv-ha6qRok}}
 
  
−
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв,Музичне мистецтво (Освітня програма: Сольний спів)]]
 
[[Категорія:Ро]]
 
[[Категорія:Ро]]

Поточна версія на 23:30, 8 листопада 2018

Словник Грінченка

Розбір - Дія за значенням розбирати 1—4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Леся Українка, V, 1956, 222); — Чого ти хочеш від мене? — гукнула Регіна, роздратована цим легкодушним розбором її найтаємніших почувань і думок (Іван Франко, VI, 1951, 278); — Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (Олесь Гончар, III, 1959, 280).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Медіа