Відмінності між версіями «Дзвяк»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''І. Дзвяк, -ку, '''''м. ''Металлическій звукъ. '''ІІ. Дзвяк! '''''меж. ''для выраженіи металлическ...)
 
 
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''І. Дзвяк, -ку, '''''м. ''Металлическій звукъ.  
+
<big>Дзвяк</big>
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ДЗВЯК 1, у, чол. Те саме, що дзвякання. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк, і дзвяк по селу, рух, стук — живий люд (Марко Вовчок, I, 1955, 27).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 265.
 +
Коментарі (0)
 +
ДЗВЯК 2, виг.
 +
1. Звуконаслідування, що означає звук від удару (по металевих або скляних предметах).
 +
2. Уживається як присудок за знач. дзвякати і дзвякнути. Коні відходили й сходились знов, аж на диби ставали. Дзвяк — і схрестилися шаблі (Павло Тичина, I, 1957, 270).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 265.
 +
 
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 +
Дзвяк, -ку, м. Металлическій звукъ.
 +
Дзвяк!  меж. для выраженіи металлическаго звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. МВ. І. 44.
 +
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! відмінок !! однина !! множина
 +
|-
 +
| Називний|| дзвяк||
 +
|-
 +
| Родовий || дзвяку ||
 +
|-
 +
| Давальний || дзвяку, дзвякові ||
 +
|-
 +
| Знахідний || дзвяк ||
 +
|-
 +
| Орудний || дзвяком ||
 +
|-
 +
| Місцевий || у дзвяку ||
 +
|-
 +
| Кличний || дзвяку ||
 +
|-
 +
 
 +
|}
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
дзвяк это:
 +
ТолкованиеПеревод
 +
дзвяк
 +
I -у, ч.
 +
Те саме, що дзвякання.
 +
 
 +
II виг.
 +
1) Звуконаслідування, що означає звук від удару (по металевих або скляних предметах).
 +
2) Уживається як присудок за знач. дзвякати і дзвякнути.
 +
 
 +
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дзвяк 1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дзвяк 2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дзвяк 3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| 5dkp55iDVus}}
 +
[https://www.youtube.com/watch?v=5dkp55iDVus]
 +
 
 +
==Див. також==
 +
Слова зі словника Грінченка
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/Дзвякати Дзвякати]===
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]
  
'''ІІ. Дзвяк! '''''меж. ''для выраженіи металлическаго звука. ''Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. ''МВ. І. 44.
 
  
 
[[Категорія:Дз]]
 
[[Категорія:Дз]]

Поточна версія на 09:19, 7 листопада 2016

Дзвяк

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЗВЯК 1, у, чол. Те саме, що дзвякання. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк, і дзвяк по селу, рух, стук — живий люд (Марко Вовчок, I, 1955, 27). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 265. Коментарі (0) ДЗВЯК 2, виг. 1. Звуконаслідування, що означає звук від удару (по металевих або скляних предметах). 2. Уживається як присудок за знач. дзвякати і дзвякнути. Коні відходили й сходились знов, аж на диби ставали. Дзвяк — і схрестилися шаблі (Павло Тичина, I, 1957, 270). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 265.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Дзвяк, -ку, м. Металлическій звукъ. Дзвяк! меж. для выраженіи металлическаго звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. МВ. І. 44.

«Словники України on-line»

відмінок однина множина
Називний дзвяк
Родовий дзвяку
Давальний дзвяку, дзвякові
Знахідний дзвяк
Орудний дзвяком
Місцевий у дзвяку
Кличний дзвяку

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

дзвяк это: ТолкованиеПеревод дзвяк I -у, ч. Те саме, що дзвякання.

II виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук від удару (по металевих або скляних предметах). 2) Уживається як присудок за знач. дзвякати і дзвякнути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Дзвяк 1.jpg Дзвяк 2.jpg Дзвяк 3.jpg

Медіа

[1]

Див. також

Слова зі словника Грінченка

Дзвякати