Відмінності між версіями «Дзвяк»
(Створена сторінка: '''І. Дзвяк, -ку, '''''м. ''Металлическій звукъ. '''ІІ. Дзвяк! '''''меж. ''для выраженіи металлическ...) |
|||
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | <big>Дзвяк</big> | |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ДЗВЯК 1, у, чол. Те саме, що дзвякання. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк, і дзвяк по селу, рух, стук — живий люд (Марко Вовчок, I, 1955, 27). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 265. | ||
+ | Коментарі (0) | ||
+ | ДЗВЯК 2, виг. | ||
+ | 1. Звуконаслідування, що означає звук від удару (по металевих або скляних предметах). | ||
+ | 2. Уживається як присудок за знач. дзвякати і дзвякнути. Коні відходили й сходились знов, аж на диби ставали. Дзвяк — і схрестилися шаблі (Павло Тичина, I, 1957, 270). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 265. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
+ | Дзвяк, -ку, м. Металлическій звукъ. | ||
+ | Дзвяк! меж. для выраженіи металлическаго звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. МВ. І. 44. | ||
+ | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
+ | {| class="wikitable" | ||
+ | |- | ||
+ | ! відмінок !! однина !! множина | ||
+ | |- | ||
+ | | Називний|| дзвяк|| | ||
+ | |- | ||
+ | | Родовий || дзвяку || | ||
+ | |- | ||
+ | | Давальний || дзвяку, дзвякові || | ||
+ | |- | ||
+ | | Знахідний || дзвяк || | ||
+ | |- | ||
+ | | Орудний || дзвяком || | ||
+ | |- | ||
+ | | Місцевий || у дзвяку || | ||
+ | |- | ||
+ | | Кличний || дзвяку || | ||
+ | |- | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | дзвяк это: | ||
+ | ТолкованиеПеревод | ||
+ | дзвяк | ||
+ | I -у, ч. | ||
+ | Те саме, що дзвякання. | ||
+ | |||
+ | II виг. | ||
+ | 1) Звуконаслідування, що означає звук від удару (по металевих або скляних предметах). | ||
+ | 2) Уживається як присудок за знач. дзвякати і дзвякнути. | ||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дзвяк 1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дзвяк 2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дзвяк 3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| 5dkp55iDVus}} | ||
+ | [https://www.youtube.com/watch?v=5dkp55iDVus] | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | Слова зі словника Грінченка | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/Дзвякати Дзвякати]=== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
− | |||
[[Категорія:Дз]] | [[Категорія:Дз]] |
Поточна версія на 09:19, 7 листопада 2016
Дзвяк
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЗВЯК 1, у, чол. Те саме, що дзвякання. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк, і дзвяк по селу, рух, стук — живий люд (Марко Вовчок, I, 1955, 27). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 265. Коментарі (0) ДЗВЯК 2, виг. 1. Звуконаслідування, що означає звук від удару (по металевих або скляних предметах). 2. Уживається як присудок за знач. дзвякати і дзвякнути. Коні відходили й сходились знов, аж на диби ставали. Дзвяк — і схрестилися шаблі (Павло Тичина, I, 1957, 270). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 265.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Дзвяк, -ку, м. Металлическій звукъ. Дзвяк! меж. для выраженіи металлическаго звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. МВ. І. 44.
«Словники України on-line»
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Називний | дзвяк | |
Родовий | дзвяку | |
Давальний | дзвяку, дзвякові | |
Знахідний | дзвяк | |
Орудний | дзвяком | |
Місцевий | у дзвяку | |
Кличний | дзвяку |
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
дзвяк это: ТолкованиеПеревод дзвяк I -у, ч. Те саме, що дзвякання.
II виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук від удару (по металевих або скляних предметах). 2) Уживається як присудок за знач. дзвякати і дзвякнути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Слова зі словника Грінченка