|
|
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | '''Тлумок, -мка, '''''м. ''= '''Клунок. '''Ум. '''Тлумочок. '''
| + | клунок - тісно напакована сумка (торба). |
− | [[Категорія:Тл]] | + | [[Файл:Тлумок2.jpg|міні]] |
| | | |
− | '''1.''' Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок. Як голодом нам помирать (Іван Котляревський, I, 1952, 125); Заробітчани ввійшли в шинок, поскидали з плечей клунки, посідали вряд на лаві (Панас Мирний, I, 1949, 228), В коридор.. вагона зайшов юнак із клунком і великим чемоданом (Петро Панч, В дорозі, 1959, 176).
| + | [[Файл:Тлумок.jpg|міні]] |
− | | + | |
− | '''2.''' Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. Любка принесла дідові харч в клунку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 112); В руках у старої клунок, загорнутий у червону хустину (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 112); За прилавком [на базарі], обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 55).
| + | |
− | | + | |
− | '''3.''' розм. Півмішка чого-небудь як міра. Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Август присвічує лойовою свічкою своєму батькові.., а той тягне « хату клунок вовни (Леся Українка, IV, 1954, 215).
| + | |
− | | + | |
− | [http://sum.in.ua/p/4/192/1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | + | |
клунок - тісно напакована сумка (торба).