Відмінності між версіями «Цензор»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(опис)
 
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 27: Рядок 27:
 
'''blue pencil of censor''' obscene reduction
 
'''blue pencil of censor''' obscene reduction
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
+
==Зовнішні посилання==
 +
[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D1%80 Вікіпедія]
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 23:32, 24 листопада 2015

Цензор, -ра, м. Цензоръ. У другій же половині того ж самого оповідання цензор звелів редакторові печатати вже баринь, изба і т. д. і не дозволив чумакам співати про волю, вози, про ярма і занози. К. XII. 126.

Цензор (Давній Рим)

Це́нзор (лат. censor, від лат. censere — «оцінювати») у Стародавньому Римі — посадовець, що здійснював головним чином проведення цензу. Посада установлена Сервієм Туллієм, спочатку для регулювання податків і військової служби. У 434 до н.е. п'ятирічний термін служби цензора за пропозицією Емілія Мамерка був скорочений до 18 місяців, пізніше посада цензора стала довічною. Для плебеїв посада стала доступна з 350 до н.е. і тоді стали вибиратися відповідно 2 цензори (окрім 131, 120, 115, 102, 92, 86 і 65 рр. до н. е., коли були тільки плебейські цензори). Спектр функцій цензорів при Республіці включав: власне ценз; нагляд за вдачами (censura morum), покарання при цьому називалося не poena, а ignominia або nota. Воно полягало, зважаючи на суспільний стан винного, у виключенні з сенату (senatu movere) або зі стану вершників (equum adimere) або в пониженні в трибі (tribu movere) або у виключенні зі всіх триб взагалі (tribubus omnibus movere, в такому разі винен ставав aerarius, оскільки це могло поєднуватися з обкладенням більшим податком). Сюди входило і право видання едиктів проти розкоші; фінансовий контроль: відкуп суспільних земель, державних доходів і поземельних податків, а отже, і копалень, митних зборів, торгівлі сіллю і т. д., а також спостереження за всіма оплачуваними скарбницею речами і постачаннями, наприклад за озброєнням військ, їх перевезенням і ін. нагляд за спорудою і утриманням громадських будівель і закладів, при якому будівництво і ремонт (opera publica) цензори доручали таким, що пропонував мінімальну плату. Всі цензорські документи називалися tabulae censorum. У 81 до н.е. Сулла скасував посаду і цензорат був відновлений лише в 70 до н. е. Цезар близько 46 до н.е. знов ліквідовував посаду до повторного, але вже формального відновлення Августом.

Іноземні словники

censor [ˈsɛn(t)sə]

n

1. an official who examines material that is about to be released, such as books, movies, news, and art, and suppresses any parts that are considered obscene, politically unacceptable, or a threat to security.

2. (in ancient Rome) either of two magistrates who held censuses and supervised public morals.

v

1. examine (a book, movie, etc.) officially and suppress unacceptable parts of it.


to censor a film exposing the film censorship

blue pencil of censor obscene reduction

Зовнішні посилання

Вікіпедія