Відмінності між версіями «Паляничка»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паляниця.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паляниця1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паляниця2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паляниця3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паляниця4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | == Медіа == | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube| BbRw8alhsw8}} | ||
| + | {{#ev:youtube| A-PEg70TTp4}} | ||
| + | |||
| + | == Цікаві факти == | ||
| + | Хліб винайшли помилково більше 7,5 тис. років тому. Перший буханець зробив древній єгиптянин, який випадково залишив суміш борошна і води у теплій печі на ніч. Коли він повернувся, він виявив м’яке тісто, набагато апетитніше, ніж тверді коржики, які він намагався готувати. | ||
| + | Один з найпопулярніших різновидів канапок — «Сендвіч» був названий на честь графа Сендвіча — відомого картяра. Саме він придумав класти м’ясо між двома скибками хліба, щоб не забруднити руки за грою. | ||
| + | З перших століть нашої ери в Індії існував закон, за яким злочинців карали тим, що на певний час забороняли їсти хліб. При цьому індійці були впевнені, що той, хто не їсть хліб, матиме погане здоров'я і нещасну долю. І говорили при цьому: "Все є їжа, але хліб є її велика мати". | ||
| + | Виявляється, що запах хліба — один із найбагатших і складніших за своїм складом. Виникає він при взаємодії більш, ніж шістдесяти ароматичних елементів. З одного зернятка виходить близько двадцяти міліграмів борошна, і це означає, що для випікання одного буханця потрібно борошно від помелу приблизно 10 тисяч зерен. | ||
| + | У музеї швейцарського міста Цюриха зберігається коржик, спечений близько шести тисяч років тому. Його знайшли при розкопках будівель на палях на місці висохлого озера. | ||
| + | У давнину в останній день жнив у село приносили прикрашений стрічками сніп і зберігали його цілу зиму як запоруку майбутнього врожаю. | ||
| + | Найбільші млинці - метр у діаметрі - пекли на народному гулянні, влаштованому на Марсовому полі в Петербурзі за велінням Імператриці Катерини ІІ. | ||
| + | У давнину хліб оздоблювали насічками, рисунками. Найчастіше на хлібі зображали зерна, бойовий лук, стріли. Стріли і лук - захисники хлібного поля. | ||
| + | З одного зернятка пшениці можна одержати близько двадцяти міліграмів борошна. А для приготування одного батона треба змолоти приблизно десять тисяч зернят. | ||
| + | За давнім узбецьким звичаєм мати, проводжаючи сина в армію, розламує коржа надвоє - одну половину залишає собі, іншу дає синові: "Ти йдеш захищати свій дім, де на тебе чекають". | ||
| + | У різних сортів пшениці "вуса" - остюки - мають свій колір. Вони бувають білі, жовті, червоні, фіолетові, чорні. | ||
| + | У Парижі, у хлібній коморі старого млина, з 1972 року діє Музей хліба. У ньому понад 1000 експонатів, які розповідають про розвиток хлібопекарства протягом століть. Тут є модель давньоєгипетського зерносховища, стародавні форми для випікання хліба, зразки паляниць із усіх країн світу. | ||
| + | Зерно, яке проростає, має неабияку силу. Набухнувши, воно ламає контейнери і рве мішки. Відома катастрофа, яка трапилася у Босфорській протоці: пароплав «Дніпро» було розірвано на дві частини горохом, який набух. | ||
| + | Найбільший бутерброд у світі зробили у 2001 році німці. Для того, щоб намастити шматок хліба розміром 18 м2 знадобилося 18 кг масла! Найбільший сандвіч розміром 2,5 м2 і вагою в 2 т приготували пекарі із чеського міста Норвич. Найбільшу в’язку бубликів зробили росіяни – вона важила 440 кг і складалась із 55 бубликів по 8 кг кожна. Найбільша хлібина у світі – діло рук пекарів з ЮАР: важить вона 1,43 т. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 21:38, 30 листопада 2015
Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПАЛЯНИ́ЦЯ, і, жін. Хлібина перев. з пшеничного борошна, певним чином замішаного. Паляниця хлібові сестриця (Номис, 1864, № 12335); — А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто одняв? Чи попросту — забула взяти?.. Чи, може, ще й не напекла? (Тарас Шевченко, І, 1963, 318); Я хутко збігав додому й нишком, щоб ні батько, ні мати не бачили, відрізав мало не половину пшеничної паляниці (Олесь Донченко, VI, 1957, 240); На столі, на вишитім бузком рушнику, лежала житня паляниця (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 176); * У порівняннях. На ліжку коло печі, на подушках, застелених білим простирадлом, лежали здорові проскури, як паляниці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 335).
Паляниця хліба — хлібина. Павло з'їв паляницю хліба і такий горделей [горщик] борщу, що собака не перескочить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 367).
"Словопедія" Українсько-російський словник
Універсальний словник-енциклопедія
ПАЛЯНИЦЯ негрубий шар квашеного тіста, який печуть на черені витопленої печі або на гарячій сковороді.
Словник синонімів
ПАЛЯНИЦЯ хлібина, буханець, (кручена) калач, (змащена салом) книш; паляничка.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Хліб винайшли помилково більше 7,5 тис. років тому. Перший буханець зробив древній єгиптянин, який випадково залишив суміш борошна і води у теплій печі на ніч. Коли він повернувся, він виявив м’яке тісто, набагато апетитніше, ніж тверді коржики, які він намагався готувати. Один з найпопулярніших різновидів канапок — «Сендвіч» був названий на честь графа Сендвіча — відомого картяра. Саме він придумав класти м’ясо між двома скибками хліба, щоб не забруднити руки за грою. З перших століть нашої ери в Індії існував закон, за яким злочинців карали тим, що на певний час забороняли їсти хліб. При цьому індійці були впевнені, що той, хто не їсть хліб, матиме погане здоров'я і нещасну долю. І говорили при цьому: "Все є їжа, але хліб є її велика мати". Виявляється, що запах хліба — один із найбагатших і складніших за своїм складом. Виникає він при взаємодії більш, ніж шістдесяти ароматичних елементів. З одного зернятка виходить близько двадцяти міліграмів борошна, і це означає, що для випікання одного буханця потрібно борошно від помелу приблизно 10 тисяч зерен. У музеї швейцарського міста Цюриха зберігається коржик, спечений близько шести тисяч років тому. Його знайшли при розкопках будівель на палях на місці висохлого озера. У давнину в останній день жнив у село приносили прикрашений стрічками сніп і зберігали його цілу зиму як запоруку майбутнього врожаю. Найбільші млинці - метр у діаметрі - пекли на народному гулянні, влаштованому на Марсовому полі в Петербурзі за велінням Імператриці Катерини ІІ. У давнину хліб оздоблювали насічками, рисунками. Найчастіше на хлібі зображали зерна, бойовий лук, стріли. Стріли і лук - захисники хлібного поля. З одного зернятка пшениці можна одержати близько двадцяти міліграмів борошна. А для приготування одного батона треба змолоти приблизно десять тисяч зернят. За давнім узбецьким звичаєм мати, проводжаючи сина в армію, розламує коржа надвоє - одну половину залишає собі, іншу дає синові: "Ти йдеш захищати свій дім, де на тебе чекають". У різних сортів пшениці "вуса" - остюки - мають свій колір. Вони бувають білі, жовті, червоні, фіолетові, чорні. У Парижі, у хлібній коморі старого млина, з 1972 року діє Музей хліба. У ньому понад 1000 експонатів, які розповідають про розвиток хлібопекарства протягом століть. Тут є модель давньоєгипетського зерносховища, стародавні форми для випікання хліба, зразки паляниць із усіх країн світу. Зерно, яке проростає, має неабияку силу. Набухнувши, воно ламає контейнери і рве мішки. Відома катастрофа, яка трапилася у Босфорській протоці: пароплав «Дніпро» було розірвано на дві частини горохом, який набух. Найбільший бутерброд у світі зробили у 2001 році німці. Для того, щоб намастити шматок хліба розміром 18 м2 знадобилося 18 кг масла! Найбільший сандвіч розміром 2,5 м2 і вагою в 2 т приготували пекарі із чеського міста Норвич. Найбільшу в’язку бубликів зробили росіяни – вона важила 440 кг і складалась із 55 бубликів по 8 кг кожна. Найбільша хлібина у світі – діло рук пекарів з ЮАР: важить вона 1,43 т.
