Відмінності між версіями «Казюка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(внесення нового матеріалу)
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
'''Казю́ка, -ки, '''''ж. ''1) Козявка. ''Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. ''Кул. 2) Змѣя. Ум. '''Казючка. '''
 +
 
== Словник Грінченка ==
 
== Словник Грінченка ==
  
Рядок 4: Рядок 6:
  
 
==Сучасні словники ==
 
==Сучасні словники ==
−
['''казю'ка'''] «змія; кузька, комашка; (ент.) сонечко, Coccinella Ж », [''казя'вка''] (етн.) «сонечко» Ж; - р. козятка «кузька», [''козю'ля''] «змія», бр. [''казю'лька''] «мошка; кузька»; - очевидно, пов’язане з коза'; зв'язок міг бути зумовлений подібністю вусиків комахи і роздвоєного язика змії до рогів кози. – Фасмер ІІ 279; Преобр. І 330. – Див. ще коза.
+
'''Казюка''' «змія; кузька, комашка; (ент.) сонечко, Coccinella Ж »;
 +
'''Казявка''' (етн.) «сонечко» Ж; - р. козятка «кузька»;
 +
'''Козюля''' «змія», бр.  
 +
'''Казюлька''' «мошка; кузька»; - очевидно, пов’язане з коза'; зв'язок міг бути зумовлений подібністю вусиків комахи і роздвоєного язика змії до рогів кози. – Фасмер ІІ 279; Преобр. І 330.
  
−
Етимологічний словник української мови / за ред. О. С. Мельничука. – К.: Наукова думка, 1982–1989. – Т. ІІ.
+
'''Змія''', ї, жін.
 +
 
 +
''Змія'' -  Плазун з видовженим тілом, укритим лускою. Нараз Жабі скрикнула радісно й гукнула мене: — Диви, яка чудесна червоненька гадючка! Що за очиці в неї! — І вона нахилилась до змії, щоб краще розглядіти її... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56); У гримучої змії між очима і ніздрями є спеціальний чутливий елемент, що сприймає, теплове випромінювання (Комуніст України, 11, 1964, 48);  * Образно. Сухо тріснула ракета, і зелена змія шугонула в небо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 195);  * У порівняннях. В'ється перед нами Шлях, немов змія (Максим Рильський, I, 1960, 196); — Війна. Гримучою змією влетіло це страшне слово в наш дім (Радянська Україна, 13.VIII 1962, 3).
 +
 
 +
''Змія'' - рідко. Те саме, що змій 2. До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами (Іван Котляревський, I, 1952, 213); — Змія хату запалила, Дітям каші наварила (Тарас Шевченко, I, 1963, 232); Сниться йому, видиться: входить змія, ламле [ламає] йому кісточки, садить у піч (Павло Тичина, I, 1957, 154).  
 +
 
 +
''Змія'' - перен. Про злу, підступну людину. — Ти — змія люта, а не свекруха! — кричала Мотря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 363); Комар [багатій] — хитра, пузата змія, а батюшка в рясі — облудна манія (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 31);
 +
//  Про хитрого, лютого ворога. На неї [Москву], в вірі і надії, В бою дивився трудівник, Щоб одповзли неситі змії Від наших нив, від наших рік (Максим Рильський. Сад.., 1955, 20); Смерть бандитам! Смерть фашистам! Сміливо на бій! Нашу землю ми очистим від фашистських змій! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 179).
 +
 
 +
''Змія'' -  рідко. Дитяча іграшка; змій (у 5 знач.). Змію з паперу зробить [хлопчик], та по селу й гасає (Ганна Барвінок, Опов... 1902, 279).  
 +
 
 +
♦ Відігрівати (відігріти) змію біля (коло) [свого] серця.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сонечко.png ‎|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cb0257cf707d7efefbe039f792edcf7e full.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:570924e20295f2cd1b15baa5041135b9.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Змія.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|XmF8FkAX-F8}}
 +
{{#ev:youtube|eQ-NRbok1-w}}
 +
{{#ev:youtube|yv2cBDzoomY}}
 +
{{#ev:youtube|-E1wekTrubU}}
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 208.
 +
# Етимологічний словник української мови / за ред. О. С. Мельничука. – К.: Наукова думка, 1982–1989. – Т. ІІ, ст. 343.
 +
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 629.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
* https://ru.wiktionary.org/wiki/козявка
 +
* https://ru.wikipedia.org/wiki/Козявки
 +
* http://sum.in.ua/s/zmija
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Ка]]

Поточна версія на 14:52, 24 листопада 2015

Казю́ка, -ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змѣя. Ум. Казючка.

Словник Грінченка

Казю́ка, -ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змѣя. Ум. Казючка.

Сучасні словники

Казюка «змія; кузька, комашка; (ент.) сонечко, Coccinella Ж »; Казявка (етн.) «сонечко» Ж; - р. козятка «кузька»; Козюля «змія», бр. Казюлька «мошка; кузька»; - очевидно, пов’язане з коза'; зв'язок міг бути зумовлений подібністю вусиків комахи і роздвоєного язика змії до рогів кози. – Фасмер ІІ 279; Преобр. І 330.

Змія, ї, жін.

Змія - Плазун з видовженим тілом, укритим лускою. Нараз Жабі скрикнула радісно й гукнула мене: — Диви, яка чудесна червоненька гадючка! Що за очиці в неї! — І вона нахилилась до змії, щоб краще розглядіти її... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56); У гримучої змії між очима і ніздрями є спеціальний чутливий елемент, що сприймає, теплове випромінювання (Комуніст України, 11, 1964, 48); * Образно. Сухо тріснула ракета, і зелена змія шугонула в небо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 195); * У порівняннях. В'ється перед нами Шлях, немов змія (Максим Рильський, I, 1960, 196); — Війна. Гримучою змією влетіло це страшне слово в наш дім (Радянська Україна, 13.VIII 1962, 3).

Змія - рідко. Те саме, що змій 2. До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами (Іван Котляревський, I, 1952, 213); — Змія хату запалила, Дітям каші наварила (Тарас Шевченко, I, 1963, 232); Сниться йому, видиться: входить змія, ламле [ламає] йому кісточки, садить у піч (Павло Тичина, I, 1957, 154).

Змія - перен. Про злу, підступну людину. — Ти — змія люта, а не свекруха! — кричала Мотря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 363); Комар [багатій] — хитра, пузата змія, а батюшка в рясі — облудна манія (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 31); // Про хитрого, лютого ворога. На неї [Москву], в вірі і надії, В бою дивився трудівник, Щоб одповзли неситі змії Від наших нив, від наших рік (Максим Рильський. Сад.., 1955, 20); Смерть бандитам! Смерть фашистам! Сміливо на бій! Нашу землю ми очистим від фашистських змій! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 179).

Змія - рідко. Дитяча іграшка; змій (у 5 знач.). Змію з паперу зробить [хлопчик], та по селу й гасає (Ганна Барвінок, Опов... 1902, 279).

♦ Відігрівати (відігріти) змію біля (коло) [свого] серця.

Ілюстрації

Сонечко.png Cb0257cf707d7efefbe039f792edcf7e full.jpg 570924e20295f2cd1b15baa5041135b9.jpg Змія.jpg

Медіа

Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 208.
  2. Етимологічний словник української мови / за ред. О. С. Мельничука. – К.: Наукова думка, 1982–1989. – Т. ІІ, ст. 343.
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 629.

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Казюка&oldid=143334