Відмінності між версіями «Мир»

Поточна версія на 21:19, 30 листопада 2015

Мир, -ру, м. 1) = Світ. Хто ж тепер буде миром управляти? Драг. 2) Народъ. Цілий день у суботу мирумиру до їх приходило прощаться. ЗОЮР. II. 285. Одходило й приходило до хати миру хто хотів. МВ. (О. 1862. І. 91). На пристані миру такого, що страх. Канев. у. 3) Миръ, спокойствіе. Помирились так, що миру не стало й до вечора. Левиц. 4) Hа миру. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру. Ном. № 7872. 5) Миром. Миром і Богу добре молитися. Ном. № 10734. 6) Миром! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? Мирно, Богу дякувать! Вх. Зн. 36. 7) Мир-зілля. Раст. а) Geranium sanguineum. ЗЮЗО. І. 124. б) Dracocephalum Ruyschiana L. ЗЮЗО. І. 121.

Сучасні словники

МИР 1, у, чол.

1. Відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; згода ( у 4 знач.). Святої правди і любові Зоря всесвітняя зійшла! І мир і радость [радість] принесла На землю людям (Тарас Шевченко, II, 1963, 282); Пішов [отаман] до Миколи, перепросив його гарненько; і вони помирились і запили сварку й мир могоричем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 250); — Так, дивний старий. Пішов і не попрощався. Як з чужим. Ні, мабуть, не вийде у нас із ним миру. Так і будемо ходити один від одного стороною (Григорій Тютюнник, Вир. 1964, 78); * Образно. [Антоніо:] Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть (Леся Українка, III, 1952, 120).

Жити в миру — жити мирно, дружно. [Вареник:] Живуть, каже, собі отець з сином в миру, хазяїнують (Марко Кропивницький, II, 1958, 225); Крім Ліни, є в нього ще дві дочки.., але з ними він більше конфліктує тепер, ніж живе в миру (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 165); Миром, у знач. присл. — мирно, без сварок і суперечок. Коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори, що день скінчився миром (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 326); — Я ж колись врятував з Морозенком вас, то пожалійте людей! — ломить свій гнів і гордість чоловік, ще надіючись, що можна миром поладнати з паном (Михайло Стельмах, I, 1962, 421). 

2. Відсутність збройної боротьби між двома або кількома народами, державами; протилежне війна. Родились в небі ви, — чи долі? Чи мир нам везете, чи брань? (Іван Котляревський, I, 1952, 201); — Простим людям потрібен мир між народами! Хто ж хоче війни?.. (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 9); Мир народам! Це слово було написане Володимиром Іллічем в першому декреті Радянської влади в 1917 р. (Вітчизна, 1, 1956, 122); // Мирна праця. Зброю для миру кують ковалі, Прагне служити не війнам проклятим — Злагоді й щастю розщеплений атом (Максим Рильський, III, 1961, 230).

Всесвітня Рада Миру — міжнародний громадський орган всесвітнього руху прихильників миру, створений у 1950 р.; Голуб миру див. голуб; Люлька миру — символ примирення, припинення війни (за звичаями деяких народів, колишні противники разом палять люльку).  * У порівняннях. Ми з'їли прекрасну диню, яка об'єднала нас, як люлька миру (Юрій Яновський, II, 1958, 55). 

3. Угода сторін, що воюють між собою, про припинення воєнних дій; мирний договір. — Ідіть, Едвардові скажіть, Як чули по сій мові. Коли не згодиться на мир, — Ми знов у бій готові (Леся Українка, I, 1951, 360); Військовий писар подав йому умови миру, і гетьман Остряниця, взявши гусяче перо, підніс його до пергамента і на мить задумався (Олександр Довженко, I, 1958, 274); Після цієї поразки, яка дістала назву «Льодового побоїща», рицарі поспішили укласти мир (Історія СРСР, I, 1957, 78).

4. Спокій, тиша. Звільна їдем. Мовчки бродить Око вдовж і вшир, Наче жалко нам природи Розбентежить мир (Іван Франко, XIII, 1954, 181); Мир злетів на мою душу (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 37); Над ним написано повік: «Смиренний грішник, Дмитрій Ларін, Господній рабі бригадир, Вкушає в сій могилі мир» (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 61). ♦ З миром відпускати (відпустити) кого — відпускати когось без покарання, не чинячи йому перешкод. Відібравши кількох грецьких матросів, що чимось сподобались їм, повстанці виділили їм старий рибальський баркас на веслах і, побажавши вдруге не попадатись, з миром відпустили в море, до своїх (Олесь Гончар, II, 1959, 53); Іти (зоставатися і т. ін.) з миром (в мирі) — уживається як добре побажання тому, хто йде або залишається. [Годвінсон (береться за шапку):] Зостаньте з миром! (Леся Українка, III, 1952, 27); Тут Юрша спинив його. — Досить цього! — сказав. — Іди в мирі і роби, що знаєш (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 506); Мир вам!; Мир сьому дому!, заст., жарт. — уживається як привітання того, хто входить у дім. Входять Едіта й Крістабель; з ними Годвінсон і Джошуе Кембль.. [Годвінсон:] Мир сьому дому!.. [Кембль:] Мир вам! (Леся Українка, III, 1952, 22); Мир душі чиїй, заст. — нехай спочиває (про покійного). Ото церков Богданова. Там-то він молився, Щоб москаль добром і лихом 3 козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! (Тарас Шевченко, I, 1963, 306).

Еволюція поняття мир

Згідно з одним із підходів розділяють наступні етапи[1]:

І. Мир як відсутність війни. Це поняття відноситься до силових конфліктів між державами та в середині держав – війна та громадянська війна. Мир ґрунтується на невійськовій зовнішній політиці між державами, врахуванню національних інтересів кожної із сторін, а також на договорах, або інших документах, укладених між сторонами.

ІІ. Мир як баланс сил в міжнародній системі. В 1942 році Квінсі Райт, професор Чикагського університету модифікував ідею миру як відсутність війни в тлумачення миру як динамічного балансу, що включає політичні, соціальні, культурні та технологічні фактори; війна для нього – наслідок порушення цього балансу.

ІІІ. Мир як негативний мир (відсутність війни) і позитивний мир (відсутність структурного насильства). Норвезький соціолог Йоган Галтунг, розвинув теорію Райта, використовуючи категорію «негативного миру» та «позитивного миру». Де «негативний мир» - це відсутність війни, а позитивний мир – відсутність "структурного насильства". Структурне насильство-це система експлуатації - одержання «привілейованими» значно більшого блага в порівнянні з людьми "другого сорту", включає смерть від голоду й хвороб, обмеження інформації, соціальну несправедливість у розподілі ресурсів, забруднення навколишнього середовища.

IV. Феміністський мир: макро- та мікрорівні миру. Під час феністського руху в 1970-80 роках була сформульована четверта концепція досягнення миру, яка розширила розуміння негативного та позитивного миру до особистісного рівня. Нове визначення миру передбачало не тільки виключення організованого насильства на макрорівні (наприклад, війна), але й неорганізоване насильство на мікрорівні (домашнє насильство).

V. Цілісний мир Гайя: мир з навколишнім середовищем. Теорія миру Гайя надає великого значення відношенню людей до біосистем – аналіз на рівні відношення до навколишнього середовища. Мир з навколишнім середовищем розглядається як центральний пункт даної теорії миру, в якій людина є однією із багатьох живих істот, що населяють Землю, а доля планети представляється найважливішою метою.

VI. Цілісний внутрішній та зовнішній мир. Шоста теорія миру відводить головне значення внутрішнім, езотеричним (духовним) аспектам миру. Ця теорія миру базується на духовності, фокусується на внутрішньому мирі, вважаючи, що всі аспекти зовнішнього миру, від індивідуального рівня до рівня навколишнього середовища, повинні базуватися на внутрішньому мирі

Цікаві факти

Впродовж історії останніх століть і, особливо, після світових воєн, існувало й існує багато політичних рухів та течій, серед пріоритетів яких високо стоїть мета досягнення миру у всьому світі. Ідеологію, яка вважає мир основним пріоритетом називють пацифізмом. Пацифізм засуджує будь-які війни й будь-яке насильство, заперечує теорії справедливих воєн. На позиціях пацифізму стоять релігійні деномінації на зразок квакерів. Одним із важливих рухів за збереження миру на Землі та за роззброєння, зокрема ядерне, є Пагвошський рух учених.Найвідомішою міжнародною нагородою, яка вручається за значний внесок у зміцнення миру між народами є Нобелівська премія миру. Вона вручається щороку людині або організації, обраній Норвезьким Нобелівським комітетом із п'яти членів, призначених Норвезьким парламентом. У період між 1957 та 1991 роками Радянський Союз вручав Міжнародну Ленінську премію «За зміцнення миру між народами». З 1950 по 1955 вона називалася Сталінською. З 1995 Індія вручає Премію миру Ганді. Студентська премія миру присуджується студенту або студентській організації, що внесли значний внесок у збереження миру.

День миру

21 вересня в Україні відзначається День миру. Цей день також є Міжнародним днем миру. Католицька церква відзначає день миру 1 січня, починаючи з 1968

Ілюстрації

Джерела

Матеріал з Вікіпедії

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

"Словопедія"