Відмінності між версіями «Істотне»
(істотне) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Іс,Їс]] | [[Категорія:Іс,Їс]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[http://sum.in.ua Істотне | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== |
| + | |||
| + | |||
| + | Істотне | ||
ІСТО́ТНИЙ, а, е. | ІСТО́ТНИЙ, а, е. | ||
1. Який становить суть або стосується суті чого-небудь; дуже важливий, значний, вагомий. Проблема подолання істотних відмінностей між містом і селом постала перед нами як одне з невідкладних завдань (Комуніст України, 12, 1959, 32); Істотною ознакою предмета називається та ознака, яка відбиває корінну, найбільш важливу властивість предмета (Логіка, 1953, 19); Наші критики і літературознавці у великому боргу перед літературою, істотні елементи якої — стиль, форма, мова — залишаються поза їх увагою (Максим Рильський, III, 1956, 72). | 1. Який становить суть або стосується суті чого-небудь; дуже важливий, значний, вагомий. Проблема подолання істотних відмінностей між містом і селом постала перед нами як одне з невідкладних завдань (Комуніст України, 12, 1959, 32); Істотною ознакою предмета називається та ознака, яка відбиває корінну, найбільш важливу властивість предмета (Логіка, 1953, 19); Наші критики і літературознавці у великому боргу перед літературою, істотні елементи якої — стиль, форма, мова — залишаються поза їх увагою (Максим Рильський, III, 1956, 72). | ||
| Рядок 20: | Рядок 23: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
===[https://uk.glosbe.com/uk Істотне ]=== | ===[https://uk.glosbe.com/uk Істотне ]=== | ||
| Рядок 39: | Рядок 37: | ||
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru істотне]=== | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru істотне]=== | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
| − | + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 09:52, 24 листопада 2015
Істотне, нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Істотне ІСТО́ТНИЙ, а, е. 1. Який становить суть або стосується суті чого-небудь; дуже важливий, значний, вагомий. Проблема подолання істотних відмінностей між містом і селом постала перед нами як одне з невідкладних завдань (Комуніст України, 12, 1959, 32); Істотною ознакою предмета називається та ознака, яка відбиває корінну, найбільш важливу властивість предмета (Логіка, 1953, 19); Наші критики і літературознавці у великому боргу перед літературою, істотні елементи якої — стиль, форма, мова — залишаються поза їх увагою (Максим Рильський, III, 1956, 72). 2. заст. Дійсний, реальний, справжній. На обличчя істотний Степан, але не він (Словник Грінченка). ІСТО́ТНА, и, жін. Зменш.-пестл. до істота. Побіч страшної фігури мужа якось ніби не помічали маленької істотки, але тепер от всі почули якось, що воно всім рідне, всім любе, і жаль брався серця, що от має гинути (Гнат Хоткевич, II, 1966, 259); Він.. намацав там [під ліжком] справді маленьку, ледве живу від переляку й диму істотку(Іван Сенченко, Опов., 1959, 95). ІСТО́ТНІСТЬ, ності, жін. 1. Абстр. ім. до істотний 1. Говорили й чоловіки. Ці не смакували подробиць, як жінки, а розглядали факт у самій його істотності (Андрій Головко, II, 1957, 113). 2. заст. Дійсність, реальність, справжність. Хай пензель твій буде блискучим ланцетом істотності і кометою в майбутнє... (Василь Еллан, II, 1958, 64). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 52. ІСТОТНО. Присл. до істотний 1; дуже сильно. Первісне людське стадо раннього палеоліту за своєю організацією було ще близьке до стада людиноподібних мавп, але вже істотно відрізнялось від нього (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 16); У деяких видів [земноводних] (зокрема у тритонів) нюх істотно допомагає при відшукуванні їжі (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 15). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 468.
" Істотне "
Істотне
ІСТО́ТНО. Присл. до істо́тний 1; дуже сильно. Первісне людське стадо раннього палеоліту за своєю організацією було ще близьке до стада людиноподібних мавп, але вже істотно відрізнялось від нього (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 16); У деяких видів [земноводних] (зокрема у тритонів) нюх істотно допомагає при відшукуванні їжі (Визначник земноводних.., 1955, 15). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 52.
Іноземні словники
Істотне
Істотне
ЯЗЫКИ • с украинского істотний: существенний
Записать
істотний перевод с украинского на русский Прилагательное 1. существенний
