Відмінності між версіями «Щедрик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 15 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Щедрик. ''' одна з найпопулярніших обробок , знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів».
+
'''Щедрик- ''' одна з найпопулярніших обробок , знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів».
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
[[Зображення:щедрик(5).jpg|x140px]]
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 
+
|- valign="top"
[[Зображення:щедрик.jpg|x140px]]
+
  [[Зображення:щедрик(5).jpg|x140px]]     [[Зображення:щедрик.jpg|x140px]]      [[Зображення: щедрик_2.jpg|x140px]]      [[Зображення: shedrik.gif|x140px]]
  
 
== Історія створення ==
 
== Історія створення ==
[[Файл:Mykola leontovych.jpg|thumb|right|Микола Леонтович]]
+
 
Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя<ref>Див. {{НІУМ}}, с.390</ref>. Перша її редакція була написана до [[1901]]–[[1902]]&nbsp;рр., друга редакція&nbsp;— в 1906–1908&nbsp;рр., третя&nbsp;— [[1914]]&nbsp;р., четверта&nbsp;— [[1916]]&nbsp;р., і нарешті, п'ята&nbsp;— [[1919]]&nbsp;р.
+
Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя. Перша її редакція була написана до [[1901]]–[[1902]]&nbsp;рр., друга редакція&nbsp;— в 1906–1908&nbsp;рр., третя&nbsp;— [[1914]]&nbsp;р., четверта&nbsp;— [[1916]]&nbsp;р., і нарешті, п'ята&nbsp;— [[1919]]&nbsp;р.
  
 
Уперше «Щедрика» виконав хор [[Київський університет|Київського університету]] [[1916]] року, коли композитор працював у [[Київ|Києві]], де керував хоровими колективами, викладав у [[Музично-драматична школа М. Лисенка|Музично-драматичній школі (згодом&nbsp;— інституті його імені)]], працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.
 
Уперше «Щедрика» виконав хор [[Київський університет|Київського університету]] [[1916]] року, коли композитор працював у [[Київ|Києві]], де керував хоровими колективами, викладав у [[Музично-драматична школа М. Лисенка|Музично-драматичній школі (згодом&nbsp;— інституті його імені)]], працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.
Рядок 15: Рядок 15:
 
== Музика ==
 
== Музика ==
 
В основу твору покладена українська [[щедрівка]]&nbsp;— пісня добрих побажань, яка виконується в період зимових свят.
 
В основу твору покладена українська [[щедрівка]]&nbsp;— пісня добрих побажань, яка виконується в період зимових свят.
[[Файл:Щедрик.jpg]]
 
  
 
У «Щедрику» співається про ластівку, яка прилетіла до господи провістити багатий рік для родини. Згідно з популярною, але неточною інтерпретацією, український оригінал спирається на стару слов'янську легенду про те, що кожен дзвін у світі прославляв Ісуса в ніч, коли він народився.
 
У «Щедрику» співається про ластівку, яка прилетіла до господи провістити багатий рік для родини. Згідно з популярною, але неточною інтерпретацією, український оригінал спирається на стару слов'янську легенду про те, що кожен дзвін у світі прославляв Ісуса в ніч, коли він народився.
Рядок 25: Рядок 24:
  
 
== Використання у західній популярній культурі ==
 
== Використання у західній популярній культурі ==
{{listen|filename=Shchedryk Carol of the Bells 1922.ogg|title=Щедрик|description=Виступ [[Хор імені Олександра Кошиця|хору Олександра Кошиця]] в Нью-Йорку 1922 року|format=[[Ogg]]}}
 
[[5 жовтня]] 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в [[Нью-Йорк]]у.<ref> За іншими даними&nbsp;— в 1922 у виконанні хору [[Кошиць Олександр Антонович|Олександра Кошиця]]&nbsp;— http://www.ukrsvit.kiev.ua/forum/index_oliynik.htm</ref>.
 
  
Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ [[Хор імені Олександра Кошиця|хору Олександра Кошиця]] в Нью-Йорку в 1922 році. Тут вперше був виконаний «Щедрик» М. Леонтовича, маленьке українське диво, яке розійшлося по всіх континентах. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в [[1936]] році американець українського походження [[Петро Вільговський|Петро (Пітер) Вільговський]] ({{lang-en|Peter Wilhousky}}), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» ({{lang-en|Carol of the Bells}}). І до сьогоднішнього дня американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.
+
[[5 жовтня]] 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в [[Нью-Йорк]]у.
 +
 
 +
Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ [[Хор імені Олександра Кошиця|хору Олександра Кошиця]] в Нью-Йорку в 1922 році. Тут вперше був виконаний «Щедрик» М. Леонтовича, маленьке українське диво, яке розійшлося по всіх континентах. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в [[1936]] році американець українського походження [[Петро Вільговський|Петро (Пітер) Вільговський]] ({{lang-en|Peter Wilhousky}}), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» . І до сьогоднішнього дня американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.
  
 
Переробка пісні в сучасному техно-данс стилі [[продюсер]]ом/[[Діджей|діджеєм]] Демоніксом швидко стала культовою класикою в [[андерграунд]]і. Опосередковано пісня стала звичною заставкою американського радіо в період різдвяних свят. Колядка стала лейтмотивом естафети «Сараєво напередодні Різдва 12/24», записаної ''Саватаж'', і популяризованої їхнім побічним проектом «Транс-сибірський оркестр» у їхньому дебютному альбомі «Ніч напередодні Різдва та інші історії».
 
Переробка пісні в сучасному техно-данс стилі [[продюсер]]ом/[[Діджей|діджеєм]] Демоніксом швидко стала культовою класикою в [[андерграунд]]і. Опосередковано пісня стала звичною заставкою американського радіо в період різдвяних свят. Колядка стала лейтмотивом естафети «Сараєво напередодні Різдва 12/24», записаної ''Саватаж'', і популяризованої їхнім побічним проектом «Транс-сибірський оркестр» у їхньому дебютному альбомі «Ніч напередодні Різдва та інші історії».
  
  
Популярний американський гурт-акапелла [[Pentatonix]] виконав кавер пісню «Carol of the Bells» й отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережі [[Youtube]]<ref>{{youtube|WSUFzC6_fp8|Carol of the Bells — Pentatonix (Official Video)}}</ref>. Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав [[Стівен Шарп Нельсон|Стівен Нельсон]] з американського музичного гурту [[The piano guys]] (понад 9&nbsp;млн переглядів на [[YouTube|Youtube]])<ref>{{youtube|e9GtPX6c_kg|Carol of the Bells — Steven Sharp Nelson (ThePianoGuys)}}</ref>.
+
Популярний американський гурт-акапелла [[Pentatonix]] виконав кавер пісню «Carol of the Bells» й отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережі [[Youtube]]. Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав [[Стівен Шарп Нельсон|Стівен Нельсон]] з американського музичного гурту [[The piano guys]] (понад 9&nbsp;млн переглядів на [[YouTube|Youtube]])
  
«Щедрик», який американська музична група «[[Pink Martini]]» виконала [[Українська мова|українською мовою]], увійшов до їхнього альбому «Joy to the World».<ref>{{youtube|RcIUz9jop5E|Pink Martini. Joy To The World}}</ref>
+
«Щедрик», який американська музична група «[[Pink Martini]]» виконала [[Українська мова|українською мовою]], увійшов до їхнього альбому «Joy to the World».
  
За версією видання [[Drohobyczer Zeitung (веб-ресурс)|Drohobyczer Zeitung]], на початку [[2015]] було визначено 17 кращих виконань пісні "Щедрик" у світі - від класики до рок-виконань. Сюди портрапили - вільнюський хор [[Bel Canto]], який виконан пісню в підтримку [[Євромайдан|Євромайдану]] в грудні 2013; український гурт ROCK-H,[[Pentatonix]], [[The Piano Guys]], [[David Hicken|Девід Гікен]], баскетболісти [[NBA]], які виконали пісню ударами м'ячів; американський підліток Кент Дженкінс, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий музичний інструмент, на якому і виконав відому мелодію; грецький гурт [[Orion's Reign]], [[Metallica]], гурт [[August Burns Red]], гурт [[Imbrium]], група [[Tectum]] та ін.<ref>Див.[http://www.drohobyczer-zeitung.com/2015/01/best-shchedryk-version-in-the-world.html В ритмі України: Найкращі виконання "Щедрика" у світі - від класики до року] // [[Drohobyczer Zeitung (веб-ресурс)|Drohobyczer Zeitung]]</ref>
+
За версією видання [[Drohobyczer Zeitung (веб-ресурс)|Drohobyczer Zeitung]], на початку [[2015]] було визначено 17 кращих виконань пісні "Щедрик" у світі - від класики до рок-виконань. Сюди портрапили - вільнюський хор [[Bel Canto]], який виконан пісню в підтримку [[Євромайдан|Євромайдану]] в грудні 2013; український гурт ROCK-H,[[Pentatonix]], [[The Piano Guys]], [[David Hicken|Девід Гікен]], баскетболісти [[NBA]], які виконали пісню ударами м'ячів; американський підліток Кент Дженкінс, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий музичний інструмент, на якому і виконав відому мелодію; грецький гурт [[Orion's Reign]], [[Metallica]], гурт [[August Burns Red]], гурт [[Imbrium]], група [[Tectum]] та ін.
  
 
== Слова ==
 
== Слова ==
{{3|
+
 
 
'''Оригінал'''
 
'''Оригінал'''
  
Рядок 100: Рядок 99:
  
 
Ding dong ding… dong!
 
Ding dong ding… dong!
 
|'''Дзвінка колядка'''<br/>
 
''(Переклад з англійської [[Форостюк Інна Вадимівна|І.Форостюк]])''<ref>[http://qypchak.livejournal.com/5713.html Дзвінка колядка/ Переклад І.Форостюк]</ref>
 
 
Дзвоників дзвін<br/>
 
Всім розповів:<br/>
 
Радісний час,<br/>
 
Свято у нас!<br/>
 
 
Тут вже Різдво,<br/>
 
Сміх принесло<br/>
 
Для молодих<br/>
 
І для старих.<br/>
 
 
Дзинь-дзинь-дзилинь<br/>
 
Чується дзвін.<br/>
 
Коляднички<br/>
 
Мов дзвіночки.<br/>
 
 
З усіх усюд<br/>
 
Кутю несуть,<br/>
 
Віншують нас<br/>
 
В Різдвяний час.<br/>
 
 
Для всіх родин<br/>
 
Лунає дзвін,<br/>
 
Казку Різдва<br/>
 
Розповіда.<br/>
 
 
Дзвони і спів,<br/>
 
Йдуть звідусіль.<br/>
 
Різдво прийшло,<br/>
 
Мир принесло.<br/>
 
 
Хай до всіх прийде Різдво веселе!<br/>
 
Хай до всіх прийде Різдво веселе!<br/>
 
 
Свято іде.<br/>
 
Хай принесе<br/>
 
Різдвяний дзвін<br/>
 
У кожен дім!<br/>
 
 
Дзинь-дзинь-дзилинь<br/>
 
}}
 
  
 
== Музична прикладка ==
 
== Музична прикладка ==
  
 
{{#ev:youtube|nVvXF1d6khE }}
 
{{#ev:youtube|nVvXF1d6khE }}
https://www.youtube.com/watch? =nVvXF1d6khE
 
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
  
 
== Література ==
 
== Література ==
Рядок 159: Рядок 110:
 
* «Щедрик» // [[Дяченко Василь Панасович|''Дяченко В. П.'']] М.&nbsp;Д.&nbsp;Леонтович.&nbsp;— Видання третє / Василь Дяченко.&nbsp;— К.: Музична Україна, 1969.&nbsp;— С.90—94.
 
* «Щедрик» // [[Дяченко Василь Панасович|''Дяченко В. П.'']] М.&nbsp;Д.&nbsp;Леонтович.&nbsp;— Видання третє / Василь Дяченко.&nbsp;— К.: Музична Україна, 1969.&nbsp;— С.90—94.
  
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]  
  
  
 
[[Категорія:Ще]]
 
[[Категорія:Ще]]

Поточна версія на 11:14, 24 листопада 2015

Щедрик- одна з найпопулярніших обробок , знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів».

Ілюстрації

Щедрик(5).jpgЩедрик.jpgЩедрик 2.jpgShedrik.gif

Історія створення

Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя. Перша її редакція була написана до 19011902 рр., друга редакція — в 1906–1908 рр., третя — 1914 р., четверта — 1916 р., і нарешті, п'ята — 1919 р.

Уперше «Щедрика» виконав хор Київського університету 1916 року, коли композитор працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі (згодом — інституті його імені), працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.

Виконання твору принесло великий успіх. Ім'я Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки. За висловом Кирила Стеценка

Музика

В основу твору покладена українська щедрівка — пісня добрих побажань, яка виконується в період зимових свят.

У «Щедрику» співається про ластівку, яка прилетіла до господи провістити багатий рік для родини. Згідно з популярною, але неточною інтерпретацією, український оригінал спирається на стару слов'янську легенду про те, що кожен дзвін у світі прославляв Ісуса в ніч, коли він народився.

Органічно поєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії, композитор домігся того, що кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні. Композитор вдається до так званих органних пунктів, на тлі яких будує складні звукові комплекси. Цим він досягає особливої гармонійної насиченості і напруженості звучання.

Ця щедрівка має дещо нехарактерні для різдвяної пісні риси, бо виконується в мінорному ключі, в дуже високому темпі (слова співаються дуже швидко, настільки, що іноді їх важко розрізнити) і дуже коротка.

Використання у західній популярній культурі

5 жовтня 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку.

Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку в 1922 році. Тут вперше був виконаний «Щедрик» М. Леонтовича, маленьке українське диво, яке розійшлося по всіх континентах. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський (Шаблон:Lang-en), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» . І до сьогоднішнього дня американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.

Переробка пісні в сучасному техно-данс стилі продюсером/діджеєм Демоніксом швидко стала культовою класикою в андерграунді. Опосередковано пісня стала звичною заставкою американського радіо в період різдвяних свят. Колядка стала лейтмотивом естафети «Сараєво напередодні Різдва 12/24», записаної Саватаж, і популяризованої їхнім побічним проектом «Транс-сибірський оркестр» у їхньому дебютному альбомі «Ніч напередодні Різдва та інші історії».


Популярний американський гурт-акапелла Pentatonix виконав кавер пісню «Carol of the Bells» й отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережі Youtube. Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав Стівен Нельсон з американського музичного гурту The piano guys (понад 9 млн переглядів на Youtube)

«Щедрик», який американська музична група «Pink Martini» виконала українською мовою, увійшов до їхнього альбому «Joy to the World».

За версією видання Drohobyczer Zeitung, на початку 2015 було визначено 17 кращих виконань пісні "Щедрик" у світі - від класики до рок-виконань. Сюди портрапили - вільнюський хор Bel Canto, який виконан пісню в підтримку Євромайдану в грудні 2013; український гурт ROCK-H,Pentatonix, The Piano Guys, Девід Гікен, баскетболісти NBA, які виконали пісню ударами м'ячів; американський підліток Кент Дженкінс, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий музичний інструмент, на якому і виконав відому мелодію; грецький гурт Orion's Reign, Metallica, гурт August Burns Red, гурт Imbrium, група Tectum та ін.

Слова

Оригінал

Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, -
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

Carol of Bells

Англійська версія

Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away

Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,

Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling

One seems to hear
words of good cheer
from everywhere
filling the air

Oh how they pound,
raising the sound,
o'er hill and dale,
telling their tale,

Gaily they ring
while people sing
songs of good cheer,
Christmas is here,

Merry, merry, merry, merry Christmas,
Merry, merry, merry, merry Christmas,

On on they send,
on without end,
their joyful tone
to every home

Ding dong ding… dong!

Музична прикладка

Література

  • Гордійчук М. Микола Леонтович. — Видання друге / Микола Гордійчук. — К.: Музична Україна, 1974. — С.24, 51—52. — (Творчі портрети українських композиторів).
  • Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. — Видання друге, доопрацьоване і доповнене / Анатолій Завальнюк. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. — С.8, 24—25, 57—58, 130–131.
  • «Щедрик» // Дяченко В. П. М. Д. Леонтович. — Видання третє / Василь Дяченко. — К.: Музична Україна, 1969. — С.90—94.