Поточна версія на 00:27, 24 листопада 2015

Словник Грінченка

Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦЬКУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. перех., ким і без додатка. Напускати собак на кого-небудь. Приходить [пес] до колиби надвечір, а вівчарі почали його цькувати своїми псами (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 163); — Бабусю, а як поприлітають лелеки, то ви скажіть Плачинді, хай їх собаками не цькує (Михайло Стельмах, I, 1962, 7); Кирило Іванович насилу одбився від собак. Коли він мотався.. на всі боки, то суддя стояв на порозі, цькував і сміявся (Панас Мирний, I, 1954, 162); // Заганяти і вбивати звіра, дичину з допомогою собак.

2. перен.. розм. Переслідувати кого-небудь різними нападками, наклепами і т. ін., знущатися з когось. Отам-то милостивії ми Ненагодовану і голу Застукали сердешну волю Та й цькуємо (Тарас Шевченко, I, 1963, 324); [Павло:] Всі ви умієте з-за вугла цькувать та в кишені дулі давать!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 369); — Я ніколи не був проти миру, — відповів хаджі. — Це ти мене скрізь цькуєш, висміюєш, ганьбиш перед біднотою (Олесь Донченко, І, 1956, 153); // Підмовляти до ворожих дій, підбурювати проти когось. — Ви таки його [дяка] стережіть, Єфросинія Андріївна, — цькував Колісник.. — Хіба я не знаю? — гримнула дячиха. — Знаю! (Панас Мирний, III, 1954, 86).

Фразеологічний словник української мови

цькува́ти - дієслово недоконаного виду

цькувати (псів) - нацьковувати; (звіра) гонити, переслідувати, зацьковувати, (людей — ще) піддавати цькуванню; (підбивати на щось) підштрикувати, під'юджувати.

Іноземні словники

Цькувати

(рус) Травить, натравливать Весь день цькували собак на лиса - Весь день натравливали собак на лису.

(eng) Hunt

цькувати собак - to bait (with dogs)

проганяти - to hunt away

переслідувати- to hound

шукати - to hunt for

Медіа

Ілюстрації