Відмінності між версіями «Багнюка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Багнюка, -ки,''' ''ж.'' = '''Багно.''' ''Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!»'' Греб. 3...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Багнюка, -ки,''' ''ж.'' = '''[[Багно]].''' ''Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!»'' Греб. 369. | '''Багнюка, -ки,''' ''ж.'' = '''[[Багно]].''' ''Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!»'' Греб. 369. | ||
| − | [[ | + | |
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Baghnjuka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | '''Багнюка ''' | ||
| + | |||
| + | * БАГНЮКА, и, жін. Збільш. до багно 1, 2. Ріки й озера каламутив [Святослав], Непролазні болота й багнюки гатив (Панас Мирний, V, 1955, 268); Незабаром розтане сніг, вкриються багнюками дороги, не один тиждень чекай, поки просохне (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); Ми теж чепуримо себе, зчищаємо з ніг багнюку (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 31). | ||
| + | * Затоптати (втоптати) в багнюку — принизити, заплямувати. Всю душу мені перевернула [Хівря], всю гідність мою чобітьми в багнюку затоптала (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 142). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6562ee0-mud3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4304763 81db452c.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4304784 b8642bee.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рпрпареп.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|WzzpW4BvNAg}} | ||
Поточна версія на 19:09, 1 грудня 2013
Багнюка, -ки, ж. = Багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!» Греб. 369.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Багнюка
- БАГНЮКА, и, жін. Збільш. до багно 1, 2. Ріки й озера каламутив [Святослав], Непролазні болота й багнюки гатив (Панас Мирний, V, 1955, 268); Незабаром розтане сніг, вкриються багнюками дороги, не один тиждень чекай, поки просохне (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); Ми теж чепуримо себе, зчищаємо з ніг багнюку (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 31).
- Затоптати (втоптати) в багнюку — принизити, заплямувати. Всю душу мені перевернула [Хівря], всю гідність мою чобітьми в багнюку затоптала (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 142).
Ілюстрації
|
|
|
|
