Відмінності між версіями «Руїнник»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
1. '''РУЇ́ННИК''', а, ч. Те саме, що руйнівни́к. [Вересай:] От з таких Ярчуків і виростають прямі руїнники того, що творить робітничий клас (Мик., І, 1957, 426); В цій постаті [фашистського льотчика] в уяві машиніста втілився конкретний ворог, убивця й руїнник (Донч., VI, 1957, 177). | 1. '''РУЇ́ННИК''', а, ч. Те саме, що руйнівни́к. [Вересай:] От з таких Ярчуків і виростають прямі руїнники того, що творить робітничий клас (Мик., І, 1957, 426); В цій постаті [фашистського льотчика] в уяві машиніста втілився конкретний ворог, убивця й руїнник (Донч., VI, 1957, 177). | ||
| + | |||
| + | 2. '''РУЙНІВНИ́К''' (той (те), хто (що) руйнує що-небудь), '''РУЇ́ННИК, РУЙНА́Ч, НИЩИ́ТЕЛЬ''' рідко.Рух руйнівників машин почався разом із виникненням машинного виробництва (з підручника); Руїнників прогнали ми далеко (М. Рильський); Горе пережитих літ, пекуча зненависть до руйначів, до нищителів прояснила йому тоді розсудок, продиктувала наказ зберегти [собор] (О. Гончар). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruinnik.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ruinnik2.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 21: | Рядок 23: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 897. | 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 897. | ||
| + | |||
| + | 2.Онлайн словник Бориса Грінченка | ||
| + | |||
| + | режим доступу http://grinchenko.org.ua/index/word/rujinnyk | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 11:48, 24 листопада 2015
Руїнник, -ка, м. Разрушитель. К. ПС. 7. Наслідити руїнника монгола. К. Дз. 80.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. РУЇ́ННИК, а, ч. Те саме, що руйнівни́к. [Вересай:] От з таких Ярчуків і виростають прямі руїнники того, що творить робітничий клас (Мик., І, 1957, 426); В цій постаті [фашистського льотчика] в уяві машиніста втілився конкретний ворог, убивця й руїнник (Донч., VI, 1957, 177).
2. РУЙНІВНИ́К (той (те), хто (що) руйнує що-небудь), РУЇ́ННИК, РУЙНА́Ч, НИЩИ́ТЕЛЬ рідко.Рух руйнівників машин почався разом із виникненням машинного виробництва (з підручника); Руїнників прогнали ми далеко (М. Рильський); Горе пережитих літ, пекуча зненависть до руйначів, до нищителів прояснила йому тоді розсудок, продиктувала наказ зберегти [собор] (О. Гончар).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 897.
2.Онлайн словник Бориса Грінченка
режим доступу http://grinchenko.org.ua/index/word/rujinnyk
Зовнішні посилання
http://ridnamova.org/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/rujinnyk.16677/
