Відмінності між версіями «Каламанка»
(Каламанка, горілка) |
|||
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | ''ГОРІ́ЛКА1'', и, ж. Міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції. Гнат не пив навіть горілки, котру приніс тесть (Коцюб., І, 1955, 34); Задушливо тхнуло горілкою, гостро пахла живицею підлога (Кучер, Чорноморці, 1956, 105). | + | '''''ГОРІ́ЛКА1''''', и, ж. Міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції. Гнат не пив навіть горілки, котру приніс тесть (Коцюб., І, 1955, 34); Задушливо тхнуло горілкою, гостро пахла живицею підлога (Кучер, Чорноморці, 1956, 105). |
− | ''Ца́рська горі́лка'' — суміш азотної і соляної кислоти, яка розчиняє золото. | + | '''''Ца́рська горі́лка''''' — суміш азотної і соляної кислоти, яка розчиняє золото. |
− | ''ГОРІ́ЛКА2'', и, ж. Прилад для спалювання рідини або газу з певною метою. Вона, ця безполум’яна горілка з керамічною насадкою, яка дає 100-процентне спалювання газу, повинна забезпечити просушування і обігрівання приміщень по-новому (Веч. Київ, 8.1 1960, 2). | + | '''''ГОРІ́ЛКА2''''', и, ж. Прилад для спалювання рідини або газу з певною метою. Вона, ця безполум’яна горілка з керамічною насадкою, яка дає 100-процентне спалювання газу, повинна забезпечити просушування і обігрівання приміщень по-новому (Веч. Київ, 8.1 1960, 2). |
− | ''Горі́лка'', ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п’ють, то мене минають, а як ся б’ють, то від мене починають. Ном. № 2093. Без горілки — нема говірки. Чуб. І. 282. Ум. Горі́лонька, горі́лочка. Грин. ІІІ. 681. | + | '''''Горі́лка''''', ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п’ють, то мене минають, а як ся б’ють, то від мене починають. Ном. № 2093. Без горілки — нема говірки. Чуб. І. 282. Ум. Горі́лонька, горі́лочка. Грин. ІІІ. 681. |
− | ''Горілка'' (зменшено-пестливі — горі́лонька, горі́лочка) — традиційний український міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту та води у певній пропорції; стара назва горілки — окови́та (див.); у різних місцях напій називають по-різному, наприклад у Закарпатті — па́ленкою (див); народ не схвалює надмірного захоплення цим напоєм: «Горілка багато шкоди робить: вона і розум затьмарює, і на зле штовхає»; народні афоризми-застереження щодо пиятики: «Горілка з розуму зводить», «Горілка господарем не зробить», «Горілка до доброго не доведе», «Горілка душу нищить», «Горілка біла ніс красить на червоно, а репутацію на чорно», «Де горілка, там і сльози», «Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить»; горілку здавна пов’язують з дідьком («Горілка — то дідьчине насіння»); подекуди вірили, що на дні чарки сидить дідько, тому не допивали до кінця. Без горілки нема говірки (М. Номис); Горілочко оковита, я за тебе буду бита (І. Франко); Паленка робить чоловіка глупим (приказка); Добра вода, що не мучить ума, а горілка, як та дівка, хоч кого підведе (приповідка); Горілка-огненниця (І. Франко); Горілка — не дівка, а Семен — не дурень (приказка); Гірка горілка, та й пиття не солодке (приказка). | + | '''''Горілка''''' (зменшено-пестливі — горі́лонька, горі́лочка) — традиційний український міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту та води у певній пропорції; стара назва горілки — окови́та (див.); у різних місцях напій називають по-різному, наприклад у Закарпатті — па́ленкою (див); народ не схвалює надмірного захоплення цим напоєм: «Горілка багато шкоди робить: вона і розум затьмарює, і на зле штовхає»; народні афоризми-застереження щодо пиятики: «Горілка з розуму зводить», «Горілка господарем не зробить», «Горілка до доброго не доведе», «Горілка душу нищить», «Горілка біла ніс красить на червоно, а репутацію на чорно», «Де горілка, там і сльози», «Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить»; горілку здавна пов’язують з дідьком («Горілка — то дідьчине насіння»); подекуди вірили, що на дні чарки сидить дідько, тому не допивали до кінця. Без горілки нема говірки (М. Номис); Горілочко оковита, я за тебе буду бита (І. Франко); Паленка робить чоловіка глупим (приказка); Добра вода, що не мучить ума, а горілка, як та дівка, хоч кого підведе (приповідка); Горілка-огненниця (І. Франко); Горілка — не дівка, а Семен — не дурень (приказка); Гірка горілка, та й пиття не солодке (приказка). |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:1347312561 vodka.jpg|x200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:1347312561 vodka.jpg|x200px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:383583059.jpg|x200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:383583059.jpg|x200px]] | ||
+ | |} | ||
<div align="right"></div> | <div align="right"></div> | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
+ | [[Категорія:Ка]] | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | |||
{{#ev:youtube|rnVg3jXJfDE}} | {{#ev:youtube|rnVg3jXJfDE}} | ||
{{#ev:youtube|2Ix03yyCqns}} | {{#ev:youtube|2Ix03yyCqns}} | ||
Рядок 33: | Рядок 39: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | # Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 209. | ||
# Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 130. | # Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 130. | ||
# Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 311. | # Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 311. | ||
# Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 145. | # Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 145. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | *http://sum.in.ua/ | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] |
Поточна версія на 12:04, 17 жовтня 2018
Каламанка, -ки, ж. водка.
Зміст
«Словарь української мови»
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка. Вх. Зн. 23.
Сучасні словники
ГОРІ́ЛКА1, и, ж. Міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції. Гнат не пив навіть горілки, котру приніс тесть (Коцюб., І, 1955, 34); Задушливо тхнуло горілкою, гостро пахла живицею підлога (Кучер, Чорноморці, 1956, 105).
Ца́рська горі́лка — суміш азотної і соляної кислоти, яка розчиняє золото.
ГОРІ́ЛКА2, и, ж. Прилад для спалювання рідини або газу з певною метою. Вона, ця безполум’яна горілка з керамічною насадкою, яка дає 100-процентне спалювання газу, повинна забезпечити просушування і обігрівання приміщень по-новому (Веч. Київ, 8.1 1960, 2).
Горі́лка, ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п’ють, то мене минають, а як ся б’ють, то від мене починають. Ном. № 2093. Без горілки — нема говірки. Чуб. І. 282. Ум. Горі́лонька, горі́лочка. Грин. ІІІ. 681.
Горілка (зменшено-пестливі — горі́лонька, горі́лочка) — традиційний український міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту та води у певній пропорції; стара назва горілки — окови́та (див.); у різних місцях напій називають по-різному, наприклад у Закарпатті — па́ленкою (див); народ не схвалює надмірного захоплення цим напоєм: «Горілка багато шкоди робить: вона і розум затьмарює, і на зле штовхає»; народні афоризми-застереження щодо пиятики: «Горілка з розуму зводить», «Горілка господарем не зробить», «Горілка до доброго не доведе», «Горілка душу нищить», «Горілка біла ніс красить на червоно, а репутацію на чорно», «Де горілка, там і сльози», «Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить»; горілку здавна пов’язують з дідьком («Горілка — то дідьчине насіння»); подекуди вірили, що на дні чарки сидить дідько, тому не допивали до кінця. Без горілки нема говірки (М. Номис); Горілочко оковита, я за тебе буду бита (І. Франко); Паленка робить чоловіка глупим (приказка); Добра вода, що не мучить ума, а горілка, як та дівка, хоч кого підведе (приповідка); Горілка-огненниця (І. Франко); Горілка — не дівка, а Семен — не дурень (приказка); Гірка горілка, та й пиття не солодке (приказка).
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 209.
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 130.
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 311.
- Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 145.