Відмінності між версіями «Рятунок»
(→Джерела та література) |
(→Вірш) |
||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
'''Ряту́нок''', -нку, ч. 1. розм. Дія за знач. рятува́ти і рятува́тися. 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. // Те, що звільняє , захищає від чого-небудь. // Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. 3. рел. Звільнення від гріхів, од вічних мук у потойбічному житті. ''(Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.))'' | '''Ряту́нок''', -нку, ч. 1. розм. Дія за знач. рятува́ти і рятува́тися. 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. // Те, що звільняє , захищає від чого-небудь. // Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. 3. рел. Звільнення від гріхів, од вічних мук у потойбічному житті. ''(Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.))'' | ||
| + | |||
| + | '''Ряту́нок''', -нку, чол. | ||
| + | 1. розм. Дія за значенням рятувати і рятуватися. | ||
| + | 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. [Прісцілла:] Я піду туди. Як не врятую [громаду], то загину вкупі! Прощай, Руфіне.. [Руфін:] Стій! Стривай, Прісцілло! Рятунок є (Леся Українка, II, 1951, 387); Він хотів жити, він шукав рятунку, й тому спробував захищатись (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 602); | ||
| + | // Те, що звільняє, захищає від чого-небудь. Навіть те тяжке, прикре спання по обіді вважав [Славко] тепер за рятунок від душевної муки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 244); Зимою Гавриловим дітям тільки й рятунок від простуди, що парене молоко з лоєм (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88); | ||
| + | // Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. [Максим:] Ось є наш рятунок — ся дівчина мила, Без неї б нас нині вже могила вкрила! (Іван Франко, IX, 1952, 426). | ||
| + | 3. рел. Звільнення від гріхів, від вічних мук у потойбічному житті. [Єпископ:] Ми дбаємо про тебе по-братерськи, душі твоїй рятунок дати хочем. (Леся Українка, II, 1951, 501); Подивився старий і на дружину, і на свічку, поставлену на рятунок його душі, та й пішов з Морозенком у степи розшукувати пана (Михайло Стельмах, I, 1962, 245). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ryatunok1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ryatunok2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ryatunok3.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | ===Порятунок китеня (мультфільм)<br />=== | ||
| + | {{#ev:youtube|FCUobwPKbEY}}<br /> | ||
| + | |||
| + | ===Операція "Порятунок"<br />=== | ||
| + | {{#ev:youtube|XYl3ZItny0A}}<br /> | ||
| + | |||
| + | ===Легенда про чудесний порятунок Почаївської Лаври<br />=== | ||
| + | {{#ev:youtube|hwCqg5eXP64}}<br /> | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ===Вірш=== | ||
| + | '''Дмитро Павличко''' | ||
| + | |||
| + | Хочу тебе цілувати. Рятунок | ||
| + | |||
| + | Є в поцілунках від смерті. Бери | ||
| + | |||
| + | Келех негайно, бо звітріє трунок – | ||
| + | |||
| + | Більше на нього не буде пори. | ||
| + | |||
| + | Це невагомість. Легкі і прозорі | ||
| + | |||
| + | Стали печалі й турботи. Земля | ||
| + | |||
| + | Нас відпустила. Ми вийшли між зорі, | ||
| + | |||
| + | Мов космонавти із корабля. | ||
| + | |||
| + | Не відпускай мене. Зоряна пуща | ||
| + | |||
| + | Може поглинути. Дай же уста! | ||
| + | |||
| + | Ти в поцілунках така невсипуща, | ||
| + | |||
| + | Як у роботі бджола золота. | ||
| + | |||
| + | ===Синоніми=== | ||
| + | |||
| + | Визволення, порятунок, рятування, рятунок, врятування, спасіння душі, збавлення, економія, збереження, зберігання, витікання, втеча, замикання, безпека, безпечність, гарантія, забезпека | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 26: | Рядок 72: | ||
*Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови). | *Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови). | ||
| + | |||
| + | *[http://sum.in.ua/s/rillja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br /> | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 02:46, 23 листопада 2015
Рятунок, -нку, м. Спасеніе. К. Бай. 41. На тім світі пани рятунку не мають. НВолын. у. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. Лукаш. 131.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ряту́нок, -нку, ч. 1. розм. Дія за знач. рятува́ти і рятува́тися. 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. // Те, що звільняє , захищає від чого-небудь. // Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. 3. рел. Звільнення від гріхів, від вічних мук у потойбічному житті. (Великий тлумачний словник української мови)
Ряту́нок, -нку, ч. 1. розм. Дія за знач. рятува́ти і рятува́тися. 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. // Те, що звільняє , захищає від чого-небудь. // Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. 3. рел. Звільнення від гріхів, од вічних мук у потойбічному житті. (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.))
Ряту́нок, -нку, чол. 1. розм. Дія за значенням рятувати і рятуватися. 2. Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. [Прісцілла:] Я піду туди. Як не врятую [громаду], то загину вкупі! Прощай, Руфіне.. [Руфін:] Стій! Стривай, Прісцілло! Рятунок є (Леся Українка, II, 1951, 387); Він хотів жити, він шукав рятунку, й тому спробував захищатись (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 602); // Те, що звільняє, захищає від чого-небудь. Навіть те тяжке, прикре спання по обіді вважав [Славко] тепер за рятунок від душевної муки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 244); Зимою Гавриловим дітям тільки й рятунок від простуди, що парене молоко з лоєм (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88); // Той, хто рятує, визволяє від чого-небудь; рятівник. [Максим:] Ось є наш рятунок — ся дівчина мила, Без неї б нас нині вже могила вкрила! (Іван Франко, IX, 1952, 426). 3. рел. Звільнення від гріхів, від вічних мук у потойбічному житті. [Єпископ:] Ми дбаємо про тебе по-братерськи, душі твоїй рятунок дати хочем. (Леся Українка, II, 1951, 501); Подивився старий і на дружину, і на свічку, поставлену на рятунок його душі, та й пішов з Морозенком у степи розшукувати пана (Михайло Стельмах, I, 1962, 245).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Порятунок китеня (мультфільм)
Операція "Порятунок"
Легенда про чудесний порятунок Почаївської Лаври
Див. також
Вірш
Дмитро Павличко
Хочу тебе цілувати. Рятунок
Є в поцілунках від смерті. Бери
Келех негайно, бо звітріє трунок –
Більше на нього не буде пори.
Це невагомість. Легкі і прозорі
Стали печалі й турботи. Земля
Нас відпустила. Ми вийшли між зорі,
Мов космонавти із корабля.
Не відпускай мене. Зоряна пуща
Може поглинути. Дай же уста!
Ти в поцілунках така невсипуща,
Як у роботі бджола золота.
Синоніми
Визволення, порятунок, рятування, рятунок, врятування, спасіння душі, збавлення, економія, збереження, зберігання, витікання, втеча, замикання, безпека, безпечність, гарантія, забезпека
Джерела та література
- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
- Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови).
