Відмінності між версіями «Багниця»
(Створена сторінка: '''Багниця, -ці,''' ''ж.'' Раст. Salix caprea. Вх. Лем. 389. Категорія:Ба) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Верба козяча, багниця, заст. и́ва від прасл. *jьva (Salix caprea L.) — вид рослин із роду верба, поширений у Європі й Західній і Центральній Азії. Через ранній період цвітіння з початку березня, ця верба є важливою першою рослинною їжею для комах, як-от бджоли. Латинське caprea додатково нагадує, що листя часто жують кози. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багниця1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багниця 2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багниця 3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | =Загальна біоморфологічна характеристика= | ||
| + | |||
| + | Високий кущ чи невисоке деревце (5–10 м заввишки) з широкими яйцеподібними, округлими листками (6–18 см завдовжки, 4–8 см завширшки) з дуже виразними жилками. Гілки товсті, розлогі, сіро-запушені або бурі. Бруньки голі, деревина під корою червонувата, без валиків (на відміну від верби попелястої). Квітки одностатеві в товстих сережках: чоловічі сережки сидячі, яйцюваті завдовжки до 6 см; жіночі — циліндричні, 10 см завдовжки. Плід — коробочка. | ||
| + | |||
| + | Цвіте у березні — квітні до розпускання листя. Нектар виділяє у великій кількості щороку, сильна бджолина сім'я за день може зібрати до 2–4 кг взятку. | ||
| + | |||
| + | Розмножується виключно насінням, на відміну від інших видів верби нездатна розмножуватися живцями. | ||
| + | |||
| + | =Використання= | ||
| + | |||
| + | З лікарською метою збирають і висушують кору з гілок. Сировина містить 12-14 % дубильних речовин, флавоноїди, глікозиди (2,5 — 3 %). Препарати кори мають анальгетичні, заспокійливі, протизапальні, жарознижувальні, потогінні, протималярійні та антисептичні властивості. | ||
| + | |||
| + | Відвар кори використовують при головних болях, невралгії, неврозах, ревматизмі, подагрі, застуді, хворобах нирок і селезінки. Ним полощуть ротову порожнину і горло при стоматитах, гінгівітах, пародонтозі, ангінах, тощо. Відвари також застосовують для вигнання гельмінтів. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D1%8F%D1%87%D0%B0 | ||
| + | |||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 07:25, 24 квітня 2024
Багниця, -ці, ж. Раст. Salix caprea. Вх. Лем. 389.
Зміст
Сучасні словники
Верба козяча, багниця, заст. и́ва від прасл. *jьva (Salix caprea L.) — вид рослин із роду верба, поширений у Європі й Західній і Центральній Азії. Через ранній період цвітіння з початку березня, ця верба є важливою першою рослинною їжею для комах, як-от бджоли. Латинське caprea додатково нагадує, що листя часто жують кози.
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
Загальна біоморфологічна характеристика
Високий кущ чи невисоке деревце (5–10 м заввишки) з широкими яйцеподібними, округлими листками (6–18 см завдовжки, 4–8 см завширшки) з дуже виразними жилками. Гілки товсті, розлогі, сіро-запушені або бурі. Бруньки голі, деревина під корою червонувата, без валиків (на відміну від верби попелястої). Квітки одностатеві в товстих сережках: чоловічі сережки сидячі, яйцюваті завдовжки до 6 см; жіночі — циліндричні, 10 см завдовжки. Плід — коробочка.
Цвіте у березні — квітні до розпускання листя. Нектар виділяє у великій кількості щороку, сильна бджолина сім'я за день може зібрати до 2–4 кг взятку.
Розмножується виключно насінням, на відміну від інших видів верби нездатна розмножуватися живцями.
Використання
З лікарською метою збирають і висушують кору з гілок. Сировина містить 12-14 % дубильних речовин, флавоноїди, глікозиди (2,5 — 3 %). Препарати кори мають анальгетичні, заспокійливі, протизапальні, жарознижувальні, потогінні, протималярійні та антисептичні властивості.
Відвар кори використовують при головних болях, невралгії, неврозах, ревматизмі, подагрі, застуді, хворобах нирок і селезінки. Ним полощуть ротову порожнину і горло при стоматитах, гінгівітах, пародонтозі, ангінах, тощо. Відвари також застосовують для вигнання гельмінтів.
Джерела та література
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D1%8F%D1%87%D0%B0
