Відмінності між версіями «Рябчик»
(→Див. також) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | Ря́бчик, а, ч.; у зверт. рябчику. 1. Лісовий птах родини тетерукових (з рябим оперенням); м'ясо цього птаха, що вживається як їжа. □ рябчиковий. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, переважно з рябим малюнком. (Тлумачний словник української мови) | + | '''Ря́бчик''', а, ч.; у зверт. рябчику. 1. Лісовий птах родини тетерукових (з рябим оперенням); м'ясо цього птаха, що вживається як їжа. □ рябчиковий. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, переважно з рябим малюнком. ''(Тлумачний словник української мови)'' |
| − | Ря́бчик, -а, ч. 1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням. 2. перен. М'ясо цього птаха, що вживається як їжа. 2. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, переважно з рябим малюнком. (Великий тлумачний словник української мови) | + | '''Ря́бчик''', -а, ч. 1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням. 2. перен. М'ясо цього птаха, що вживається як їжа. 2. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, переважно з рябим малюнком. ''(Великий тлумачний словник української мови)'' |
| − | Ря́бчик, -а, ч. 1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням. // М'ясо цього птаха, що вживається як їжа. 2. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, перев.. з рябим малюнком. (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)) | + | '''Ря́бчик''', -а, ч. 1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням. // М'ясо цього птаха, що вживається як їжа. 2. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, перев.. з рябим малюнком. ''(Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.))'' |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | ===Рябчик<br />=== | ||
| + | {{#ev:youtube|_8UBrJTdwsc}}<br /> | ||
| + | |||
| + | ===Рябчик-квітка<br />=== | ||
| + | {{#ev:youtube|dV31l2_Uxvg}}<br /> | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | Легенда квітки рябчик | + | '''''Легенда квітки рябчик''''' |
Квітка царська корона відомий і під іншою назвою - Рябчик Імператорський. Помаранчево-коричневі чи жовті дзвіночки вінчає корона із соковитих зелених листя. Рослина цвіте разом з тюльпанами і нарцисами, будучи гордістю господарів на їх дачних клумбах. | Квітка царська корона відомий і під іншою назвою - Рябчик Імператорський. Помаранчево-коричневі чи жовті дзвіночки вінчає корона із соковитих зелених листя. Рослина цвіте разом з тюльпанами і нарцисами, будучи гордістю господарів на їх дачних клумбах. | ||
| Рядок 32: | Рядок 37: | ||
У Європі відома легенда про походження царської корони. Нібито ця квітка цвіла в Гефсиманському саду в ту пору, коли Ісуса Христа заарештовували через зраду Юди. Його дзвіночки були сніжно-білого кольору і не звисали, а росли вгору. Коли Христос пішов молитися, залишивши своїх учнів, всі навколишні квіти схилили свої голівки до самої землі. І тільки царська корона продовжувала триматися прямо. Коли Христа вели під арешт, він глянув на квітку. У погляді його було стільки смутку, що царська корона не витримала і схилила свої квітки. Пелюстки її забарвилися фарбою сорому, дзвіночки навічно схилилися і більше ніколи не розпрямлялися. | У Європі відома легенда про походження царської корони. Нібито ця квітка цвіла в Гефсиманському саду в ту пору, коли Ісуса Христа заарештовували через зраду Юди. Його дзвіночки були сніжно-білого кольору і не звисали, а росли вгору. Коли Христос пішов молитися, залишивши своїх учнів, всі навколишні квіти схилили свої голівки до самої землі. І тільки царська корона продовжувала триматися прямо. Коли Христа вели під арешт, він глянув на квітку. У погляді його було стільки смутку, що царська корона не витримала і схилила свої квітки. Пелюстки її забарвилися фарбою сорому, дзвіночки навічно схилилися і більше ніколи не розпрямлялися. | ||
| − | Рябчик руський | + | '''''Рябчик руський''''' |
В Червоній книзі України повідомляється, що рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wikstr ) - це багаторічна трав`яниста рослина заввишки 40-50 см. Цибулина куляста. Стебло від середини облиснене. Листки лінійні, загострені, верхні дуже вузькі, спірально-закручені. Квітки завдовжки 2-З см, повислі, з шаховосітчастим темно-пурпуровим малюнком. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у травні - червні. Плід - крилато-шестигранна коробочка. Розмножується насінням і цибулинами. Ксеромезофіт. | В Червоній книзі України повідомляється, що рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wikstr ) - це багаторічна трав`яниста рослина заввишки 40-50 см. Цибулина куляста. Стебло від середини облиснене. Листки лінійні, загострені, верхні дуже вузькі, спірально-закручені. Квітки завдовжки 2-З см, повислі, з шаховосітчастим темно-пурпуровим малюнком. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у травні - червні. Плід - крилато-шестигранна коробочка. Розмножується насінням і цибулинами. Ксеромезофіт. | ||
Назва роду походить від латинського слова, що в перекладі означає «келих» (від форми квітки). Видова назва в перекладі з латинської мови — «шаховий» (пов'язана із забарвленням квіток). | Назва роду походить від латинського слова, що в перекладі означає «келих» (від форми квітки). Видова назва в перекладі з латинської мови — «шаховий» (пов'язана із забарвленням квіток). | ||
| − | РЯБЧИК | + | '''''РЯБЧИК''''' |
Порівняно невеликий птах, масою 400-450 г. Оперення на спині сіре з темними поперечними смугами, інколи рудуватого відтінку. Горло в самця чорне, в самки білувате, на животі пір'я бурого кольору з світлим краєм, на голові пір'я довші та стирчать, на хвості чорна смуга шириною 1-3 см. Широко поширений по всій лісовій зоні, за винятком Камчатки. Живе в мішаних лісах, надаючи перевагу ялинково-вільшаним насадженням і молодим лісам з добре розвиненим підліском. Літом і восени харчується горобиною, малиною, аґрусом, брусницею. Взимку їсть бруньки та насіння вільхи, берези, навесні та на початку літа - минулорічне насіння листяних дерев. В безсніжний період ковтає невеликі камінці, котрі потрібні для кращого подрібнення грубої твердої їжі в шлунку. | Порівняно невеликий птах, масою 400-450 г. Оперення на спині сіре з темними поперечними смугами, інколи рудуватого відтінку. Горло в самця чорне, в самки білувате, на животі пір'я бурого кольору з світлим краєм, на голові пір'я довші та стирчать, на хвості чорна смуга шириною 1-3 см. Широко поширений по всій лісовій зоні, за винятком Камчатки. Живе в мішаних лісах, надаючи перевагу ялинково-вільшаним насадженням і молодим лісам з добре розвиненим підліском. Літом і восени харчується горобиною, малиною, аґрусом, брусницею. Взимку їсть бруньки та насіння вільхи, берези, навесні та на початку літа - минулорічне насіння листяних дерев. В безсніжний період ковтає невеликі камінці, котрі потрібні для кращого подрібнення грубої твердої їжі в шлунку. | ||
На відміну від інших тетеревоподібних, рябчики моногамні: з осені вони об'єднуються в постійні пари. Шлюбний період починається в квітні, коли розкриваються бруньки на вербі та вільсі, наприкінці квітня самка відкладає в влаштоване на землі гніздо яйця (6-12 шт.) і висиджує їх 18-20 днів. Пташенята вилуплюються в кінці травня - на початку червня. До кінця серпня молоді рябчики по розмірах та оперенню мало чим відрізняються від дорослих. Молоді рябчики часто гинуть в холодні дощові весни, багато молодих птахів знищують хижаки. | На відміну від інших тетеревоподібних, рябчики моногамні: з осені вони об'єднуються в постійні пари. Шлюбний період починається в квітні, коли розкриваються бруньки на вербі та вільсі, наприкінці квітня самка відкладає в влаштоване на землі гніздо яйця (6-12 шт.) і висиджує їх 18-20 днів. Пташенята вилуплюються в кінці травня - на початку червня. До кінця серпня молоді рябчики по розмірах та оперенню мало чим відрізняються від дорослих. Молоді рябчики часто гинуть в холодні дощові весни, багато молодих птахів знищують хижаки. | ||
| − | Рябчик (діалектні назви - рябець, рябок, орапка, курочка дика) - споріднене зі словом «рябий». Птах названий так за характерне строкате, темно-плямисте з пістрявинами забарвлення свого оперення. | + | ''Рябчик'' (діалектні назви - рябець, рябок, орапка, курочка дика) - споріднене зі словом «рябий». Птах названий так за характерне строкате, темно-плямисте з пістрявинами забарвлення свого оперення. |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | *Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с. | |
| − | Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови). | + | *Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови). |
| − | + | *Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 40000 слів) / За ред. Д-ра філологічних наук, проф. В. С. Калашника. – 2-ге вид., випр.. і доп. – Х.: Прапор, 2005. – 992 с. | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 01:22, 23 листопада 2015
Рябчик, -ка, м. 1) = Рябко 2. Рудч. Ск. І. 201. 2) Сортъ арбузовь, у которыхъ корка съ темными полосами. Лохв. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ря́бчик, а, ч.; у зверт. рябчику. 1. Лісовий птах родини тетерукових (з рябим оперенням); м'ясо цього птаха, що вживається як їжа. □ рябчиковий. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, переважно з рябим малюнком. (Тлумачний словник української мови)
Ря́бчик, -а, ч. 1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням. 2. перен. М'ясо цього птаха, що вживається як їжа. 2. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, переважно з рябим малюнком. (Великий тлумачний словник української мови)
Ря́бчик, -а, ч. 1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням. // М'ясо цього птаха, що вживається як їжа. 2. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, перев.. з рябим малюнком. (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.))
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
Медіа
Рябчик
Рябчик-квітка
Див. також
Легенда квітки рябчик
Квітка царська корона відомий і під іншою назвою - Рябчик Імператорський. Помаранчево-коричневі чи жовті дзвіночки вінчає корона із соковитих зелених листя. Рослина цвіте разом з тюльпанами і нарцисами, будучи гордістю господарів на їх дачних клумбах. Царська корона належить до сімейства лілійних. Її добре знають в північній півкулі. Вона зустрічається також і в Азії, і в Північній Америці, і на середземноморської території. У Європі відома легенда про походження царської корони. Нібито ця квітка цвіла в Гефсиманському саду в ту пору, коли Ісуса Христа заарештовували через зраду Юди. Його дзвіночки були сніжно-білого кольору і не звисали, а росли вгору. Коли Христос пішов молитися, залишивши своїх учнів, всі навколишні квіти схилили свої голівки до самої землі. І тільки царська корона продовжувала триматися прямо. Коли Христа вели під арешт, він глянув на квітку. У погляді його було стільки смутку, що царська корона не витримала і схилила свої квітки. Пелюстки її забарвилися фарбою сорому, дзвіночки навічно схилилися і більше ніколи не розпрямлялися.
Рябчик руський
В Червоній книзі України повідомляється, що рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wikstr ) - це багаторічна трав`яниста рослина заввишки 40-50 см. Цибулина куляста. Стебло від середини облиснене. Листки лінійні, загострені, верхні дуже вузькі, спірально-закручені. Квітки завдовжки 2-З см, повислі, з шаховосітчастим темно-пурпуровим малюнком. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у травні - червні. Плід - крилато-шестигранна коробочка. Розмножується насінням і цибулинами. Ксеромезофіт. Назва роду походить від латинського слова, що в перекладі означає «келих» (від форми квітки). Видова назва в перекладі з латинської мови — «шаховий» (пов'язана із забарвленням квіток).
РЯБЧИК
Порівняно невеликий птах, масою 400-450 г. Оперення на спині сіре з темними поперечними смугами, інколи рудуватого відтінку. Горло в самця чорне, в самки білувате, на животі пір'я бурого кольору з світлим краєм, на голові пір'я довші та стирчать, на хвості чорна смуга шириною 1-3 см. Широко поширений по всій лісовій зоні, за винятком Камчатки. Живе в мішаних лісах, надаючи перевагу ялинково-вільшаним насадженням і молодим лісам з добре розвиненим підліском. Літом і восени харчується горобиною, малиною, аґрусом, брусницею. Взимку їсть бруньки та насіння вільхи, берези, навесні та на початку літа - минулорічне насіння листяних дерев. В безсніжний період ковтає невеликі камінці, котрі потрібні для кращого подрібнення грубої твердої їжі в шлунку. На відміну від інших тетеревоподібних, рябчики моногамні: з осені вони об'єднуються в постійні пари. Шлюбний період починається в квітні, коли розкриваються бруньки на вербі та вільсі, наприкінці квітня самка відкладає в влаштоване на землі гніздо яйця (6-12 шт.) і висиджує їх 18-20 днів. Пташенята вилуплюються в кінці травня - на початку червня. До кінця серпня молоді рябчики по розмірах та оперенню мало чим відрізняються від дорослих. Молоді рябчики часто гинуть в холодні дощові весни, багато молодих птахів знищують хижаки.
Рябчик (діалектні назви - рябець, рябок, орапка, курочка дика) - споріднене зі словом «рябий». Птах названий так за характерне строкате, темно-плямисте з пістрявинами забарвлення свого оперення.
Джерела та література
- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
- Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови).
- Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 40000 слів) / За ред. Д-ра філологічних наук, проф. В. С. Калашника. – 2-ге вид., випр.. і доп. – Х.: Прапор, 2005. – 992 с.
