Відмінності між версіями «Щиро»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показані 27 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Щи]] | [[Категорія:Щи]] | ||
− | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
− | ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76). | + | ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:] |
+ | Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76). | ||
♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого. | ♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого. | ||
− | |||
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
− | ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76). | + | ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:] |
+ | Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76). | ||
◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого. | ◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого. | ||
ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін. | ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== | ===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== | ||
Рядок 37: | Рядок 32: | ||
~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен | ~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен | ||
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
− | + | 1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • … | |
Словарь синонимов | Словарь синонимов | ||
− | + | 2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого … | |
Український тлумачний словник | Український тлумачний словник | ||
− | + | ||
+ | 3.щиро — | ||
+ | 1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно | ||
+ | 2) див. відверто 1) … | ||
Словник синонімів української мови | Словник синонімів української мови | ||
− | + | ||
+ | 4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця … | ||
Орфографічний словник української мови | Орфографічний словник української мови | ||
− | + | ||
+ | 5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) … | ||
Словник лемківскої говірки | Словник лемківскої говірки | ||
− | + | ||
+ | 6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… … | ||
Словник синонімів української мови | Словник синонімів української мови | ||
− | + | ||
+ | 7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На … | ||
Википедия | Википедия | ||
− | + | ||
+ | 8.душа — і/, ж. | ||
+ | 1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… … | ||
Український тлумачний словник | Український тлумачний словник | ||
− | + | ||
+ | 9.серце — я, с. | ||
+ | 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… … | ||
Український тлумачний словник | Український тлумачний словник | ||
− | + | ||
+ | 10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… … | ||
Толковый словарь Даля | Толковый словарь Даля | ||
− | + | ||
+ | 11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… … | ||
Толковый словарь Даля | Толковый словарь Даля | ||
− | + | ||
+ | 12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр … | ||
Википедия | Википедия | ||
− | + | ||
+ | 13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… … | ||
Словарь синонимов | Словарь синонимов | ||
− | + | ||
+ | 14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… … | ||
Словарь синонимов | Словарь синонимов | ||
− | + | ||
+ | 15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова … | ||
Словарь синонимов | Словарь синонимов | ||
− | + | ||
− | + | 16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь … | |
− | + | ||
Словарь синонимов | Словарь синонимов | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | 17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов. |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
+ | 18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS … | ||
+ | |||
+ | 20.відвертий — а, е. | ||
+ | |||
+ | 1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість. | ||
+ | 2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока … | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1365742346.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:N7erNBjIHtU.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:a0a73ba1e1c6e78e628e0ad1c7ee3279.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
− | |||
Знайдені у віршах вірогідні рими: | Знайдені у віршах вірогідні рими: | ||
жиром, миром, сокиру посередня вірогідність | жиром, миром, сокиру посередня вірогідність | ||
Рядок 95: | Рядок 108: | ||
нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро | нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
− | [[Категорія:Слова 2015 року | + | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
− | + |
Поточна версія на 11:29, 23 листопада 2015
Щиро, нар. 1) Искренно, по правдѣ. Вона мене молодого щиро полюбила. Мет. Молились щиро козаки. Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: щиронародній, (Левиц. Пов. 258), щиропольський, (Левиц. І. 312) и пр. 3) Усердно. Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. Гліб.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЩИРО. Присл. до щирий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Тарас Шевченко, I, 1963. 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб зітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Михайло Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (Пантелеймон Куліш, Вибр.. 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Максим Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Степан Васильченко.. Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76). ♦ Любити (кохати) щиро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражав сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 226); Щиро кажучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).
◊ Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.
ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Sincerely щиро дякую thank you; thank you very much
Thank you very much! Щиро дякую!
ЯНДЕКС словари
Наречие нар. искренне; сердечно, душевно; задушевно; откровенно, чистосердечно; прямо; открыто; непосредственно; проникновенно; радушно; (при глаголах со значением радоватъся, сочувствовать, жалеть) всей душой, всем сердцем, от [всей] души, от всего сердца; (при глаголах со значением откликаться) всей душой, всем сердцем; (при глаголах со значением давать) от [всей] души, от всего сердца, щедро истинно; подлинно; неподдельно; чисто усердно, старательно, рьяно; ревностно ~ вдячний (дякую) — большое спасибо, весьма (крайне) признателен, весьма (чувствительно) благодарен
Словари и энциклопедии на Академике
1.щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • … Словарь синонимов 2.щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого … Український тлумачний словник
3.щиро — 1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно
2) див. відверто 1) …
Словник синонімів української мови
4.щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
5.щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) … Словник лемківскої говірки
6.частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… … Словник синонімів української мови
7.Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На … Википедия
8.душа — і/, ж. 1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… … Український тлумачний словник
9.серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… … Український тлумачний словник
10.ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… … Толковый словарь Даля
11.ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и •возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., •солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… … Толковый словарь Даля
12.Воскрешение ниндзя: месть Дзюбея — Воскрешение ниндзя Обложка американского издания 獣兵衛忍風帖} (яп.) Ninja Resurrection (англ.) Makai Tenshou Жанр исторический боевик, тямбара, мистика Анимационный фильм Режиссёр … Википедия
13.искренне — чистосердечно, положа руку на сердце, от (всей) души, от (всего, чистого) сердца, с (открытым, чистым) сердцем, с (открытой, чистой) душой; по жизни, с открытой душой, начистую, напрямую, начистоту, неложно, от всего сердца, впрямую, от души,… … Словарь синонимов
14.искренно — 1. непритворно, неподдельно, душевно, задушевно, сердечно; нелицемерно, неложно (устар.) / радоваться, желать кому л. что л.: от всего (или от самого, чистого) сердца, от (всей) души / относиться: с открытой душой / писать: кровью сердца 2. см.… … Словарь синонимов
15.нелицемерно — искренно, непритворно, неложно, искренне, неподдельно Словарь русских синонимов. нелицемерно см. искренне Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова … Словарь синонимов
16.простодушно — по простоте душевной, бесхитростно, в простоте душевной, в простоте сердца, без всякой задней мысли, по простоте сердечной, без задней мысли, наивно, доверчиво, спроста, нехитро, простосердечно, невинно, от чистого сердца, в простоте души Словарь … Словарь синонимов
17.прямодушно — неизм. • прямо • прямолинейно Словарь русских синонимов.
18.всеусердно — нареч, кол во синонимов: 3 • искренне (58) • искренно (52) • щиро (6) Словарь синонимов ASIS …
20.відвертий — а, е.
1) Який щиро виявляє почуття, думки; щиросердий, правдивий, прямолінійний. || Який виражає прямоту й щирість.
2) Неприхований, незамаскований, помітний для стороннього ока …
Ілюстрації
Цікаві факти
Знайдені у віршах вірогідні рими: жиром, миром, сокиру посередня вірогідність зброк, кров, оверко, офіру низька Сто слів із поезії з подібними закінченнями: нещиро, миро, іскро, прикро, мокро, мікро, пікро, бадьоро, авроро, просторо, сеньйоро, скоро, заскоро, нескоро, кількоро, горо, потворо, суворо, прозоро, дніпро, про, піссаро, таро, старо, нестаро, каро, кількаро, наро, карнаро, маро, примаро, паро, варваро, почваро, кіліманджаро, добро, недобро, ребро, серебро, цебро, лавро, тавро, угро, гро, ядро, мудро, немудро, шльодро, квадро, педро, щедро, заздро, відро, романсеро, платеро, пантеро, шестеро, п’ятеро, дванадцятеро, блискучосферо, бодлеро, венеро, семеро, перо, аеро, четверо, начетверо, зеро, озеро, еро, бюро, політбюро, кляро, яро, мирро, пісарро, зерро, фельтро, бістро, дністро, австро, маестро, сестро, посестро, бистро, остро, заостро, гостро, люстро, нутро, хутро, дмитро, ситро, хитро, центро, сюзікватро, клеопатро, шатро, метро, петро