Відмінності між версіями «Ряжанка»
(→Див. також) |
|||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 13:10, 22 листопада 2015
Ря́жанка, -ки, ж. Варенецъ, родъ простокваши. Канев. у. Чуб. VII. 4 38. См. Гуслянка, пряжанка.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РЯ́ЖАНКА,и, жін. Топлене незбиране молоко, заквашене сметаною. Із молока, сквашуванням його молочнокислими мікробами, приготовляють молочнокислі продукти: кисле молоко, ацидофільне молоко, кефір, кумис, ряжанку та ін. (Українські страви, 1957, 21); Ганна.. поставила сніданок: гарячу картоплю й ряжанку (Юрій Яновський, Мир, 1956, 29).
Ря́жанка — в українській кухні — їжа з пряженого незбираного молока, заквашеного сметаною; у народі називають ще колоту́хою, а подекуди — смета́ною.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Слово "ряжанка" походить від слова "пряжанка", тобто те, що було "пряжено", тобто підігріте на вогні.
Джерела та література
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 517.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 925.