Відмінності між версіями «Жадний»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рукиии.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рукиии.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 43: | Рядок 40: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 10:25, 1 грудня 2015
І. Жадний, -а, -е. 1) Каждый, всякій. Та ми тут жадне літо літуємо. Лубен. у. Жадній свашці по ковбасці. Ном. № 3528 Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив. ЗОЮР. І. 105. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой. Жадна пташка без товариша не пробуває. Ном. № 8859. Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної. Ном. № 3302. Пані не має жадного права на нас. МВ. II. 46. Жадним способом, побитом, жадною мірою. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. Не можна було жадним побитом протиснутись. К. ЧР. 337. Ні жадним способом не можно. Рудч. Ск. І. 78. Жадною мірою не вдержиш їх. К. ЧР. 84.
ІІ. Жадний, -а, -е. 1) Желающій, жаждущій. У сусіда доньок сім, та й доля всім, у мене одна, та й долі жадна. Ном. № 1739. Убогий чоловік на лихо не жадний. Ном. № 1609. 2) Жадный.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Вікіпедія
Значення прагнучий отримати побільше, ненаситний в бажанні набувати і збагачуватися ◆ Нарешті він заговорює - чомусь про чайках: які вони противні, жадібні. К. І. Чуковський, «Срібний герб», 1936 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) ◆ Жадібний, любить копійку нажити, але розумом слабенький. А. С. Новиков-Прибой, «Цусіма», 1932-1935 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) розм. бажаючий безоплатно ділитися тим, що має; скупий, корисливий ◆ Ну, звичайно, і вона поступила, як жадібна тварюка, якої заважали діти. А. С. Макаренко, «Книга для батьків», 1937 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) перен. повний напруженого інтересу; пристрасний ◆ Олександр Семенович подався вперед в кріслі, сперся підборіддям на стиснутий кулак і з жадібною увагою слухав. Б. А. Лавреньов, «Комендант Пушкін», 1936 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) виражає жадібність)
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖА́ДІ́БНИЙ, а, е. 1. чого, до чого. Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось. Тут же.. снувалася рухома юрба люду, жадібна втіхи, гомону, чаду (Леся Українка, III, 1952, 608); Всім серцем полюбила [Світлана] школу, полюбила малечу — їм, таким жадібним до знань хлопчикам та дівчаткам, хотіла присвятити своє життя (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 385); * Образно. Поміж них [сосен] і вічнозелені південні породи дерев — з твердим, наче масним листом, жадібним до сонця й тепла (Юрій Смолич, V, 1959, 563); // Який виражає ці бажання і прагнення. Вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка, III, 1952, 617); Жадібними очима дивиться Юлдаш на цю стареньку одноствольну рушничку (Олесь Донченко, I, 1956, 119); // Який не наїдається; ненаситний. * Образно. І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини (Максим Рильський, I, 1950, 182). 2. Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. — Я рідко бачив людину менше жадібну до грошей, ніж ви (Леся Українка, III, 1952, 699); Припоручати їх [ключі] комусь із своїх родичок не хотіла — завидющі всі вони, жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 102). 3. рідко. Який дуже хоче пити; спраглий. Швидко І водонос] жадібному люду воду холодну, солодку, з важкої баклажки вділяв
Ілюстрації
|
|
|
|
