Відмінності між версіями «Жаркий»
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 10:27, 1 грудня 2015
Жаркий, -а, -е. 1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Стор. Оп. ІІ. 17. Не жарке вугілля. Черк. у. 2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. Нп. 3) = Жалкий 1. Кропива така жарка, аж дим іде після дощу, я думаю се од жаркости. По слідочку жарку кропиву садила. Чуб. V. 488. Ум. Жаркенький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п’яненького. Чуб. V. 916.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
ЖАРКИ́Й, а, е. 1. Який дає багато тепла (про сонце, вогонь і т. ін.); пекучий, гарячий. Опам'яталась [Солоха] тілько коло печі, коли жарке полум'я лизало своїми вогняними язиками чорні челюсті печі (Панас Мирний, І, 1954, 69); Підійшли ланцюжком ковші, в них посунув шлак — сліпучий, жаркий (Юрій Яновський, I, 1958, 436); // З високою температурою повітря; душний. Дні минали за днями, спершу теплі та привітні, а далі жаркі та душні (Панас Мирний, III, 1954, 297); Солдати притиснули до грудей зброю, і прапор широко затріпотів над жарким степом (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 39); // Який добре зберігає тепло тіла, захищає його від холоду; теплий (про одяг). Скинути б із себе жаркий кармазиновий жупан та кинутися б у Буг (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 29); // Тропічний. Між тропіками цілий рік сонце стоїть високо над горизонтом і двічі на рік знаходиться в зеніті. Цей простір дістає найбільше тепла і тому називається жарким поясом (Фізична географія, 5, 1956, 78); Тварини цієї породи Ісанта-гертрудіс] добре пристосовані до жаркого клімату (Соціалістичне тваринництво, 2, 1956, 61). 2. перен. Те саме, що жагучий 3. Не зчулася [Галя], коли і як жаркий поцілунок опік їй щоку (Панас Мирний, IV, 1955, 133); Камінь кришився, розпадаючись на порох, від жаркої промови моряка (Юрій Яновський, V, 1959, 118); // Дуже сильний. Морози жаркі зарядили (Панас Мирний, IV, 1955, 183); Особливо жаркий бій розігрався опівночі, коли от-от мав прилетіти літак (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 81). 3. перен. Який має колір вогню; яскраво-червоний. Вони [квіти] красувалися серед в'янучих трав, виділялися жаркими барвистими плямами на тлі осіннього листя (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 40); Глянь же, глянь на прапора жаркого, Що у небі вольному пала
Словник синонімів
ЖАРКИЙ (день) парний, паркий, варкий, шкварний, задушливий, душний, спечний; (- полум'я) пекучий, палючий, гарячий; (край) СОВ. теплий, тропічний; (поцілунок) жагучий; (колір) ясночервоний, ЖАРИСТИЙ; (- кропиву) жалкий.
Ілюстрації
|
|
|
|
