Відмінності між версіями «Реготати»

Поточна версія на 12:47, 22 листопада 2015

Словник Грінченка

Реготати(-ся), -чу(-ся), -чеш(-ся), гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177.2) Ржать. Вх. Лем. 460.

Тлумачний словник української мови

Реготати - Нестримно, голосно сміятися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Реготати - Нестримнино, голосно сміятися. // перен. Захлинатися реготом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови ІІ

Реготати - Гучно, нестримно сміятися. // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небуть. /перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (проптахів, тварин. / перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи, тощо)

Словник української мови

Реготати - очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регітлящить і вчувається мені!.. (Кроп., І, 1958, 103); Чіпка аж за живіт береться та регоче (Мирний, І, 1949, 294); Знесилена остаточно тимсміхом, впала [Катя] на траву й реготала (Коз., Вибр., 1947, 72); // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь. А в кухнітим часом стояв несамовитийрегіт. Реготали з паламаря (Мирний, III, 1954, 87); // перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин). Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Л. Укр., III, 1952, 249); Крик той сойка повторила: — А знайти мене вам зась! — І, регочучи, знялась, Лиш майнули сині крила… (Біл.,Пташ. голоси, 1956, 29); // перен.Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи тощо). Коли б добігти, коли б сховатись, щоб уже не чути дзвонів, червоних дзвонів, що мчать навздогін, б’ють у самесерце, скачуть і регочуть, як божевільні (Коцюб., II, 1955, 181); — Пу-гу… пу-гу… ж-ж-ж… кряк!..— регоче крига під гострими підковами… (Мик., II, 1957, 26). ◊ Регота́ти на пу́па — те саме, що Смія́тися на ку́тні [зу́би] (див. ку́тній). — Такемені слово сказала[Домця], що й повторяти не буду. Клятий Шугалія регоче, реготав бити на пупа (Кучер, Трудна любов, 1960, 315).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Реготати (аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка).

(аж) сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка. Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним (Левом) усяка твар тремтить (Л. Глібов); Засміявся (піп) тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка); — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах); Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний).

бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); (Гаптін:) І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш… (Леся Українка); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський); Засмутився Карпо, не їсть, не п’є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть… (М. Коцюбинський). здійма́ти на глум. (Лицар:) Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка); // Піддавати осуду. Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети).

вмира́ти (помира́ти) / вме́рти (поме́рти) зо́ смі́ху. Дуже сміятися. Чітко буде видно на ній (кіноплівці), як виходять на дистанцію люди в мішках, біжать, плутаються, падають, а судді-вчительки та шефи з морського порту вмирають зо сміху. І таки є чого: видовище як у цирку (О. Гончар); Оповідала (Олена) таку подробицю з його життя, що всі помирали зо сміху (Г. Хоткевич).

Джерела та література

1. Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 4000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук, проф. В.С. Калашника, - Х.: Прапор. 2002. - 992с. - 678с.

2. Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 4000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук, проф. В.С. Калашника, - Х.: Прапор. 2002. - 992с. - 1207с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/Уклад. і голов. ред. В.Г.Бусел. -К.;Урпінь:ВТФ "Перун", 2005. 1728с - 1020с.

4. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 479.

Зовнішні посилання