Відмінності між версіями «Рачкувати»
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
| − | + | ||
| + | == Великий тлумачний словник сучасної української мови (2001р.)== | ||
Рачкувати, -ую, -уєш, недок., розм. Пересуватися рачки. | Рачкувати, -ую, -уєш, недок., розм. Пересуватися рачки. | ||
| − | + | ==Тлумачний словник української мови (2002р.)== | |
Рачкувати, ую, уєш, недок., розм. Пересуватися рачки,тобто спираючись на коліна та обидві долоні. Назад рачкувати - відступати відмовлятися від наміру, обіцянки тощо. | Рачкувати, ую, уєш, недок., розм. Пересуватися рачки,тобто спираючись на коліна та обидві долоні. Назад рачкувати - відступати відмовлятися від наміру, обіцянки тощо. | ||
| − | + | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | |
РАЧКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Пересуватися рачки. Дівчинонька кропиву шаткує, А за нею дитина рачкує (Павло Чубинський, V, 1874, 866); Дмитро швидко поповз далі, в гущавину. Зупинявся, припадав до снігу обличчям, відсапувався і рачкував далі (Анатолій Хорунжий, Незакінч. політ, 1960, 13). | РАЧКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Пересуватися рачки. Дівчинонька кропиву шаткує, А за нею дитина рачкує (Павло Чубинський, V, 1874, 866); Дмитро швидко поповз далі, в гущавину. Зупинявся, припадав до снігу обличчям, відсапувався і рачкував далі (Анатолій Хорунжий, Незакінч. політ, 1960, 13). | ||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rachkyvatu3.jpeg|x200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rachkyvatu3.jpeg|x200px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rachkyvatu2.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rachkyvatu 1.jpg|x200px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|wJ_gUrb_w7w}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | 1.Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад.і голова. ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2001.-с.1440 с. | ||
| + | |||
| + | 2.Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. голов. ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2005.-с.1728 с. Ст. 1203 | ||
| + | |||
| + | 3.Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 460. | ||
| + | |||
| + | 4.Тлумачний словник української мови: Понад 12 500 статей (близько 40 000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук, проф. В. С. Калашника.- Х.:Прапор. 2002.-992с. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 22:17, 21 листопада 2015
Рачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Ползать на четверенькахъ. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. 866.
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови (2001р.)
Рачкувати, -ую, -уєш, недок., розм. Пересуватися рачки.
Тлумачний словник української мови (2002р.)
Рачкувати, ую, уєш, недок., розм. Пересуватися рачки,тобто спираючись на коліна та обидві долоні. Назад рачкувати - відступати відмовлятися від наміру, обіцянки тощо.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РАЧКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Пересуватися рачки. Дівчинонька кропиву шаткує, А за нею дитина рачкує (Павло Чубинський, V, 1874, 866); Дмитро швидко поповз далі, в гущавину. Зупинявся, припадав до снігу обличчям, відсапувався і рачкував далі (Анатолій Хорунжий, Незакінч. політ, 1960, 13).
♦ Назад рачкувати — відступати, відмовлятися від чого-небудь (від прийнятого рішення, наміру, даного слова і т. ін.). — Ну, а я тому, що вже вмерло, що повинно було умерти, уклонятися не буду. Треба уперед йти, а не назад рачкувати! (Панас Мирний, III, 1954, 259).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад.і голова. ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2001.-с.1440 с.
2.Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. голов. ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2005.-с.1728 с. Ст. 1203
3.Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 460.
4.Тлумачний словник української мови: Понад 12 500 статей (близько 40 000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук, проф. В. С. Калашника.- Х.:Прапор. 2002.-992с.
