Відмінності між версіями «Вареничок»
(→Джерела та література) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 291. | + | ''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 291.'' |
| + | |||
ВАРЕ́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до варе́ник. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (Котл., І, 1952, 149); — Ану, — озвавсь Дем’ян, — потіш мене, мій друже! Ось глянь — вареничок бокастенький який (Гл., Вибр., 1957, 212). | ВАРЕ́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до варе́ник. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (Котл., І, 1952, 149); — Ану, — озвавсь Дем’ян, — потіш мене, мій друже! Ось глянь — вареничок бокастенький який (Гл., Вибр., 1957, 212). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2e4f7847a1fcc8dd100c061709c1ff1b|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2e4f7847a1fcc8dd100c061709c1ff1b.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_ef91f_9c25746e_orig.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_ef91f_9c25746e_orig.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Recipe_photo_g52io.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Recipe_photo_g52io.jpg|x140px]] | ||
| Рядок 13: | Рядок 14: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|LxKGZy4sBrQ}} | |
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | Кожна країна світу може похизуватися переліком оригінальних страв, які складають її національну кухню. Серед розмаїття традиційних українських смаколиків особливе місце займають вареники. За деякими даними, вони з’явились в Україні на основі турецької страви дюшвара. | ||
| + | |||
| + | Перша назва українських вареників − вараники. Ці вироби з тіста з начинкою з м’яса, овочів, фруктів та ягід також популярні в інших слов’янських країнах. Конвертики з тіста з м’ясом росіяни називають пельменями, особливо їх полюбляють у Східній Росії та Сибіру. | ||
| + | |||
| + | Вушка та манти − це також різновид виробів з тіста. Подібні до них страви є і в китайській кухні. А італійці називають свої вироби з тіста з начинкою − равіолі. Щодо традиційних українських вареників, то готують їх за давніми рецептами, які мало чим відрізняються від сучасних. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://korysne.co.ua/tsikave-pro-varenyky/] | ||
| + | |||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=LxKGZy4sBrQ] | ||
| − | + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%BA] | |
| − | |||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Ва]] | [[Категорія:Ва]] | ||
Поточна версія на 21:27, 30 листопада 2015
Вареничок, -чка, м. Ум. отъ вареник.
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 291.
ВАРЕ́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до варе́ник. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (Котл., І, 1952, 149); — Ану, — озвавсь Дем’ян, — потіш мене, мій друже! Ось глянь — вареничок бокастенький який (Гл., Вибр., 1957, 212).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Кожна країна світу може похизуватися переліком оригінальних страв, які складають її національну кухню. Серед розмаїття традиційних українських смаколиків особливе місце займають вареники. За деякими даними, вони з’явились в Україні на основі турецької страви дюшвара.
Перша назва українських вареників − вараники. Ці вироби з тіста з начинкою з м’яса, овочів, фруктів та ягід також популярні в інших слов’янських країнах. Конвертики з тіста з м’ясом росіяни називають пельменями, особливо їх полюбляють у Східній Росії та Сибіру.
Вушка та манти − це також різновид виробів з тіста. Подібні до них страви є і в китайській кухні. А італійці називають свої вироби з тіста з начинкою − равіолі. Щодо традиційних українських вареників, то готують їх за давніми рецептами, які мало чим відрізняються від сучасних.
