Відмінності між версіями «Оживлятися»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
ОЖИВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся і рідко ОЖИВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЖИВИТИСЯ, оживлюся, оживишся; мн. оживляться; док. | ОЖИВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся і рідко ОЖИВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЖИВИТИСЯ, оживлюся, оживишся; мн. оживляться; док. | ||
1. Повертатися до життя, оживати. Гроза пронеслась. Оживилися квіти. І дихати легко, І все — як умите (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 91). | 1. Повертатися до життя, оживати. Гроза пронеслась. Оживилися квіти. І дихати легко, І все — як умите (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 91). | ||
| + | |||
2. перен. Пробуджуватися зпову; відновлюватися. В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок для селян популярно-наукового змісту (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 197). | 2. перен. Пробуджуватися зпову; відновлюватися. В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок для селян популярно-наукового змісту (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 197). | ||
| + | |||
3. Виходити з стану млявості, байдужості; ставати жвавішим, веселішим. Раз тільки Франко оживився, як почав ганити львівських соц.-демократів за робітницькі розрухи... (Леся Українка, V, 1956, 362); Орлюк побачив раптом ескадрилью наших винищувачів і оживився. — Як я заздрю льотчикам (Олександр Довженко, I, 1958, 285); | 3. Виходити з стану млявості, байдужості; ставати жвавішим, веселішим. Раз тільки Франко оживився, як почав ганити львівських соц.-демократів за робітницькі розрухи... (Леся Українка, V, 1956, 362); Орлюк побачив раптом ескадрилью наших винищувачів і оживився. — Як я заздрю льотчикам (Олександр Довженко, I, 1958, 285); | ||
// Ставати рухливішим, виразнішим, жвавішим (про обличчя, очі). Її мутні очі оживлялися, похилена стать випростовувалася (Ольга Кобилянська, I, 1956, 403); Обличчя Зінаїди Павлівни оживилось, рука затремтіла (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 107). | // Ставати рухливішим, виразнішим, жвавішим (про обличчя, очі). Її мутні очі оживлялися, похилена стать випростовувалася (Ольга Кобилянська, I, 1956, 403); Обличчя Зінаїди Павлівни оживилось, рука затремтіла (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 107). | ||
| + | |||
4. чим і без додатка, перен. Наповнюватися життям, діяльністю і т. ін. Гомоном дітвори.. оживляється, розвеселяється моя пустиня (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 403); Махнула [осінь] на села, і вони здулися скиртами та повними оборогами, оживилися отарами овець та чередами скоту (Іван Франко, VIII, 1952, 78); Як виросла [Ядзя].., дім її батьків більше оживився, бували частіше гості, а іменини відбувалися ще гучніше (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 90). | 4. чим і без додатка, перен. Наповнюватися життям, діяльністю і т. ін. Гомоном дітвори.. оживляється, розвеселяється моя пустиня (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 403); Махнула [осінь] на села, і вони здулися скиртами та повними оборогами, оживилися отарами овець та чередами скоту (Іван Франко, VIII, 1952, 78); Як виросла [Ядзя].., дім її батьків більше оживився, бували частіше гості, а іменини відбувалися ще гучніше (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 90). | ||
| + | |||
5. перен. Ставати інтенсивнішим, активнішим, діяльнішим; швидше, жвавіше відбуватися, протікати і т. ін. Оживлялась музика крапель [з дахів], сумних і веселих, лінивих і жшзих, глухих та дзвінких (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 284); Машиніст піддає пари: оживляються, жвавіше цокотять колеса (Яків Качура, II, 1958, 87); Розмова оживлювалася чимраз більше (Іван Франко, VI, 1951, 419). | 5. перен. Ставати інтенсивнішим, активнішим, діяльнішим; швидше, жвавіше відбуватися, протікати і т. ін. Оживлялась музика крапель [з дахів], сумних і веселих, лінивих і жшзих, глухих та дзвінких (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 284); Машиніст піддає пари: оживляються, жвавіше цокотять колеса (Яків Качура, II, 1958, 87); Розмова оживлювалася чимраз більше (Іван Франко, VI, 1951, 419). | ||
| + | |||
6. перен. Ставати яскравішим, барвистішим. Лісова земля оживлялася світляками, що блистіли на її темно-зеленім тлі, немов краплі світла (Ольга Кобилянська, I, 1956, 455); Ландшафт західної частини Правобережного Полісся вздовж рік оживляється виходами на поверхні гранітів і червоного шиферу (Дерев'яне зодчество України, 1949, 7); М'який колорит інкрустації, виконаної різними натуральними породами дерев, оживляється сріблястими відблисками перламутру та золо-тистими відблисками мідного дроту (Матеріали з етнографії.., 1956, 7). | 6. перен. Ставати яскравішим, барвистішим. Лісова земля оживлялася світляками, що блистіли на її темно-зеленім тлі, немов краплі світла (Ольга Кобилянська, I, 1956, 455); Ландшафт західної частини Правобережного Полісся вздовж рік оживляється виходами на поверхні гранітів і червоного шиферу (Дерев'яне зодчество України, 1949, 7); М'який колорит інкрустації, виконаної різними натуральними породами дерев, оживляється сріблястими відблисками перламутру та золо-тистими відблисками мідного дроту (Матеріали з етнографії.., 1956, 7). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648. | ||
Поточна версія на 20:34, 20 листопада 2015
Оживля́тися
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник Грінченка
Оживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Оживляться, оживиться. Ой пойду я, приближуся, на серденьку оживлюся. Чуб. V. 168.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОЖИВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся і рідко ОЖИВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЖИВИТИСЯ, оживлюся, оживишся; мн. оживляться; док. 1. Повертатися до життя, оживати. Гроза пронеслась. Оживилися квіти. І дихати легко, І все — як умите (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 91).
2. перен. Пробуджуватися зпову; відновлюватися. В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок для селян популярно-наукового змісту (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 197).
3. Виходити з стану млявості, байдужості; ставати жвавішим, веселішим. Раз тільки Франко оживився, як почав ганити львівських соц.-демократів за робітницькі розрухи... (Леся Українка, V, 1956, 362); Орлюк побачив раптом ескадрилью наших винищувачів і оживився. — Як я заздрю льотчикам (Олександр Довженко, I, 1958, 285); // Ставати рухливішим, виразнішим, жвавішим (про обличчя, очі). Її мутні очі оживлялися, похилена стать випростовувалася (Ольга Кобилянська, I, 1956, 403); Обличчя Зінаїди Павлівни оживилось, рука затремтіла (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 107).
4. чим і без додатка, перен. Наповнюватися життям, діяльністю і т. ін. Гомоном дітвори.. оживляється, розвеселяється моя пустиня (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 403); Махнула [осінь] на села, і вони здулися скиртами та повними оборогами, оживилися отарами овець та чередами скоту (Іван Франко, VIII, 1952, 78); Як виросла [Ядзя].., дім її батьків більше оживився, бували частіше гості, а іменини відбувалися ще гучніше (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 90).
5. перен. Ставати інтенсивнішим, активнішим, діяльнішим; швидше, жвавіше відбуватися, протікати і т. ін. Оживлялась музика крапель [з дахів], сумних і веселих, лінивих і жшзих, глухих та дзвінких (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 284); Машиніст піддає пари: оживляються, жвавіше цокотять колеса (Яків Качура, II, 1958, 87); Розмова оживлювалася чимраз більше (Іван Франко, VI, 1951, 419).
6. перен. Ставати яскравішим, барвистішим. Лісова земля оживлялася світляками, що блистіли на її темно-зеленім тлі, немов краплі світла (Ольга Кобилянська, I, 1956, 455); Ландшафт західної частини Правобережного Полісся вздовж рік оживляється виходами на поверхні гранітів і червоного шиферу (Дерев'яне зодчество України, 1949, 7); М'який колорит інкрустації, виконаної різними натуральними породами дерев, оживляється сріблястими відблисками перламутру та золо-тистими відблисками мідного дроту (Матеріали з етнографії.., 1956, 7). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648.
Ілюстрації
