Відмінності між версіями «Ржавіти»
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови (1973)''' | ||
| + | |||
| + | ІРЖАВІТИ, іє, рідше РЖАВІТИ, іє, недок. | ||
| + | |||
| + | Ставати іржавим, покриватися іржею. Її стодоли пусті, комора без дверей, порожня, хата — гола, а замки від скринь ржавіють (Василь Стефаник, I, 1949, 192); Інвентар одремонтовано, весь він під повітками, не надворі, не іржавіє, не псується... (Остап Вишня, I, 1956, 412); Хоча сталь міцна, проте вона важка й іржавіє від вологи (Наука і життя, 2, 1959, 27); * Образно. [В'язень-лицар:] Людська кров мовчить і не волає до небес про помсту, а тихо ржавіє у млявих жилах... (Леся Українка, II, 1951, 186); Жменякові йшов п'ятдесятий рік. Якщо взимку він старів, іржавів, як те залізо на плузі, то весна знову повертала йому молодість (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 6). | ||
| + | |||
| + | '''Український тлумачний словник''' | ||
| + | |||
| + | Набувати кольору іржі. Сонце зранку іржавіло, продираючись із-за степового пруга (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 93). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Rgavity.JPG|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Rgavity2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Rgavity3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Rgavity4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 17: | Рядок 29: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 46. | ||
| + | |||
| + | 2. Український тлумачний словник. За ред. B.C.Калашника. – Харків. Прапор, 2002. – 992 с. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 15:55, 21 листопада 2015
Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови (1973)
ІРЖАВІТИ, іє, рідше РЖАВІТИ, іє, недок.
Ставати іржавим, покриватися іржею. Її стодоли пусті, комора без дверей, порожня, хата — гола, а замки від скринь ржавіють (Василь Стефаник, I, 1949, 192); Інвентар одремонтовано, весь він під повітками, не надворі, не іржавіє, не псується... (Остап Вишня, I, 1956, 412); Хоча сталь міцна, проте вона важка й іржавіє від вологи (Наука і життя, 2, 1959, 27); * Образно. [В'язень-лицар:] Людська кров мовчить і не волає до небес про помсту, а тихо ржавіє у млявих жилах... (Леся Українка, II, 1951, 186); Жменякові йшов п'ятдесятий рік. Якщо взимку він старів, іржавів, як те залізо на плузі, то весна знову повертала йому молодість (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 6).
Український тлумачний словник
Набувати кольору іржі. Сонце зранку іржавіло, продираючись із-за степового пруга (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 93).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 46.
2. Український тлумачний словник. За ред. B.C.Калашника. – Харків. Прапор, 2002. – 992 с.
