Відмінності між версіями «Рільник»
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Великий тлумачний словник сучасної української мови''' | ||
| + | |||
| + | РІЛЬНИК, -а, ч. Той, хто займається рільництвом,землероб. | ||
| + | |||
| + | '''Великий тлумачний словник сучасної української мови''' | ||
| + | |||
| + | РІЛЬНИК, -а, ч. Той, хто займається рільництвом,землероб | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови''' | ||
| + | |||
| + | РІЛЬНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто займається рільництвом; землероб. Благословенна праця рільника, Що оре цілину в ясній надії. Пшеницю від полови він одвіє, Як жнив кінчиться радість нелегка (Рильський, Зим. записи, 1964, 48); Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Мас., Сорок.., 1957, 365); На суботники по освоєнню заболоченої землі сходилися лісоводи і садоводи артілі, рільники і механізатори (Вол., Місячне срібло, 1961, 307). | ||
| + | 2. Керівник польових робіт у колгоспі. Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (Вол., Самоцвіти, 1952, 183); Першим на зборах виступив рільник артілі (Рад. Укр., 24.ІХ 1950, 1). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:rilnuk1.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:rilnuk2.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:rilnuk3.jpg|x200px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 575. | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ " Перун", 2001. - 1440с. ст.1036 | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод.ідопов.) /Уклад. і голов. ред.В.Т.Бусел. -К.;Ірпінь: ВТФ " Перун", 2005.- 1728с. ст- 1228 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 19:40, 21 листопада 2015
Рільник, -ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий тлумачний словник сучасної української мови
РІЛЬНИК, -а, ч. Той, хто займається рільництвом,землероб.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
РІЛЬНИК, -а, ч. Той, хто займається рільництвом,землероб
Словник української мови
РІЛЬНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто займається рільництвом; землероб. Благословенна праця рільника, Що оре цілину в ясній надії. Пшеницю від полови він одвіє, Як жнив кінчиться радість нелегка (Рильський, Зим. записи, 1964, 48); Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Мас., Сорок.., 1957, 365); На суботники по освоєнню заболоченої землі сходилися лісоводи і садоводи артілі, рільники і механізатори (Вол., Місячне срібло, 1961, 307). 2. Керівник польових робіт у колгоспі. Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (Вол., Самоцвіти, 1952, 183); Першим на зборах виступив рільник артілі (Рад. Укр., 24.ІХ 1950, 1).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 575.
Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ " Перун", 2001. - 1440с. ст.1036
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод.ідопов.) /Уклад. і голов. ред.В.Т.Бусел. -К.;Ірпінь: ВТФ " Перун", 2005.- 1728с. ст- 1228
