Відмінності між версіями «Штиль»
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные файлы (1).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные файлы (1).jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ebb99e7d674ea939b429b077b291d99d.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|IUhk7LxV1RQ}} | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Див. [[Довідка:Стиль]] | Див. [[Довідка:Стиль]] | ||
| Рядок 39: | Рядок 32: | ||
Див. [[Довідка:Посилання]] | Див. [[Довідка:Посилання]] | ||
</noinclude> | </noinclude> | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] |
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 16:06, 1 грудня 2015
Штиль, м. 1) лю. Манеръ, образецъ. См. Шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль. Св. Л. 24. 2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. І. 70. Мнж. 194. Штилі, що солому носять, як молотять. Сим. 197. Кладе копицями, а виносить штилями. Нѣжин. у. |}
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ШТИЛЬ 1, ю, чол. Відсутність вітру (на морі, озері і т. ін.); безвітря. Стояв штиль. Море коливалося блакитним атласом, і, скільки сягало око, розбігалися його просторами сріблясті стежки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 278); — Ну, як там море? Тихе чи бушує? — Тихе, дядьку, повний штиль!.. (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 66); Шумує буйна людська хвиля, хоч і мовчить, як море в штиль, Коли воно чекає вітру, щоб вдарити у береги
ШТИЛЬ 2, ю, чол., заст. Стиль. — Буонапарте — наш лютий ворог, але хто буде заперечувати, що французька мова вишукана, високого штилю і краси незрівнянної (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 168); Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим штилем (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 209); Готуючись до розмови з письменником, Василь Опанасович мимоволі переходив часом на високий штиль
ШТИЛЬ 3, я, чол. Загострена жердина, кілок (перев. для носіння соломи, сіна). — А чом же, дядьку, ви не викопали тих грошей, коли бачили, де вони горять? Я б зараз пішов з штилем та виштиляв місце, викопав би гроші та накупив би собі волів та коней... — сказав Денис (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 332); — Та тільки б свиснув хто — з косами, з штилями підемо на панство, до ноги виріжемо (Андрій Головко, II, 1957, 230); Хлопці облишили штилі, стовпилися цікаві біля містка, стежачи, як направляє Білограй крутим узвозом коня
Ілюстрації
.jpg)
|
|
Медіа
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
