Відмінності між версіями «Ґніт»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ґніт, ґнота, '''''м. ''Фитиль, свѣтильня. ''Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. ''Уман...)
 
 
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
 
'''Ґніт, ґнота, '''''м. ''Фитиль, свѣтильня. ''Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. ''Уман. у. ''Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. ''Нп. '''Ні ґнота нема. '''Нѣтъ ничего. Лохв. у. Ум. '''Ґнотик. '''Ув. '''Ґнотище. '''''Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. ''Васильк. у.  
 
'''Ґніт, ґнота, '''''м. ''Фитиль, свѣтильня. ''Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. ''Уман. у. ''Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. ''Нп. '''Ні ґнота нема. '''Нѣтъ ничего. Лохв. у. Ум. '''Ґнотик. '''Ув. '''Ґнотище. '''''Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. ''Васильк. у.  
[[Категорія:Ґн]]
+
[[Категорія:Ґн]]<br />
 +
 
 +
== Сучасні словники ==
 +
 
 +
ҐНІТ- стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках та ін.), для змащування чого-небудь і т. ін.
 +
 
 +
==Уривики з товрів зі словом Ґніт==
 +
 
 +
Ґніт в каганчику тихенько Стане мріти й притухати (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 254);
 +
Було тихо. Лише потріскував ґніт свічки, що горіла одиноко на столі (Юрій Яновський, I, 1958, 188);
 +
Іван заправив ґніт [у лампу], загвинтив машинку, поставив ковпачок і надів скло (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 68); 
 +
Горючий шнур для запалювання чого-небудь, проведення вибухів, а також для передачі вогню на відстань. Він одразу згадав, що патрони позабивано неглибоко, що ґноти були короткі. Вибух мусить бути зараз — ось-ось (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 149)
 +
Роблять глибокі діри [в скелі]. Закладають туди набої. Проводять запальний ґніт (Микола Трублаїні, I, 1955, 188); 
 +
 
 +
У порівняннях. Тихо, наче ґніт у каганці, зотлівало його старе життя (Панас Мирний, IV, 1955, 30);
 +
Голос блиснув і спалахнув, як ґніт (Андрій Головко, I, 1957, 63).
 +
 
 +
ґніт (у свічці) - іменник чоловічого роду 
 +
 
 +
устроми́ти ґно́та кому. Довести свою перевагу; відзначитися. Олешківський батальйон Червоної гвардії хотів показати, що він уміє не лише по-простому битися з білими, а й устромити комусь ґнота гвардійським плац-парадом (Ю. Яновський).<br />
 +
<br />
 +
 
 +
ґніт; ч. (нім.)
 +
1. Стрічка, шнур, що використовується для горіння у часових лапках, свічках і т. ін.
 +
2. Горючий шнур для проведення вибухів.
 +
 
 +
==Джерела==
 +
 
 +
1. [http://sum.in.ua/s/Gnit Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 96.]
 +
 
 +
2. [http://slovopedia.org.ua/49/53904/357018.html '''Фразеологічний словник української мови''']
 +
 
 +
3. [http://slovopedia.org.ua/36/53904/237581.html Словник іншомовних слів]
 +
 
 +
== Ілюстрації ==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:4px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
 
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:42-15513239.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:383876732.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Img 1584.jpg|x200px]]
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Поточна версія на 19:10, 2 грудня 2014

Ґніт, ґнота, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Уман. у. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Нп. Ні ґнота нема. Нѣтъ ничего. Лохв. у. Ум. Ґнотик. Ув. Ґнотище. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. Васильк. у.

Сучасні словники

ҐНІТ- стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках та ін.), для змащування чого-небудь і т. ін.

Уривики з товрів зі словом Ґніт

Ґніт в каганчику тихенько Стане мріти й притухати (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 254); Було тихо. Лише потріскував ґніт свічки, що горіла одиноко на столі (Юрій Яновський, I, 1958, 188); Іван заправив ґніт [у лампу], загвинтив машинку, поставив ковпачок і надів скло (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 68); Горючий шнур для запалювання чого-небудь, проведення вибухів, а також для передачі вогню на відстань. Він одразу згадав, що патрони позабивано неглибоко, що ґноти були короткі. Вибух мусить бути зараз — ось-ось (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 149) Роблять глибокі діри [в скелі]. Закладають туди набої. Проводять запальний ґніт (Микола Трублаїні, I, 1955, 188);

У порівняннях. Тихо, наче ґніт у каганці, зотлівало його старе життя (Панас Мирний, IV, 1955, 30); Голос блиснув і спалахнув, як ґніт (Андрій Головко, I, 1957, 63).

ґніт (у свічці) - іменник чоловічого роду

устроми́ти ґно́та кому. Довести свою перевагу; відзначитися. Олешківський батальйон Червоної гвардії хотів показати, що він уміє не лише по-простому битися з білими, а й устромити комусь ґнота гвардійським плац-парадом (Ю. Яновський).

ґніт; ч. (нім.) 1. Стрічка, шнур, що використовується для горіння у часових лапках, свічках і т. ін. 2. Горючий шнур для проведення вибухів.

Джерела

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 96.

2. Фразеологічний словник української мови

3. Словник іншомовних слів

Ілюстрації

42-15513239.jpg 383876732.jpg Img 1584.jpg