Відмінності між версіями «Ґирувати»
(Створена сторінка: '''Ґирувати. '''См. '''Ґерувати. ''' Категорія:Ґи) |
(→Ілюстації) |
||
(не показані 6 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Ґирувати. '''См. '''Ґерувати. ''' | + | ''''''Ґирувати. '''См. '''Ґерувати. ''' |
+ | |||
+ | '''Ґирувати'''-ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181. | ||
+ | |||
+ | Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
+ | Том 1, ст. 348. | ||
+ | [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11180-gyruvaty.html" title="ҐИРУВАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРУВАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>] | ||
+ | '' 'Ґирувати,'''-рую,-єш, гл. роздумувати, міркувати. | ||
+ | |||
+ | == СУЧАСНІ СЛОВНИКИ == | ||
+ | |||
+ | Ґирувати,-рую,-єш, гл. | ||
+ | |||
+ | 1) Правити возом, кіньми. МНЖ. 181. | ||
+ | 2) Направляти віз, катя його задом' вперед', тримаючись за голоблі. | ||
+ | 3) направляє. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). | ||
+ | 4) Зривати, стягати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґірує. Гріб. 376. | ||
+ | 5) Запитувати (про цѣнѣ). Що це ВІН ґерує? Дорого ґерує за вола. МНЖ. 181. | ||
+ | |||
+ | ГАРУВАТИ 1, ГЕРУВАТИ і ГИРУВАТИ, ую, уєш, недок., заст. | ||
+ | |||
+ | 1. неперех. Важко, без відпочинку працювати. [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж йому очі з голови лізли, мучився, терпів (Іван Франко, IX, 1952, 139); Днем і ніччю гарував, а складав крейцар до крейцарика, щоби раз із бідою розв'язатися (Степан Ковалів, Тв., 1958, 103). | ||
+ | 2. перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). Що це він герує? Дорого герує за вола (Словник Грінченка); Якщо не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів пять, ну хоть і десять, то вже давайте (Словник Грінченка). | ||
+ | 3. неперех. Прямувати. Гируємо аж у саму столицю Петербург (Тарас Шевченко, VI, 1957, 82). | ||
+ | 4. перех. Стягувати, здирати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з плеч гирує (Євген Гребінка, I, 1957, 60). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ГАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех., заст. Робити пази; пазувати. | ||
+ | |||
+ | [[Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.]] | ||
+ | |||
+ | I ґерува́ти і ґирува́ти, -у́ю, -у́єш, недок., заст. | ||
+ | 1) неперех. Важко, без відпочинку працювати. | ||
+ | 2) перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). | ||
+ | 3) неперех. Прямувати. | ||
+ | 4) перех. Стягувати, здирати. | ||
+ | II -у́ю, -у́єш, недок., перех., заст. | ||
+ | Робити пази; пазувати. | ||
+ | |||
+ | == Ілюстації == | ||
+ | <gallery> | ||
+ | Файл:Moratti7.jpg|Опис1 | ||
+ | Файл:Images.jpg|Опис2 | ||
+ | |||
+ | </gallery> | ||
+ | |||
+ | ==Джерела== | ||
+ | |||
+ | 1.[http://hrinchenko.com/]''' - Матеріал із [Словарь украинского языка / Словник української мови | ||
+ | Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО] | ||
+ | |||
+ | 2. [[Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
+ | |||
[[Категорія:Ґи]] | [[Категорія:Ґи]] |
Поточна версія на 11:33, 28 листопада 2018
'Ґирувати. См. Ґерувати.
Ґирувати-ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 348. [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11180-gyruvaty.html" title="ҐИРУВАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРУВАТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>] 'Ґирувати,'-рую,-єш, гл. роздумувати, міркувати.
СУЧАСНІ СЛОВНИКИ
Ґирувати,-рую,-єш, гл.
1) Правити возом, кіньми. МНЖ. 181. 2) Направляти віз, катя його задом' вперед', тримаючись за голоблі. 3) направляє. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Зривати, стягати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґірує. Гріб. 376. 5) Запитувати (про цѣнѣ). Що це ВІН ґерує? Дорого ґерує за вола. МНЖ. 181.
ГАРУВАТИ 1, ГЕРУВАТИ і ГИРУВАТИ, ую, уєш, недок., заст.
1. неперех. Важко, без відпочинку працювати. [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж йому очі з голови лізли, мучився, терпів (Іван Франко, IX, 1952, 139); Днем і ніччю гарував, а складав крейцар до крейцарика, щоби раз із бідою розв'язатися (Степан Ковалів, Тв., 1958, 103). 2. перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). Що це він герує? Дорого герує за вола (Словник Грінченка); Якщо не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів пять, ну хоть і десять, то вже давайте (Словник Грінченка). 3. неперех. Прямувати. Гируємо аж у саму столицю Петербург (Тарас Шевченко, VI, 1957, 82). 4. перех. Стягувати, здирати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з плеч гирує (Євген Гребінка, I, 1957, 60).
ГАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех., заст. Робити пази; пазувати.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.
I ґерува́ти і ґирува́ти, -у́ю, -у́єш, недок., заст. 1) неперех. Важко, без відпочинку працювати. 2) перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). 3) неперех. Прямувати. 4) перех. Стягувати, здирати. II -у́ю, -у́єш, недок., перех., заст. Робити пази; пазувати.
Ілюстації
Джерела
1.[1] - Матеріал із [Словарь украинского языка / Словник української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО]
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.