Відмінності між версіями «Рожевий»
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | РОЖЕ́ВИЙ, а, е. | ||
+ | 1. Світло-червоний. Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (Нечуй-Левицький, II, 1956, 399); Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 387); Лотоса рожевий дивний цвіт над озером засяяв перед нами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 256); Рожевий цвіт сонця тепло пломеніє на засніженому полі (Михайло Стельмах, I, 1962, 45); Вона підійшла до дзеркала, оправленого в червоне дерево і схованого за рожевою атласною завісою (Іван Микитенко, II, 1957, 289); | ||
+ | // у знач. ім. рожеве, вого, сер. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору. Панна Броніслава танцювала з Ястшембським. Вона була вся в рожевому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 86); З правого боку [у світлиці] кахельна груба з зелених кахлів, рожевим попід вод жуваних (Борис Грінченко, II, 1963, 532); | ||
+ | // Який має рум'янці; рум'яний. Тихо одчинив він двері, висунув свою русяву головоньку з рожевим личком і усміхнувся до матері білими зубенятами (Панас Мирний, I, 1954, 239); В хаті вже поклалися спати. Прибігла з вулиці й Христя, рожева й весела (Андрій Головко, II, 1957, 135); | ||
+ | // Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Багатьом господарствам півдня велику шкоду завдає злісний бур'ян — гірчак рожевий (Колгоспник України, 9, 1959, 24); З південних районів [до Стрілецького степу] залітають великі зграї рожевих шпаків (Наука і життя, 5, 1967, 10). | ||
+ | 2. перен. Нічим не затьмарений; радісний, світлий. Веселий, рожевий був настрій його духа [духу] (Іван Франко, V, 1951, 324); — Прямих доріг, пане сотнику, нема. Вони тільки в тумані молодості ввижаються рівними і рожевими, — переконано сказав Погиба (Михайло Стельмах, II, 1962, 54); Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі! — й без краю сумні Розставання (Максим Рильський, I, 1960, 115); Вони пішли. І вже за рогом звучить її рожевий сміх (Володимир Сосюра, I, 1957, 327); | ||
+ | // З радісними сподіваннями (про мрії, надії, плани). Ні, Ви таки зовсім засмутили мене своїм листом: такі собі малював плани рожеві на літо, думав, як буду водити Вас по найкращих чернігівських закутках (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 306); Помилилась. Не любить... Прости їй. Завели її мрії рожеві: Королевича малювали їй мрії (Василь Еллан, I, 1958, 63); Сповнений рожевих надій і блискучих планів, повертався Чорбаряну додому (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 245). | ||
+ | Рожевий день (ранок, вечір) — безхмарний, погожий день (ранок, вечір). Змагаються між собою день і ніч. Як глянуть на захід сонця, там стояла місячна бліда ніч; а глянути на схід сонця, там починався ясний, рожевий день (Нечуй-Левицький, I, 1956, 66); Сонце вже не котиться горою, як літом,.. а береться низом, понад горою, привітно світе [світить] та пригріває після довгої холодної ночі та ущипливого рожевого ранку (Панас Мирний, III, 1954, 255); Раз теплого рожевого вечора зустрілись вони на вулиці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48). | ||
+ | ♦ Дивитися крізь рожеві окуляри (скельця); Дивитися крізь рожеву призму на кого — що — сприймати кого-, що-небудь, не помічаючи їх негативних сторін, рис; Рожевими фарбами (у рожевих фарбах) малювати що — прикрашати, ідеалізувати що-небудь. Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 132); Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що і сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 32); Рожеві мрії див. мрія; У рожевому світлі; У рожевих фарбах — ідеалізовано; краще, ніж є насправді. На думку критика [Д. І. Писарєва], Пушкін пройшов мимо найголовнішого лиха епохи — кріпосного права, а там, де він торкається кріпосних взаємовідносин, вони постають в занадто рожевих фарбах (Шамота, Талант і народ, 1958, 14). | ||
+ | 3. Прикм. до рожа 2. Вечір пізній, місяць ясний; рожеві квіти пахнуть (Марко Вовчок, I, 1955, 336); Зоня і Юзя цілими ранками то ходили по луках.., то пустошили рожеві й жасминові кущики в садку (Леся Українка, III, 1952, 648); | ||
+ | // Виготовлений з рожі. Болгарський павільйон зустрічає нас великим сонячно веселим панно. Молоді болгари у народних костюмах на плантації троянд збирають квіткові пелюстки. Під картиною дзюрчить джерело, вода пропахчена рожевим маслом (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 39.). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:thumb_news_20121010_132814_1349864894.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pochemu-flamingo-rozovij-sajt-sovetov_3 (1).jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | Рожевий колір | ||
+ | |||
+ | Рожевий колір заспокоює нервову систему, покращує настрій, сприяє розслабленню м’язів і глибокому сну. Цей колір допомагає одужати навіть при важких захворюваннях. | ||
+ | У поетичному мовленні початку ХХ століття рожевий колір був | ||
+ | символом романтичності, асоціювався із приємними враженнями, мріями. | ||
+ | Аркадій Казка розширює семантику кольору до значення благополуччя, | ||
+ | зародження нового життя, щасливого майбутнього. В останньому прикладі | ||
+ | автор поєднує одразу два кольоративи (синьо-чорний і рожевий), аби за | ||
+ | допомогою контрасту підкреслити основні риси світогляду: земля як символ | ||
+ | буденності, приреченості, крайнебо – віра у завтра, у майбуття. Неоднозначне | ||
+ | поєднання антонімічної ознаки смутно-радісно (а у попередньому контексті | ||
+ | смутно і радісно) посилює емоційний настрій поезії. | ||
+ | Відмінне значення кольоративу рожевий спостерігаємо у контексті | ||
+ | з поеми «Великдень»: «Злегесенька іноді диха вітерець весняний: [Во]істину, | ||
+ | це подих уст усміхнено-рожево-ясних немовляти» [2, 135]. Значення | ||
+ | кольоративу посилюється вживанням оказіонального епітета усміхнено- | ||
+ | рожево-ясних. Рожевий колір – не просто позитивний символ майбуття, а й | ||
+ | елемент духовного світогляду автора. Поет звертається до образу немовляти, | ||
+ | Сина Божого, який постає основою вірувань у світле майбутнє. Отже, | ||
+ | порівнюючи червоний колір із його відтінком рожевим, слід зазначити, | ||
+ | що кольоративи мають полярну конотацію: червоний колір репрезентує страх, | ||
+ | смуток, війну, смерть; рожевий – постає символом майбуття, віри, гармонії. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | 1) Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і допов)/ Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К. Ірпінь: ВТФ "Перун",2005. - 1728. | ||
+ | |||
+ | 2) Словник української мови в 11 томах / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР / гол. ред. кол. І. К. Білодід. — Київ: Наукова думка, 1970–1980. Онлайн: inmo.org.ua і sum.in.ua. | ||
+ | |||
+ | 3) Новий тлумачний словник української мови. 42000 слів: У 4-х томах / Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. — Київ: вид. Аконіт, 1998. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 20:37, 25 листопада 2015
Рожевий, -а, -е. 1) Розовый. Шевч. 62. Грин. III. 3. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку. Мет. 120. 2) Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. 3) Названіе сорта плахти. КС. 1893. XII. 448.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РОЖЕ́ВИЙ, а, е. 1. Світло-червоний. Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (Нечуй-Левицький, II, 1956, 399); Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 387); Лотоса рожевий дивний цвіт над озером засяяв перед нами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 256); Рожевий цвіт сонця тепло пломеніє на засніженому полі (Михайло Стельмах, I, 1962, 45); Вона підійшла до дзеркала, оправленого в червоне дерево і схованого за рожевою атласною завісою (Іван Микитенко, II, 1957, 289); // у знач. ім. рожеве, вого, сер. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору. Панна Броніслава танцювала з Ястшембським. Вона була вся в рожевому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 86); З правого боку [у світлиці] кахельна груба з зелених кахлів, рожевим попід вод жуваних (Борис Грінченко, II, 1963, 532); // Який має рум'янці; рум'яний. Тихо одчинив він двері, висунув свою русяву головоньку з рожевим личком і усміхнувся до матері білими зубенятами (Панас Мирний, I, 1954, 239); В хаті вже поклалися спати. Прибігла з вулиці й Христя, рожева й весела (Андрій Головко, II, 1957, 135); // Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Багатьом господарствам півдня велику шкоду завдає злісний бур'ян — гірчак рожевий (Колгоспник України, 9, 1959, 24); З південних районів [до Стрілецького степу] залітають великі зграї рожевих шпаків (Наука і життя, 5, 1967, 10). 2. перен. Нічим не затьмарений; радісний, світлий. Веселий, рожевий був настрій його духа [духу] (Іван Франко, V, 1951, 324); — Прямих доріг, пане сотнику, нема. Вони тільки в тумані молодості ввижаються рівними і рожевими, — переконано сказав Погиба (Михайло Стельмах, II, 1962, 54); Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі! — й без краю сумні Розставання (Максим Рильський, I, 1960, 115); Вони пішли. І вже за рогом звучить її рожевий сміх (Володимир Сосюра, I, 1957, 327); // З радісними сподіваннями (про мрії, надії, плани). Ні, Ви таки зовсім засмутили мене своїм листом: такі собі малював плани рожеві на літо, думав, як буду водити Вас по найкращих чернігівських закутках (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 306); Помилилась. Не любить... Прости їй. Завели її мрії рожеві: Королевича малювали їй мрії (Василь Еллан, I, 1958, 63); Сповнений рожевих надій і блискучих планів, повертався Чорбаряну додому (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 245).
Рожевий день (ранок, вечір) — безхмарний, погожий день (ранок, вечір). Змагаються між собою день і ніч. Як глянуть на захід сонця, там стояла місячна бліда ніч; а глянути на схід сонця, там починався ясний, рожевий день (Нечуй-Левицький, I, 1956, 66); Сонце вже не котиться горою, як літом,.. а береться низом, понад горою, привітно світе [світить] та пригріває після довгої холодної ночі та ущипливого рожевого ранку (Панас Мирний, III, 1954, 255); Раз теплого рожевого вечора зустрілись вони на вулиці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48).
♦ Дивитися крізь рожеві окуляри (скельця); Дивитися крізь рожеву призму на кого — що — сприймати кого-, що-небудь, не помічаючи їх негативних сторін, рис; Рожевими фарбами (у рожевих фарбах) малювати що — прикрашати, ідеалізувати що-небудь. Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 132); Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що і сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 32); Рожеві мрії див. мрія; У рожевому світлі; У рожевих фарбах — ідеалізовано; краще, ніж є насправді. На думку критика [Д. І. Писарєва], Пушкін пройшов мимо найголовнішого лиха епохи — кріпосного права, а там, де він торкається кріпосних взаємовідносин, вони постають в занадто рожевих фарбах (Шамота, Талант і народ, 1958, 14). 3. Прикм. до рожа 2. Вечір пізній, місяць ясний; рожеві квіти пахнуть (Марко Вовчок, I, 1955, 336); Зоня і Юзя цілими ранками то ходили по луках.., то пустошили рожеві й жасминові кущики в садку (Леся Українка, III, 1952, 648); // Виготовлений з рожі. Болгарський павільйон зустрічає нас великим сонячно веселим панно. Молоді болгари у народних костюмах на плантації троянд збирають квіткові пелюстки. Під картиною дзюрчить джерело, вода пропахчена рожевим маслом (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 39.).
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Рожевий колір
Рожевий колір заспокоює нервову систему, покращує настрій, сприяє розслабленню м’язів і глибокому сну. Цей колір допомагає одужати навіть при важких захворюваннях.
У поетичному мовленні початку ХХ століття рожевий колір був
символом романтичності, асоціювався із приємними враженнями, мріями. Аркадій Казка розширює семантику кольору до значення благополуччя, зародження нового життя, щасливого майбутнього. В останньому прикладі автор поєднує одразу два кольоративи (синьо-чорний і рожевий), аби за допомогою контрасту підкреслити основні риси світогляду: земля як символ буденності, приреченості, крайнебо – віра у завтра, у майбуття. Неоднозначне поєднання антонімічної ознаки смутно-радісно (а у попередньому контексті смутно і радісно) посилює емоційний настрій поезії. Відмінне значення кольоративу рожевий спостерігаємо у контексті з поеми «Великдень»: «Злегесенька іноді диха вітерець весняний: [Во]істину, це подих уст усміхнено-рожево-ясних немовляти» [2, 135]. Значення кольоративу посилюється вживанням оказіонального епітета усміхнено- рожево-ясних. Рожевий колір – не просто позитивний символ майбуття, а й елемент духовного світогляду автора. Поет звертається до образу немовляти, Сина Божого, який постає основою вірувань у світле майбутнє. Отже, порівнюючи червоний колір із його відтінком рожевим, слід зазначити, що кольоративи мають полярну конотацію: червоний колір репрезентує страх, смуток, війну, смерть; рожевий – постає символом майбуття, віри, гармонії.
Джерела та література
1) Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і допов)/ Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К. Ірпінь: ВТФ "Перун",2005. - 1728.
2) Словник української мови в 11 томах / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР / гол. ред. кол. І. К. Білодід. — Київ: Наукова думка, 1970–1980. Онлайн: inmo.org.ua і sum.in.ua.
3) Новий тлумачний словник української мови. 42000 слів: У 4-х томах / Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. — Київ: вид. Аконіт, 1998.