Відмінності між версіями «Ґвинт»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ґвинт, -та, '''''м. ''Бинтъ. ''А ми це вікно ґвинтом придавим. ''Канев. у. Ум. '''Ґвинтик. '''''Десь т...)
 
 
(не показані 10 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ґвинт, -та, '''''м. ''Бинтъ. ''А ми це вікно ґвинтом придавим. ''Канев. у. Ум. '''Ґвинтик. '''''Десь тут ґвинтик лежав. ''Харьк.  
 
'''Ґвинт, -та, '''''м. ''Бинтъ. ''А ми це вікно ґвинтом придавим. ''Канев. у. Ум. '''Ґвинтик. '''''Десь тут ґвинтик лежав. ''Харьк.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
1. Стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. Терентій замикає віконниці на залізні гвинти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 316); Скільки йому треба було зусилля, щоб ослабілими руками одкрутить гвинти люка... (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 125).
 +
 +
2. Частина рухового механізму пароплава або літака у вигляді лопатей, прикріплених на валу. За кормою клекоче і піниться збита гвинтами вода, — корабель набирав швидкість (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1950, 123); Прямісінько на їхню машину, свистячи в повітрі гвинтами, пікірував фашистський літак (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 56).
 +
 +
3. у знач. присл. гвинтом. По спіралі. Буває випустиш, оце їх [голубів] надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють над тобою у небесах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 24); Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні, гвинтами повернулись в повітрі і поринули в далечінь (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 153).
 +
 +
==Джерела==
 +
 +
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 44.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гвинт.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гвинт 1.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гвинт2.gif|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гвинт3.jpeg|x200px]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:Ґв]]
 
[[Категорія:Ґв]]

Поточна версія на 22:16, 2 грудня 2014

Ґвинт, -та, м. Бинтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. Терентій замикає віконниці на залізні гвинти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 316); Скільки йому треба було зусилля, щоб ослабілими руками одкрутить гвинти люка... (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 125).

2. Частина рухового механізму пароплава або літака у вигляді лопатей, прикріплених на валу. За кормою клекоче і піниться збита гвинтами вода, — корабель набирав швидкість (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1950, 123); Прямісінько на їхню машину, свистячи в повітрі гвинтами, пікірував фашистський літак (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 56).

3. у знач. присл. гвинтом. По спіралі. Буває випустиш, оце їх [голубів] надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють над тобою у небесах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 24); Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні, гвинтами повернулись в повітрі і поринули в далечінь (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 153).

Джерела

1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 44.

Ілюстрації

Гвинт.jpg Гвинт 1.jpg Гвинт2.gif Гвинт3.jpeg