Відмінності між версіями «Вибілити»
| (не показані 18 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | === [http://sum.in.ua/s/vybiljuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
| + | 1. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. Вапном вибілює [дідусь] Яблуні підряд (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 55); [ Ганна:] Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила, дітвору пообшивала! (Марко Кропивницький, II, 1958, 21); | ||
| + | // перен. Покривати чим-небудь білим. Все частіше і частіше приморозки вибілювали, аеродром сріблястим інеєм (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 122). | ||
| + | |||
| + | 2. Піддаючи дії сонця, повітря і води, робити що-небудь білим, позбавляючи природного забарвлення (тканину, пряжу і т. ін.); робити білим, білуватим (про сонце і т. ін.) Тож скільки біля річки вибілювали те полотно (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 520); І напряла, і виткала, і вибілила полотно (Словник Грінченка); Не всяка баба як слід вибілить тринадцятку на сорочку (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 319); | ||
| + | // Змазуючи обличчя, руки, шию певними речовинами, мазями, робити білим. Не ти личко вибіляла (Словник Грінченка); Вибілити руки; | ||
| + | // спец. Піддаючи хімічній або фізичній обробці, робити білим. У фарбувальному цеху полотно стабілізують і вибілюють (Вечірній Київ, 4.IV 1958, 2). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Виправдовувати, приховуючи провину. Останньою свинею був би я, коли б сьогодні став вибілювати себе коштом тієї дівчини.. Мовляв, обплутала мене, збила з пантелику і так далі (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 6). | ||
| + | |||
| + | 4. спец. Покривати полудою. | ||
| + | |||
| + | === [http://www.slovnyk.ua/index.php/index.php?swrd=%C2%C8%C1%B2%CB%C8%D2%C8 Орфографічний словник ] === | ||
| + | вибілити - дієслово, доконаний вид, II дієвідмін | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/47/53394/305849.html Українсько-російський словник]=== | ||
| + | ВИБІЛИТИ | ||
| + | сов. от вибілювати | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Foto-obychnoy-gruntovki-sten-pered-nachalom-okleivaniya-oboyami.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-otbelit-kozhu-lica.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:217.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:670px-Make-Professional-Looking-Ripped-Jeans-Step-7.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|OHBF4z8CI2c}} | ||
| + | {{#ev:youtube|z_3RHKIhMPE}} | ||
| + | {{#ev:youtube|V1yvfiHyugA}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 1, ст. 145. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | ===[http://slovopedia.org.ua/ Словопедія]=== |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 21:01, 22 листопада 2015
Ви́білити. См. Вибіляти.'-ля́ю, -єш, сов. в. вибілити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. Мил. 89. І напряла, і виткала, і вибілила полотно. Чуб.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. Вапном вибілює [дідусь] Яблуні підряд (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 55); [ Ганна:] Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила, дітвору пообшивала! (Марко Кропивницький, II, 1958, 21); // перен. Покривати чим-небудь білим. Все частіше і частіше приморозки вибілювали, аеродром сріблястим інеєм (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 122).
2. Піддаючи дії сонця, повітря і води, робити що-небудь білим, позбавляючи природного забарвлення (тканину, пряжу і т. ін.); робити білим, білуватим (про сонце і т. ін.) Тож скільки біля річки вибілювали те полотно (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 520); І напряла, і виткала, і вибілила полотно (Словник Грінченка); Не всяка баба як слід вибілить тринадцятку на сорочку (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 319); // Змазуючи обличчя, руки, шию певними речовинами, мазями, робити білим. Не ти личко вибіляла (Словник Грінченка); Вибілити руки; // спец. Піддаючи хімічній або фізичній обробці, робити білим. У фарбувальному цеху полотно стабілізують і вибілюють (Вечірній Київ, 4.IV 1958, 2).
3. перен. Виправдовувати, приховуючи провину. Останньою свинею був би я, коли б сьогодні став вибілювати себе коштом тієї дівчини.. Мовляв, обплутала мене, збила з пантелику і так далі (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 6).
4. спец. Покривати полудою.
Орфографічний словник
вибілити - дієслово, доконаний вид, II дієвідмін
Українсько-російський словник
ВИБІЛИТИ сов. от вибілювати
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 145.
