Відмінності між версіями «Даремне»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:139.jpg]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:140.jpg]] |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 21:51, 6 листопада 2015
Даремне, даремно, нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Умер той, що даремне давав. Ном., стр. 90. 2) Напрасно, тщетно. Даремне його дожидався, не прийшов. 3) Безъ пользы, даромъ. Ой місяцю! світиш та не грієш, тільки даремне в Бога хліб їси. ЗОЮР. І. 148.
Український літературний словник
ДАРЕМНО, розм. ДАРЕМНЕ.1. Присл. до даремний. Раз Півень, риючись даремно у садку, Побачив ворох жита на току (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 210); — Краще кинути більше коштів на експлуатацію тих, що є, плантацій, аніж даремно витрачатись на цю... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 110); Мені вдається, що ніколи Воно [хлопчик із села] не бачитиме волі,.. Що так Даремне, марне пролетять Його найкращії літа (Тарас Шевченко, II, 1953, 204); — Ото запал! Пізнаю героя Смоленська... Але пан даремно обурюється (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 9); — Алгебра дуже потрібна для лісоводів.. Даремно гніваєтесь на екзаменаторів (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 66);// Безплатно, даром. Дворових теж задобрив: наділив їх даремно огородами, аби проживали .. у його, аби доглядали худоби (Панас Мирний, IV, 1955, 204);// у знач. присудк. сл. Безрезультатно, марно. — Як я тоді плакала, як побивалася! Та все даремно... (Панас Мирний, III, 1954, 104); Коли залишався [Філька] в палаті один, намагався заснути, але даремно (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 106).2. присл. Без серйозних підстав, причин; незаслужено (ображати, докоряти). — Чи не образив даремне Івана? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 221); Знала, що даремно образила подругу (Олесь Донченко, V, 1957, 335).Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 211.
Словник фразеологічних синонімів
Даремно(марно – з сл. пропасти, загинути, постраждати і т. ін.) ні за що; ні за цапову душу; ні за пухлу душу; ні за понюх (понюшку) тютюну (табаки).– Пам’ятаю Устина, Хороший хлопець був! – Та тільки загинув ні за що (Головко, 2, 1957, с. 435); Пропало сто карбованців ні за цапову душу (Карпенко-Карий, 2, 1960, с. 356); Так і вийшло: зупинили мотоцикли ні за цапову душу (Яиовський, 1, 1982, с. 205); Ех і становище. Гірше за губернаторське… Погибну я ні за пухлу душу (Микитенко, 1, 1957, с. 292); А хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? Та щоб так моє добро і пропало ні за понюх табаки? О ні! (Кропивницький, 1, 1958, с. 466); – Іншу думку маю: пропаде український народ ні за понюшку табаки, коли не буде сили великоруської за нами (Панч, 4, 1982, с. 59).