Відмінності між версіями «Цибулька»
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Цибулька, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''цибуля. '''2) Порода картофеля. МУЕ. І. 101. | '''Цибулька, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''цибуля. '''2) Порода картофеля. МУЕ. І. 101. | ||
[[Категорія:Ци]] | [[Категорія:Ци]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словник== | ||
| + | |||
| + | |||
1. Зменш.-пестл. до цибулина 1, 2. Ти на пухких грядках Висаджувала цибульки тюльпанів (Максим Рильський, II, 1946, 129); То її чорні руки походили тут, кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю, сама і збере (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15); За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 52); * У порівняннях. — Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць (Нечуй-Левицький, II, 1956, 265); — Як же так? — сполошилась, підійшовши до ридвана, і матінка Михайликова, невеличка, замучена злиднями та горем, але ще кругленька, мов цибулька, й зовсім іще не стара (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 12). | 1. Зменш.-пестл. до цибулина 1, 2. Ти на пухких грядках Висаджувала цибульки тюльпанів (Максим Рильський, II, 1946, 129); То її чорні руки походили тут, кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю, сама і збере (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15); За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 52); * У порівняннях. — Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць (Нечуй-Левицький, II, 1956, 265); — Як же так? — сполошилась, підійшовши до ридвана, і матінка Михайликова, невеличка, замучена злиднями та горем, але ще кругленька, мов цибулька, й зовсім іще не стара (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 12). | ||
2. Зменш.-пестл. до цибуля 1. Боже ж мій, боже ж мій!.. і матінко й серденько!.. Що дома ж було, чирячок нарве, то я вже й цибульки смажу й ганчірочку тру та й зав'язую й запаковую, а то... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 26); Вони сіли до столу, де стояла сковорідка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці, нарізане маленькими шматочками (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 232). | 2. Зменш.-пестл. до цибуля 1. Боже ж мій, боже ж мій!.. і матінко й серденько!.. Що дома ж було, чирячок нарве, то я вже й цибульки смажу й ганчірочку тру та й зав'язую й запаковую, а то... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 26); Вони сіли до столу, де стояла сковорідка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці, нарізане маленькими шматочками (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 232). | ||
▲ Гусяча цибулька — те саме, що зірочки (див. зірочка 4). Навесні, невдовзі по тому, як зійде сніг, степ заквітчується ясно-жовтими зірочками гусячої цибульки та горицвіту волзького (Наука і життя, 5, 1967, 9); Лише незавидний цвіт гусячої цибульки самотньо проглядав крізь кладовище листу (Михайло Стельмах, II, 1962, 139). | ▲ Гусяча цибулька — те саме, що зірочки (див. зірочка 4). Навесні, невдовзі по тому, як зійде сніг, степ заквітчується ясно-жовтими зірочками гусячої цибульки та горицвіту волзького (Наука і життя, 5, 1967, 9); Лише незавидний цвіт гусячої цибульки самотньо проглядав крізь кладовище листу (Михайло Стельмах, II, 1962, 139). | ||
♦ Дати цибульки кому; Нагодувати цибулькою кого — набити кого-небудь. Дарес од страху оправлявся І до Ентелла підбирався, Цибульки б дать йому під ніс. Ентелл од ляпаса здригнувся, Разів із п'ять перевернувся, Трохи не попустив і сліз (Іван Котляревський, I, 1952, 98); Подивіться ж, яка з неї молодиця, що вона виробляє з бідолашним чоловіком! І моркву скромадить, і кирпу гне.., а деколи рогачем і тьху дасть неборакові, і цибулькою нагодує (Олекса Стороженко, I, 1957, 52). | ♦ Дати цибульки кому; Нагодувати цибулькою кого — набити кого-небудь. Дарес од страху оправлявся І до Ентелла підбирався, Цибульки б дать йому під ніс. Ентелл од ляпаса здригнувся, Разів із п'ять перевернувся, Трохи не попустив і сліз (Іван Котляревський, I, 1952, 98); Подивіться ж, яка з неї молодиця, що вона виробляє з бідолашним чоловіком! І моркву скромадить, і кирпу гне.., а деколи рогачем і тьху дасть неборакові, і цибулькою нагодує (Олекса Стороженко, I, 1957, 52). | ||
| + | |||
| + | ==Фразеологічний словник== | ||
| + | |||
| + | Нагодува́ти цибу́лькою кого, жарт. Побити кого-небудь. Подивіться ж, яка з неї молодиця, що вона виробляє з бідолашним чоловіком! І моркву скромадить, і кирпу гне.., і цибулькою нагодує (О. Стороженко). | ||
| + | |||
| + | ==Орфогрофічний словник== | ||
| + | |||
| + | Цибулька - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cibb1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cibb2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cibb3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cibb4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
Поточна версія на 16:45, 3 листопада 2015
Цибулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ цибуля. 2) Порода картофеля. МУЕ. І. 101.
Сучасні словник
1. Зменш.-пестл. до цибулина 1, 2. Ти на пухких грядках Висаджувала цибульки тюльпанів (Максим Рильський, II, 1946, 129); То її чорні руки походили тут, кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю, сама і збере (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15); За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 52); * У порівняннях. — Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць (Нечуй-Левицький, II, 1956, 265); — Як же так? — сполошилась, підійшовши до ридвана, і матінка Михайликова, невеличка, замучена злиднями та горем, але ще кругленька, мов цибулька, й зовсім іще не стара (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 12). 2. Зменш.-пестл. до цибуля 1. Боже ж мій, боже ж мій!.. і матінко й серденько!.. Що дома ж було, чирячок нарве, то я вже й цибульки смажу й ганчірочку тру та й зав'язую й запаковую, а то... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 26); Вони сіли до столу, де стояла сковорідка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці, нарізане маленькими шматочками (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 232). ▲ Гусяча цибулька — те саме, що зірочки (див. зірочка 4). Навесні, невдовзі по тому, як зійде сніг, степ заквітчується ясно-жовтими зірочками гусячої цибульки та горицвіту волзького (Наука і життя, 5, 1967, 9); Лише незавидний цвіт гусячої цибульки самотньо проглядав крізь кладовище листу (Михайло Стельмах, II, 1962, 139). ♦ Дати цибульки кому; Нагодувати цибулькою кого — набити кого-небудь. Дарес од страху оправлявся І до Ентелла підбирався, Цибульки б дать йому під ніс. Ентелл од ляпаса здригнувся, Разів із п'ять перевернувся, Трохи не попустив і сліз (Іван Котляревський, I, 1952, 98); Подивіться ж, яка з неї молодиця, що вона виробляє з бідолашним чоловіком! І моркву скромадить, і кирпу гне.., а деколи рогачем і тьху дасть неборакові, і цибулькою нагодує (Олекса Стороженко, I, 1957, 52).
Фразеологічний словник
Нагодува́ти цибу́лькою кого, жарт. Побити кого-небудь. Подивіться ж, яка з неї молодиця, що вона виробляє з бідолашним чоловіком! І моркву скромадить, і кирпу гне.., і цибулькою нагодує (О. Стороженко).
Орфогрофічний словник
Цибулька - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна
Ілюстрації
|
|
|
|
