Відмінності між версіями «Куля»
(→Ілюстрації) |
(→Цікаві факти) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/kulja]=== | ||
КУЛЯ 1, і, жін. | КУЛЯ 1, і, жін. | ||
1. Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі; Поверхня кулі. | 1. Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі; Поверхня кулі. | ||
Рядок 22: | Рядок 23: | ||
{{#ev:youtube| BzqZpl1EZPs}} | {{#ev:youtube| BzqZpl1EZPs}} | ||
https://www.youtube.com/watch?v=BzqZpl1EZPs | https://www.youtube.com/watch?v=BzqZpl1EZPs | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | - Куля так само, як циліндр і конус, є тілом обертання. Вона утворюється при обертанні півкруга навколо його діаметра як осі. Цей діаметр називають віссю кулі, а його кінці — полюсами кулі. | ||
+ | Відрізок, який сполучає дві точки кульової поверхні і проходить через центр кулі, називається діаметром. Кінці будь-якого діаметра називаються діаметрально протилежними точками кулі. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | - Сучасні повітряні кулі, що використовуються для демонстраційних та спортивних польотів, також здебільшого наповнюються нагрітим повітрям. За допомогою пропанового пальника повітря нагрівається, і, оскільки гаряче повітря легше за холодне, куля злітає. Якщо набрана завелика висота, пілот смикає за спеціальний шнур, що відкриває отвір у повітряній кулі (а саме у оболонці) — таким чином, частина гарячого повітря виходить назовні, і повітряна куля опускається. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | - Українське слово «куля» запозичене з польської мови. Польське kula походить від середньонімецького kule, похідного від середньоверхньонімецького kugele. Пор. нім. Kugel, швед. kula («куля»)[2]. |
Поточна версія на 21:46, 28 жовтня 2015
Куля, -лі, ж. 1) Шаръ. Сподівався колись добути свою законну долю і місце на земляній кулі. Левиц. (Правда, 1868, 423). 2) Пуля. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ном. № 83. Щоб тебе перша куля не минула. Ном. № 3771. Кулі лити. Врать. Кулі ллє. Ном. № 6939. 3) Ядро. 4) = Милиця. Він на кулі ходе. Ум. Кулька.
Сучасні словники
[1]
КУЛЯ 1, і, жін. 1. Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі; Поверхня кулі. 2. Предмет, що має таку форму. Дві блакитні бані зіллялись в одну величезну кулю, оперезану чудовим поясом темно-зелених дерев, білих хат, чорних тинів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30); Надщерблена куля місяця, випливши з-за лісів, викочується на зоряні простори неба (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 90); Гастрономічні крамниці спокушали зір бляшанками різних консервів, .. кулями чудового сиру (Олесь Донченко, II, 1956, 206); * У порівняннях. У діда з очей аж дві сльози викотились, як дві срібні кулі, аж брязнули, ударившись об кам'яний поміст (Олекса Стороженко, І, 1957, 95).
Земна куля — планета Земля. Не раз.. огинав [Дорошенко] планету, та хоч де б він був, чи з цього, чи з протилежного боку земної кулі, він і звідти линув думками.. в це село степове (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 152); Повітряна куля див. повітряний; Сліпа куля див. сліпий.
3. Маленький свинцевий або стальний снаряд для стрільби із ручної вогнепальної зброї і кулеметів, що являє собою передню частину бойового патрона. Сміливого і куля не бере (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 75); Гукнули бідні: ближні й дальні! Не телеграми привітальні, а кулю в лоба глитаям! (Павло Тичина, I, 1957, 63); * У порівняннях. Гули хрущі та літали, як кулі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27). ♦ Кулею кинутися (вилетіти і т. ін.) — дуже швидко побігти і т. ін. Мотря вхопила хворостину й кинулась у двері кулею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 355); Юрко натяг на себе одяг і через вікно кулею вилетів у сад (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 227); Під кулі йти (потрапляти і т. ін.) — опинятися в зоні обстрілу; потрапляти під обстріл. — Намучились ми з нею, — промовив старий.. — Просто під кулі йде, хотіла, щоб убило (Олесь Гончар, II, 1959, 370); Пустити [собі] кулю в лоб (в лоба) див. лоб; Хоч кулю в лоб — про безвихідне становище. — Було, все було... Погуляла, а на похмілля тепер хоч і кулю в лоб! (Олесь Гончар, II, 1959, 258). 4. заст. Бомба. До половини підкопала [дівчина] стіну, Підклала кулю розривну під неї, А потім добула вогню і запалила (Леся Українка, I, 1951, 115).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=BzqZpl1EZPs
Цікаві факти
- Куля так само, як циліндр і конус, є тілом обертання. Вона утворюється при обертанні півкруга навколо його діаметра як осі. Цей діаметр називають віссю кулі, а його кінці — полюсами кулі. Відрізок, який сполучає дві точки кульової поверхні і проходить через центр кулі, називається діаметром. Кінці будь-якого діаметра називаються діаметрально протилежними точками кулі.
- Сучасні повітряні кулі, що використовуються для демонстраційних та спортивних польотів, також здебільшого наповнюються нагрітим повітрям. За допомогою пропанового пальника повітря нагрівається, і, оскільки гаряче повітря легше за холодне, куля злітає. Якщо набрана завелика висота, пілот смикає за спеціальний шнур, що відкриває отвір у повітряній кулі (а саме у оболонці) — таким чином, частина гарячого повітря виходить назовні, і повітряна куля опускається.
- Українське слово «куля» запозичене з польської мови. Польське kula походить від середньонімецького kule, похідного від середньоверхньонімецького kugele. Пор. нім. Kugel, швед. kula («куля»)[2].