Відмінності між версіями «Омела»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омела2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омела2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омела3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омела3.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омела4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
http://sho.gyam.com.ua/re_Что+такое+омела%3F | http://sho.gyam.com.ua/re_Что+такое+омела%3F | ||
https://uk.wikipedia.org/wiki/Омела | https://uk.wikipedia.org/wiki/Омела | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 09:10, 26 жовтня 2015
Омела, -ли, омельга, -ги, ж. 1) Раст. омела, Viscum album. ЗЮЗО. І. 141. 2) — дубова. Раст. Loranthus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Зміст
Сучасні словники
Омела, Івилга (Viscum) — рід напівпаразитичних кущів родини Santalaceae. Омела, або дубо́ві я́годи, або пташи́ний клей (Víscum) — вічнозелена кущова рослина, рід напівпаразитних кущів родини Сандалових. Зустрічається на багатьох видах дерев: тополях, кленах, соснах, вербах, березах, акаціях та на деяких плодових деревах. Селиться на вершині дерева чи на його гілках, розростається зеленим, частіше густим кущем. Виглядає як шароподібне ущільнення в кроні дерева. Вважається напів-паразитом, так як може в більшості випадків самостійно здійснювати фотосинтез. Плоди - несправжні неїстівні для людини ягоди. Кущ розвивається до 1м в діаметрі, ламкий, легко обломується та падає на землю під час сильних поривів вітру, особливо, коли кущ має ягоди. Існує велика цількість видів Омели. У різних видів спостерігається надання переваги певним видам дерев. Більшість здатна рости на декількох видах дерева-носія. Омела отримує воду, мінеральні та поживні речовини із рослини-хазяїна. Листя здійснює фотосинтез, у деяких видів мінімально.
Розповсюдження
Проростає через камбій в деревину з утворенням центрального ризоїду-присоски, поступово віддаючи бокові паростки всередині камбію, які в свою чергу теж утворюють вторинні ризоїди-присоски для вбирання вологи та мінеральних речовин. Розгалужені ризоїди всередні камбію можуть давати ріст інших кущів назовні в вигляді листя, яке з часом стає округлим кущем в діаметрі від 15 см до 100 см поступово заселяючи здебільшого верхівкову частину дерева.
Боротьба з омелою
Боротьба шляхом обломування гілок куща малоефективка, так як з ризоїдів починають розвиватись декілька інших бокових кущів. Ризоїди мають довжину інколи понад 100см в окремих випадках до 3 м.[1], тому гарантованими заходами може бути санітарна обрізка вражених гілок до їх розвилок, на великих відстанях від куща. Якщо кількість вражених гілок сагає до 30%[2]. Якщо кількість вражених гілок значна, може бути використане омолоджуюче обрізання дерева (топпінг). В великих містах заходи з обрізання гілок, вражених омелою є типовими в боротьбі з цим паразитом.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B0
Джерела та література
Зовнішні посилання
http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/omela-bila-zeleni-kuli-na-derevakh http://www.mplants.org.ua/view_main_right.php?id=44 http://sho.gyam.com.ua/re_Что+такое+омела%3F https://uk.wikipedia.org/wiki/Омела
