Відмінності між версіями «Сіяти»
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
| (не показані 11 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
1. перех. і без додатка. Кидати зерно, насіння звичайно в оброблену землю, певним способом розтрушуючи, розсипаючи його. Прийшла пора сіяти, а в людей нема ні зерна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 135); Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 29); Вийшли в поле сіяти. Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну (Олександр Довженко, I, 1958, 388); Озимина зеленіє, сходить рання ярина, сіють пізню (Остап Вишня, I, 1956, 341); * Образно. Не нарікаю ні на кого.. Орю Свій переліг — убогу ниву! Та сію слово (Тарас Шевченко, II, 1963, 402). | 1. перех. і без додатка. Кидати зерно, насіння звичайно в оброблену землю, певним способом розтрушуючи, розсипаючи його. Прийшла пора сіяти, а в людей нема ні зерна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 135); Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 29); Вийшли в поле сіяти. Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну (Олександр Довженко, I, 1958, 388); Озимина зеленіє, сходить рання ярина, сіють пізню (Остап Вишня, I, 1956, 341); * Образно. Не нарікаю ні на кого.. Орю Свій переліг — убогу ниву! Та сію слово (Тарас Шевченко, II, 1963, 402). | ||
| − | + | ||
| − | + | Під маркер сіяти див. маркер 2; Сіяти наволоком див. наволоком; Сіяти під покрив див. покрив; Сіяти по скибі див. скиба. | |
| + | |||
| + | Сіяти грішми (грошима) — те саме, що Сипати грішми (грошима) (див. сипати); Сіяти гроші — губити гроші. Пані, походжаючи по двору, вздріла і зняла [карбованця]. — Се, певно, ти гроші сієш? — каже на пана (Марко Вовчок, I, 1955, 130); Тихо (тиша), хоч мак (маком) сій див. мак; Уроджуватися (уродитися) там, де [і] не сіяли — з'являтися там, куди не запрошували, де не чекали. Він вроджувався й там, де його не сіяли, і підбивав хліборобів або палити панів, або скіпати з них лучину (Михайло Стельмах, I, 1962, 614); Кореспонденти — це такі люди, що можуть вродитися навіть там, де їх і не сіяли (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 156). | ||
| + | |||
2. перех. і без додатка. Висіваючи зерно, насіння, займати ним яку-небудь ділянку землі; засівати. — Весна прийде, земля тепер своя, а чим сіяти? Гречки та проса он по вузлику в чулані зосталось (Олесь Гончар, II, 1959, 150); Вигадав [дикун] колись Нечуване і небувале диво — Загострену карлючку — землю дряпать, Щоб землю сіяти і мати хліб (Максим Рильський, II, 1960, 60). | 2. перех. і без додатка. Висіваючи зерно, насіння, займати ним яку-небудь ділянку землі; засівати. — Весна прийде, земля тепер своя, а чим сіяти? Гречки та проса он по вузлику в чулані зосталось (Олесь Гончар, II, 1959, 150); Вигадав [дикун] колись Нечуване і небувале диво — Загострену карлючку — землю дряпать, Щоб землю сіяти і мати хліб (Максим Рильський, II, 1960, 60). | ||
| + | |||
3. перех., етн. Розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи з Новим роком; посівати. Хлоп'ям на Новий рік ішов я 3 торбиною зерна в село,.. У кожній хаті на долівку Пшениці жменьку сіяв я (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 17). | 3. перех., етн. Розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи з Новим роком; посівати. Хлоп'ям на Новий рік ішов я 3 торбиною зерна в село,.. У кожній хаті на долівку Пшениці жменьку сіяв я (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 17). | ||
| + | |||
4. перех., біол. Поміщати мікроорганізми в живильне середовище для вирощування. | 4. перех., біол. Поміщати мікроорганізми в живильне середовище для вирощування. | ||
| + | |||
5. перех., перен. Поширювати серед людей (освіту, ідеї, чутки і т. ін.). Він, Іван, у «Суєті» Сіяв мислі золоті Про мистецтво для народу (Максим Рильський, III, 1961, 61); | 5. перех., перен. Поширювати серед людей (освіту, ідеї, чутки і т. ін.). Він, Іван, у «Суєті» Сіяв мислі золоті Про мистецтво для народу (Максим Рильський, III, 1961, 61); | ||
// Викликати у людей яке-небудь почуття, створювати певний настрій і т. ін. А може ж, воно [дитя] миле було та втішне?.. А може ж, воно щастя сіяло доокола і радість?.. (Гнат Хоткевич, II, 1966, 267); Близьке гуркотіння бою сіяло невиразне передчуття лиха (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 20); Сіяти ворожнечу; Сіяти ненависть. | // Викликати у людей яке-небудь почуття, створювати певний настрій і т. ін. А може ж, воно [дитя] миле було та втішне?.. А може ж, воно щастя сіяло доокола і радість?.. (Гнат Хоткевич, II, 1966, 267); Близьке гуркотіння бою сіяло невиразне передчуття лиха (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 20); Сіяти ворожнечу; Сіяти ненависть. | ||
| − | + | ||
| + | Сіяти недобру славу (недобрі вісті) див. недобрий; Сіяти паніку див. паніка; Сіяти розбрат див. розбрат; Сіяти розумне, добре, вічне — вести велику освітньо-виховну роботу, знайомити з передовими ідеями; Сіяти смерть див. смерть. | ||
| + | |||
6. перех. Пропускаючи що-небудь через Сито, решето і т. ін., відокремлювати менші часточки від більших, очищати від сторонніх домішок. У коморі сів наша наймичка муку та й співає (Василь Стефаник, III, 1954, 121); Мати вже сіяла борошно на лаві на галушки, а Христя поросяті готувала (Андрій Головко, II, 1957, 86); * Образно. Небо сів дрібненький дощик на густе сито (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53). | 6. перех. Пропускаючи що-небудь через Сито, решето і т. ін., відокремлювати менші часточки від більших, очищати від сторонніх домішок. У коморі сів наша наймичка муку та й співає (Василь Стефаник, III, 1954, 121); Мати вже сіяла борошно на лаві на галушки, а Христя поросяті готувала (Андрій Головко, II, 1957, 86); * Образно. Небо сів дрібненький дощик на густе сито (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53). | ||
| + | |||
7. перех., перен. Розсипати рясні опади (про хмару). Хмара сіяла й сіяла — щедро, не жалуючи (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 69); Осінь, осінь... Холодно й непривітно ставало на голих вершинах тут, близько неба. Сіре воно, повзуть безконечним полотном хмари, сіючи дощ (Гнат Хоткевич, II, 1966, 266); Торкаючись дахів теремів, пливли і сіяли мряку важкі хмари (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 76); | 7. перех., перен. Розсипати рясні опади (про хмару). Хмара сіяла й сіяла — щедро, не жалуючи (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 69); Осінь, осінь... Холодно й непривітно ставало на голих вершинах тут, близько неба. Сіре воно, повзуть безконечним полотном хмари, сіючи дощ (Гнат Хоткевич, II, 1966, 266); Торкаючись дахів теремів, пливли і сіяли мряку важкі хмари (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 76); | ||
// неперех. Падати на землю (про густий, дрібний дощ, сніг і т. ін.). Дощ, як крізь підситок, сіяв густий та дрібний (Панас Мирний, I, 1949, 327); Вже третю добу сів на полонині дрібний мачкатий дощик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Сіяв дрібний, вогкий сніжок (Степан Васильченко, II, 1959, 39); Стояла пізня осінь. Сіяла мжичка (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 36); | // неперех. Падати на землю (про густий, дрібний дощ, сніг і т. ін.). Дощ, як крізь підситок, сіяв густий та дрібний (Панас Мирний, I, 1949, 327); Вже третю добу сів на полонині дрібний мачкатий дощик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Сіяв дрібний, вогкий сніжок (Степан Васильченко, II, 1959, 39); Стояла пізня осінь. Сіяла мжичка (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 36); | ||
// безос. Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11). | // безос. Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11). | ||
| + | |||
8. перех., у сполуч. із сл. світло, проміння, перен. Поширювати перев. неширокою смугою. М'які лампи денного світла сіяли на землю срібне світло (Василь Кучер, Голод, 1961, 453); Світанок сів Своє проміння в ясноті (Андрій Малишко, Книга.., 1954, 5). | 8. перех., у сполуч. із сл. світло, проміння, перен. Поширювати перев. неширокою смугою. М'які лампи денного світла сіяли на землю срібне світло (Василь Кучер, Голод, 1961, 453); Світанок сів Своє проміння в ясноті (Андрій Малишко, Книга.., 1954, 5). | ||
| Рядок 26: | Рядок 34: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:like.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:simens.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:say.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ma.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|03kNBOGaAac}} | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=03kNBOGaAac | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | *[http://dreambook.in.ua/son/siiaty/ Тлумачення сну «Сіяти»] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 45: | Рядок 51: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
| + | http://sum.in.ua/s/sijaty | ||
Поточна версія на 23:10, 28 жовтня 2015
Сіяти, -яю, -єш, гл. = Сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала. Чуб. V. 78.
Сіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять. Козаченько пшениченьку сіє. Мет. 27. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. № 1576. — во́ду. Кропить водой. Шух. І. 179.
Зміст
Сучасні словники
1. перех. і без додатка. Кидати зерно, насіння звичайно в оброблену землю, певним способом розтрушуючи, розсипаючи його. Прийшла пора сіяти, а в людей нема ні зерна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 135); Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 29); Вийшли в поле сіяти. Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну (Олександр Довженко, I, 1958, 388); Озимина зеленіє, сходить рання ярина, сіють пізню (Остап Вишня, I, 1956, 341); * Образно. Не нарікаю ні на кого.. Орю Свій переліг — убогу ниву! Та сію слово (Тарас Шевченко, II, 1963, 402).
Під маркер сіяти див. маркер 2; Сіяти наволоком див. наволоком; Сіяти під покрив див. покрив; Сіяти по скибі див. скиба.
Сіяти грішми (грошима) — те саме, що Сипати грішми (грошима) (див. сипати); Сіяти гроші — губити гроші. Пані, походжаючи по двору, вздріла і зняла [карбованця]. — Се, певно, ти гроші сієш? — каже на пана (Марко Вовчок, I, 1955, 130); Тихо (тиша), хоч мак (маком) сій див. мак; Уроджуватися (уродитися) там, де [і] не сіяли — з'являтися там, куди не запрошували, де не чекали. Він вроджувався й там, де його не сіяли, і підбивав хліборобів або палити панів, або скіпати з них лучину (Михайло Стельмах, I, 1962, 614); Кореспонденти — це такі люди, що можуть вродитися навіть там, де їх і не сіяли (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 156).
2. перех. і без додатка. Висіваючи зерно, насіння, займати ним яку-небудь ділянку землі; засівати. — Весна прийде, земля тепер своя, а чим сіяти? Гречки та проса он по вузлику в чулані зосталось (Олесь Гончар, II, 1959, 150); Вигадав [дикун] колись Нечуване і небувале диво — Загострену карлючку — землю дряпать, Щоб землю сіяти і мати хліб (Максим Рильський, II, 1960, 60).
3. перех., етн. Розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи з Новим роком; посівати. Хлоп'ям на Новий рік ішов я 3 торбиною зерна в село,.. У кожній хаті на долівку Пшениці жменьку сіяв я (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 17).
4. перех., біол. Поміщати мікроорганізми в живильне середовище для вирощування.
5. перех., перен. Поширювати серед людей (освіту, ідеї, чутки і т. ін.). Він, Іван, у «Суєті» Сіяв мислі золоті Про мистецтво для народу (Максим Рильський, III, 1961, 61); // Викликати у людей яке-небудь почуття, створювати певний настрій і т. ін. А може ж, воно [дитя] миле було та втішне?.. А може ж, воно щастя сіяло доокола і радість?.. (Гнат Хоткевич, II, 1966, 267); Близьке гуркотіння бою сіяло невиразне передчуття лиха (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 20); Сіяти ворожнечу; Сіяти ненависть.
Сіяти недобру славу (недобрі вісті) див. недобрий; Сіяти паніку див. паніка; Сіяти розбрат див. розбрат; Сіяти розумне, добре, вічне — вести велику освітньо-виховну роботу, знайомити з передовими ідеями; Сіяти смерть див. смерть.
6. перех. Пропускаючи що-небудь через Сито, решето і т. ін., відокремлювати менші часточки від більших, очищати від сторонніх домішок. У коморі сів наша наймичка муку та й співає (Василь Стефаник, III, 1954, 121); Мати вже сіяла борошно на лаві на галушки, а Христя поросяті готувала (Андрій Головко, II, 1957, 86); * Образно. Небо сів дрібненький дощик на густе сито (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53).
7. перех., перен. Розсипати рясні опади (про хмару). Хмара сіяла й сіяла — щедро, не жалуючи (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 69); Осінь, осінь... Холодно й непривітно ставало на голих вершинах тут, близько неба. Сіре воно, повзуть безконечним полотном хмари, сіючи дощ (Гнат Хоткевич, II, 1966, 266); Торкаючись дахів теремів, пливли і сіяли мряку важкі хмари (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 76); // неперех. Падати на землю (про густий, дрібний дощ, сніг і т. ін.). Дощ, як крізь підситок, сіяв густий та дрібний (Панас Мирний, I, 1949, 327); Вже третю добу сів на полонині дрібний мачкатий дощик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Сіяв дрібний, вогкий сніжок (Степан Васильченко, II, 1959, 39); Стояла пізня осінь. Сіяла мжичка (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 36); // безос. Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11).
8. перех., у сполуч. із сл. світло, проміння, перен. Поширювати перев. неширокою смугою. М'які лампи денного світла сіяли на землю срібне світло (Василь Кучер, Голод, 1961, 453); Світанок сів Своє проміння в ясноті (Андрій Малишко, Книга.., 1954, 5).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=03kNBOGaAac
