Відмінності між версіями «Гуж»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Гуж, -жа, '''''м. ''1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Вас. 159. ''Коли взявся за ...) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гуж, -жа, '''''м. ''1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Вас. 159. ''Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. ''Ном. № 11015. '''Пристати з короткими гужами'''. Требовать настойчиво. Ном. № 3439. | '''Гуж, -жа, '''''м. ''1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Вас. 159. ''Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. ''Ном. № 11015. '''Пристати з короткими гужами'''. Требовать настойчиво. Ном. № 3439. | ||
[[Категорія:Гу]] | [[Категорія:Гу]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/ghuzh Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
+ | ГУЖ, а, чол. Ремінь, яким прикріплюють голоблі до хомута. Узявся за гуж — не кажи, що не дуж (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 266); Ламп гасових тепер уже небагато треба, бо скрізь електрика пішла, от промкооперація й пустила ґноти на шлеї, на наритники, на гужі!.. (Остап Вишня, II, 1956, 57). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|Гуж.jpg]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=bB6-cvR0W-M}} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 10:53, 24 листопада 2021
Гуж, -жа, м. 1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Вас. 159. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11015. Пристати з короткими гужами. Требовать настойчиво. Ном. № 3439.
Сучасні словники
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980) ГУЖ, а, чол. Ремінь, яким прикріплюють голоблі до хомута. Узявся за гуж — не кажи, що не дуж (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 266); Ламп гасових тепер уже небагато треба, бо скрізь електрика пішла, от промкооперація й пустила ґноти на шлеї, на наритники, на гужі!.. (Остап Вишня, II, 1956, 57).