Відмінності між версіями «Дбало»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 10 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дбало, '''''нар. ''Рачительно, старательно, заботливо.  
 
'''Дбало, '''''нар. ''Рачительно, старательно, заботливо.  
[[Категорія:Дб]]
+
[[Категорія:Дб]]
=Словник Грінченка і сучасність=
+
==Сучасні словники==
==Слова, що додав(ла)==
+
===Академічний тлумачний словник===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут суспільства}}}]]
+
 
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]
+
ДБА́ЛО, розм. Присл. до дбалий. Дівчата й молодиці дбало сушать Під сонцем.. добірне зерно (Максим Рильський, Сад.., 1955, 103).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 215.
 +
 
 +
ДБАТИ, дбаю, дбаєш, недок.
 +
 
 +
1. про кого — що, за кого — що, неперех. Виявляти старання, турботу. Комуністична партія безустанно дбає про задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб трудящих (П'ятдесят років КПРС, 1953, 24); [Кузь:] Ленін — це така людина, що про всіх бідних дні і ночі він думає та дбає (Павло Тичина, I, 1957, 260); — Божа тварина любить, щоб дбали за неї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51);
 +
//  без додатка, розм. Клопотатися, піклуватися. Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку (Леся Українка, I, 1951, 60).
 +
 
 +
2. перех., розм. Старанно готувати, виготовляти, заготовляти. Тільки я вже, панібрате, Дбаю не такі Бідним людям на одежу Смухи та нитки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 114); Рибалка рибку дбав і у мішках носив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 148).
 +
♦ Рушники (скриню) дбати — готуватися заміж. А дівчата лицялися і рушники дбали (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); Скриню ще рано дбати, дівчата засміють (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 32).
 +
 
 +
3. неперех., розм. Працювати, заробляти. Як дбаєш, так і маєш (Номис, 1864, № 193); — Бач, вони, у батька живучи, не собі дбали! (Панас Мирний, III, 1954, 328); Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок, бо їй дбати нема на кого (Леся Українка, III, 1952, 478).
 +
♦ На подзвін не дбати — ні про що не турбуватися. Коло огню старий циган З люлькою куняє. Позирає на приблуду Й на подзвін не дбає (Тарас Шевченко, I, 1951, 364); Не дбати на що, ні про що — не звертати уваги, не зважати на що-небудь, не турбуватися про щось. Мудра голова не дбає на лихі слова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 89); Він ішов, .. ні про що не дбаючи, аж поки не дійшов до робітницької варти (Іван Франко, V, 1951, 433).
 +
 
 +
===Словник синонімів===
 +
ДБАТИ , ПІКЛУВАТИСЯ , ТУРБУВАТИСЯ
 +
дбати – піклуватися – турбуватися
 +
Кожен із цих трьох синонімів має певний семантичний відтінок.
 +
Дбати – виявляти старання, турботу, увагу. Дбати про підвищення якості виробів. Без додатка, розмовне: клопотатися. “Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку” (Леся Українка), “Як дбаєш, так і маєш” (прислів’я).
 +
Піклуватися – виявляти особливу турботу про когось, щось, опікуватися (здебільшого йдеться про дітей, старих, хворих). Піклуватися про сина; “Насті спершу трохи чудно було, що про неї так піклуються” (Михайло Коцюбинський).
 +
Турбуватися – непокоїтися, хвилюватися, тривожитися. Як і дієслова дбати, піклуватися, лексема турбуватися вживається переважно зі знахідним відмінком і прийменником про (турбуватися – про кого? що?), рідше з цим же відмінком та прийменником за: “Турбуюсь я не за домівку, тривожусь я не за куток” (Павло Тичина), а ще рідше – з орудним без прийменника.
 +
 
 +
===Словник фразеологізмів===
 +
дба́ти [ті́льки] про свою́ шку́ру. Намагатися робити що-небудь лише для себе; піклуватися про власні інтереси. — На кого не глянеш — усяке, мов звіряка, про свою тільки шкуру .. дбає (П. Куліш).
 +
 
 +
[й] на по́дзвін не дба́ти. Ні про що не думати, не турбуватися про своє майбутнє. Коло вогню старий.
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дбало1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дбало2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дбало3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дбало4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|T2gF_k46T2c}}
 +
{{#ev:youtube|yNa24lqmwRQ}}
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
[http://litmisto.org.ua/?p=20872 Літературне місто]
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 12:53, 3 грудня 2015

Дбало, нар. Рачительно, старательно, заботливо.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ДБА́ЛО, розм. Присл. до дбалий. Дівчата й молодиці дбало сушать Під сонцем.. добірне зерно (Максим Рильський, Сад.., 1955, 103). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 215.

ДБАТИ, дбаю, дбаєш, недок.

1. про кого — що, за кого — що, неперех. Виявляти старання, турботу. Комуністична партія безустанно дбає про задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб трудящих (П'ятдесят років КПРС, 1953, 24); [Кузь:] Ленін — це така людина, що про всіх бідних дні і ночі він думає та дбає (Павло Тичина, I, 1957, 260); — Божа тварина любить, щоб дбали за неї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51); // без додатка, розм. Клопотатися, піклуватися. Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку (Леся Українка, I, 1951, 60).

2. перех., розм. Старанно готувати, виготовляти, заготовляти. Тільки я вже, панібрате, Дбаю не такі Бідним людям на одежу Смухи та нитки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 114); Рибалка рибку дбав і у мішках носив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 148). ♦ Рушники (скриню) дбати — готуватися заміж. А дівчата лицялися і рушники дбали (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); Скриню ще рано дбати, дівчата засміють (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 32).

3. неперех., розм. Працювати, заробляти. Як дбаєш, так і маєш (Номис, 1864, № 193); — Бач, вони, у батька живучи, не собі дбали! (Панас Мирний, III, 1954, 328); Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок, бо їй дбати нема на кого (Леся Українка, III, 1952, 478). ♦ На подзвін не дбати — ні про що не турбуватися. Коло огню старий циган З люлькою куняє. Позирає на приблуду Й на подзвін не дбає (Тарас Шевченко, I, 1951, 364); Не дбати на що, ні про що — не звертати уваги, не зважати на що-небудь, не турбуватися про щось. Мудра голова не дбає на лихі слова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 89); Він ішов, .. ні про що не дбаючи, аж поки не дійшов до робітницької варти (Іван Франко, V, 1951, 433).

Словник синонімів

ДБАТИ , ПІКЛУВАТИСЯ , ТУРБУВАТИСЯ дбати – піклуватися – турбуватися Кожен із цих трьох синонімів має певний семантичний відтінок. Дбати – виявляти старання, турботу, увагу. Дбати про підвищення якості виробів. Без додатка, розмовне: клопотатися. “Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку” (Леся Українка), “Як дбаєш, так і маєш” (прислів’я). Піклуватися – виявляти особливу турботу про когось, щось, опікуватися (здебільшого йдеться про дітей, старих, хворих). Піклуватися про сина; “Насті спершу трохи чудно було, що про неї так піклуються” (Михайло Коцюбинський). Турбуватися – непокоїтися, хвилюватися, тривожитися. Як і дієслова дбати, піклуватися, лексема турбуватися вживається переважно зі знахідним відмінком і прийменником про (турбуватися – про кого? що?), рідше з цим же відмінком та прийменником за: “Турбуюсь я не за домівку, тривожусь я не за куток” (Павло Тичина), а ще рідше – з орудним без прийменника.

Словник фразеологізмів

дба́ти [ті́льки] про свою́ шку́ру. Намагатися робити що-небудь лише для себе; піклуватися про власні інтереси. — На кого не глянеш — усяке, мов звіряка, про свою тільки шкуру .. дбає (П. Куліш).

[й] на по́дзвін не дба́ти. Ні про що не думати, не турбуватися про своє майбутнє. Коло вогню старий.

Ілюстрації

Дбало1.jpg Дбало2.jpg Дбало3.jpg Дбало4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Літературне місто

Зовнішні посилання