Відмінності між версіями «Безконечний»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Нескінченний. Не маючий кінця. | |
| + | |||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | 1. Який не має ні початку, ні кінця. Електрон є так само невичерпний як і атом, природа безконечна.. (Ленін, 14, 1949, 240); | ||
| + | // Який не має видимих меж; безмежний. Хіба я можу впевненим бути, що не відхиляться двері.. і з невідомої темряви, такої глибокої та безконечної, не почнуть виходити люди... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 225); Безконечним океаном Голубіють всюди далі (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 13); | ||
| + | // Дуже великий, довгий. І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому (Тарас Шевченко, I, 1951, 336); В'ється степова дорога безконечна, покручена, запетльована, як слід хижого звіра (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 282). | ||
| + | 2. перен. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття). Всякий, хто бував у таких закладах [для божевільних], знає те почуття страху, жалості безконечної (Леся Українка, III, 1952, 576). | ||
| + | 3. Який дуже довго триває; тривалий. Життя не давало покою: ..воно голосно гомоніло, свою безконечну пісню заводило (Панас Мирний, III, 1954, 24); Сі години безконечні! Ножна з них замерзла вічність (Леся Українка, IV, 1954, 165); Нестерпно довго й нудно тягнулася безкінечна ніч (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 207); | ||
| + | // Повсякчасний, постійний, безперервний. Волочачись по полях та зарінках, вони вели з собою безконечні розмови (Іван Франко, III, 1950, 46); З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 20: | Рядок 29: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 00:53, 22 жовтня 2015
Безконечний и безконешний, -а, -е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. Безконешна писанка = Безконечник 2. Сим. 233.
Зміст
Сучасні словники
Нескінченний. Не маючий кінця.
Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. Який не має ні початку, ні кінця. Електрон є так само невичерпний як і атом, природа безконечна.. (Ленін, 14, 1949, 240); // Який не має видимих меж; безмежний. Хіба я можу впевненим бути, що не відхиляться двері.. і з невідомої темряви, такої глибокої та безконечної, не почнуть виходити люди... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 225); Безконечним океаном Голубіють всюди далі (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 13); // Дуже великий, довгий. І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому (Тарас Шевченко, I, 1951, 336); В'ється степова дорога безконечна, покручена, запетльована, як слід хижого звіра (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 282). 2. перен. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття). Всякий, хто бував у таких закладах [для божевільних], знає те почуття страху, жалості безконечної (Леся Українка, III, 1952, 576). 3. Який дуже довго триває; тривалий. Життя не давало покою: ..воно голосно гомоніло, свою безконечну пісню заводило (Панас Мирний, III, 1954, 24); Сі години безконечні! Ножна з них замерзла вічність (Леся Українка, IV, 1954, 165); Нестерпно довго й нудно тягнулася безкінечна ніч (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 207); // Повсякчасний, постійний, безперервний. Волочачись по полях та зарінках, вони вели з собою безконечні розмови (Іван Франко, III, 1950, 46); З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32).
Ілюстрації
|
|
|
|
