Відмінності між версіями «Громадянин»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Громадянин, -на, '''''м''Членъ громади, членъ общества. ''Оце зібралися ми, пановегромадяне, ...)
 
 
(не показано 7 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
 +
==Словник Грінченка==
 +
 
'''Громадянин, -на, '''''м''Членъ громади, членъ общества. ''Оце зібралися ми, пановегромадяне, про от що розсудить. ''Гліб. ''Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. ''О. 1861. X. 150.  
 
'''Громадянин, -на, '''''м''Членъ громади, членъ общества. ''Оце зібралися ми, пановегромадяне, про от що розсудить. ''Гліб. ''Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. ''О. 1861. X. 150.  
 
[[Категорія:Гр]]
 
[[Категорія:Гр]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
'''[http://sum.in.ua/s/ghromadjanyn Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''
 +
 +
ГРОМАДЯ́НИН, а, чол.
 +
 +
1. Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави. [Руфін:] Сьогодні, вчора й зроду я той самий: я римський громадянин (Леся Українка, II, 1951, 416) До якої б національності не належав громадянин СРСР в якому б кутку нашої неосяжної країни він не жив його Батьківщина — великий Радянський Союз (Комуніст України, 11, 1959, 39).
 +
 +
2. Дорослий чоловік, а також форма звертання до нього. Увагу його чомусь привернув солідний громадянин у шубі (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 12); — Громадянине, ей ви, громадянине без шапки! — авторитетно погукав його перонний охоронець порядку, вокзальний міліціонер (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 8).
 +
 +
3. уроч. Той, хто підпорядковує особисті інтереси громадським, служить батьківщині. У збірнику «З вершин і низин» автор [1. Франко] стає перед нами насамперед як громадянин і боєць (Максим Рильський, III, 1956, 270); В книзі «Плуг» він [П. Тичина] виступив як поет-громадянин, поставивши свій талант на службу народу, його революційним устремлінням і діям (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 9).
 +
 +
4. іст. Член громади (див. громада 1 3). Волосний з писарем та з кількома громадянами повели в волость Кайдашенків, їх жінок та Кайдашиху (Нечуй-Левицький, II, 1956, 365); А через місяць йому об'явлено, що тепер він піщанський громадянин — козак, Остап Маркович Хрущ (Панас Мирний, II, 1954, 39).
 +
 +
'''[http://slovopedia.org.ua/41/53395/263746.html Словник синонімів]'''
 +
 +
ГРОМАДЯНИН
 +
член суспільства <громади>, виборець, з правом голосу, як ім. цивільний, ур. син <н. сини вітчизни>; платник <платій> податків, ок. податковець.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грома1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грома2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грома3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грома4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|Fl9TX5m8yas}}
 +
{{#ev:youtube|QrUM1GUy5Xk}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Цікаво знати==
 +
 +
'''Громадя́нин''' — людина, певного народу. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов'язки, щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам і законам.
 +
 +
'''Громадянин''' — це людина, яка належить до певної країни, де вона має відповідний юридичний статус, або співвідносить себе з нею. Громадянин має певні права, а також відповідні обов'язки. Поняття громадянин визначає місце людини в державі. З юридичної точки зору громадянин — це загальне поняття, а індивідуальне поняття громадя­нина вміщено в його громадянській позиції — у певному ставленні до різних суспільних явищ і процесів з урахуванням інтересів суспільства та держа­ви. Власне від умов соціалізації в суспільстві, від родинного виховання, від рівня розвитку особистої культури й освіченості залежить рівень громадянськості певної особи. Формування громадянськості відбувається у про­цесі соціалізації особи через систему суспільних відносин.
 +
 +
'''Громадянин''' — фізична особа, правовий статус якої зумовлений належністю до громадянства певної держави. Громадяни становлять найчисельнішу категорію населення. Вони також володіють повнішим обсягом прав і свобод, ніж інші категорії населення — іноземці та особи без громадянства. Громадянин — це завжди людина. Але в юридичному значенні не кожна людина може бути громадянином. Це зумовлено певними відмінностями у правовому статусі громадянина і людини. Права останньої мають природній та невідчужуваний характер, тоді як права громадянина визначаються належністю людини до громадянства певної держави. При цьому правові статуси громадянина і людини багато в чому збігаються і переплітаються. Тому чимало конституцій країн світу, в тому числі України, містять загальні розділи про права, свободи та обов'язки людини і громадянина.
 +
'''
 +
Громадянин''' — людина, що має стійкий правовий звязок з конкретною державою, що проявляється у взаємних правах та обов′язках.
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
[http://sum.in.ua/s/ghromadjanyn Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
 +
[http://ukrlit.org/slovnyk/громадянин Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.]
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/41/53395/263746.html Словник синонімів]
 +
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Громадянин Громадянин]
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Поточна версія на 21:17, 4 грудня 2014

Словник Грінченка

Громадянин, -на, мЧленъ громади, членъ общества. Оце зібралися ми, пановегромадяне, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГРОМАДЯ́НИН, а, чол.

1. Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави. [Руфін:] Сьогодні, вчора й зроду я той самий: я римський громадянин (Леся Українка, II, 1951, 416) До якої б національності не належав громадянин СРСР в якому б кутку нашої неосяжної країни він не жив його Батьківщина — великий Радянський Союз (Комуніст України, 11, 1959, 39).

2. Дорослий чоловік, а також форма звертання до нього. Увагу його чомусь привернув солідний громадянин у шубі (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 12); — Громадянине, ей ви, громадянине без шапки! — авторитетно погукав його перонний охоронець порядку, вокзальний міліціонер (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 8).

3. уроч. Той, хто підпорядковує особисті інтереси громадським, служить батьківщині. У збірнику «З вершин і низин» автор [1. Франко] стає перед нами насамперед як громадянин і боєць (Максим Рильський, III, 1956, 270); В книзі «Плуг» він [П. Тичина] виступив як поет-громадянин, поставивши свій талант на службу народу, його революційним устремлінням і діям (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 9).

4. іст. Член громади (див. громада 1 3). Волосний з писарем та з кількома громадянами повели в волость Кайдашенків, їх жінок та Кайдашиху (Нечуй-Левицький, II, 1956, 365); А через місяць йому об'явлено, що тепер він піщанський громадянин — козак, Остап Маркович Хрущ (Панас Мирний, II, 1954, 39).

Словник синонімів

ГРОМАДЯНИН член суспільства <громади>, виборець, з правом голосу, як ім. цивільний, ур. син <н. сини вітчизни>; платник <платій> податків, ок. податковець.

Ілюстрації

Грома1.jpg Грома2.jpg Грома3.jpg Грома4.jpg

Медіа

Див. також

Цікаво знати

Громадя́нин — людина, певного народу. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов'язки, щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам і законам.

Громадянин — це людина, яка належить до певної країни, де вона має відповідний юридичний статус, або співвідносить себе з нею. Громадянин має певні права, а також відповідні обов'язки. Поняття громадянин визначає місце людини в державі. З юридичної точки зору громадянин — це загальне поняття, а індивідуальне поняття громадя­нина вміщено в його громадянській позиції — у певному ставленні до різних суспільних явищ і процесів з урахуванням інтересів суспільства та держа­ви. Власне від умов соціалізації в суспільстві, від родинного виховання, від рівня розвитку особистої культури й освіченості залежить рівень громадянськості певної особи. Формування громадянськості відбувається у про­цесі соціалізації особи через систему суспільних відносин.

Громадянин — фізична особа, правовий статус якої зумовлений належністю до громадянства певної держави. Громадяни становлять найчисельнішу категорію населення. Вони також володіють повнішим обсягом прав і свобод, ніж інші категорії населення — іноземці та особи без громадянства. Громадянин — це завжди людина. Але в юридичному значенні не кожна людина може бути громадянином. Це зумовлено певними відмінностями у правовому статусі громадянина і людини. Права останньої мають природній та невідчужуваний характер, тоді як права громадянина визначаються належністю людини до громадянства певної держави. При цьому правові статуси громадянина і людини багато в чому збігаються і переплітаються. Тому чимало конституцій країн світу, в тому числі України, містять загальні розділи про права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Громадянин — людина, що має стійкий правовий звязок з конкретною державою, що проявляється у взаємних правах та обов′язках.

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

Словник синонімів

Громадянин

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Громадянин&oldid=125977