Відмінності між версіями «Грива»
(Створена сторінка: '''Грива, -ви, '''''ж. ''1) Грива. ''Стоїть кінь з золотою гривою. ''Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: боль...) |
Kath (обговорення • внесок) (→Академічний тлумачний словник (1970-1980)) |
||
(не показані 15 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Грива, -ви, '''''ж. ''1) Грива. ''Стоїть кінь з золотою гривою. ''Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. ''Ухопив за чесну гриву. ''Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при | + | ==Словник Бориса Грінченка== |
+ | '''Грива, -ви, '''''ж. ''1) Грива. ''Стоїть кінь з золотою гривою. ''Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. ''Ухопив за чесну гриву. ''Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) '''= Гривка 2. '''Им. 179. Ум. '''Гривка, гривонька, гривочка. '''Грин. ІІІ. 677, 518. | ||
[[Категорія:Гр]] | [[Категорія:Гр]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | ===Академічний тлумачний словник (1970-1980)=== | ||
+ | '''ГРИВА, и, жін.''' | ||
+ | |||
+ | 1. Довге волосся на шиї з хребті деяких тварин. Мій кінь вороний так, як хмара, літав.. І шовкова грива по вітрові має (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 74); Велика, тепер темна, а не сива шевелюра його нагадує левову гриву(Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 70); * Образно. Над довгим рядом вагонів повисла кучерява грива диму(Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 18); * У порівняннях. Чуб, як грива на вороному коні, розчісується на льоту вітром (Григорій Косинка Новели, 1962, 9); | ||
+ | // Про густе довге волосся людини. До неї приступив з свічкою пан Прушинський... широкоплечий, з великою головою, з цілою гривою міцного волосся на голові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 57); Схопилася [Назіра-хон], труснула гривою розплетених кіс (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 228). | ||
+ | [І] у хвіст і [в] гриву — на повну силу, дуже сильно. За Країну Рад щасливу бийте фашистів в хвіст і гриву!(Українські народні прислів'я та приказки. 1955, 409). | ||
+ | |||
+ | 2. Довгасте підвищення; гірське пасмо. На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263); Поряд з піщаними гривами і горбами тут [у заплавних луках] зустрічається багато озер (Колгоспник України, 8, 1959, 27). | ||
+ | |||
+ | 3. Смуга трави, хлібних рослин, що залишається нескошеною. В бригаді подбали, щоб не допустити втрат. Вручну обкошували кути поля, де жатки звичайно лишають гриви (Радянська Україна, 16.XII 1962, 2). | ||
+ | |||
+ | ===Орфографічний словник української мови=== | ||
+ | '''Гри́ва''' - іменник жіночого роду. | ||
+ | |||
+ | ===Фразеологічний словник української мови=== | ||
+ | |||
+ | '''ГРИВА''' - (і) в хвіст і (в) гри́ву, фам. Дуже сильно, нещадно. Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..); Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріютьу хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер); — Та як же це можна таке паскудство їм прощати? — Та уявіть собі, — бити їх треба за це у хвіст і в гриву (Ф. Маківчук). у гри́ву і у хвіст. З усіх кінців встають загони і йдуть на клич бентежних міст, щоб гайдамацькі ешелони громити в гриву і у хвіст (В. Сосюра). | ||
+ | |||
+ | ===Іноземні словники=== | ||
+ | mane | ||
+ | грива – іменник | ||
+ | mane – грива | ||
+ | crest – гордість, гребінець, грива, китка, гребінь, пиха | ||
+ | |||
+ | ===Приклад вживання=== | ||
+ | It seems an unfair epitaph to bear, but his elbow is now fixed almost as firmly in the nation's mind as hismane of blond hair. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:51083.jpg|x165px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Griva.jpg|x165px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:R3evdw-pw5_ru-kopyta-griva-kon.jpg|x165px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoo_48_20100627_1926129729.jpg|x165px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|6xCy9MIWBk8}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0_(%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%81%D1%8F) Матеріали з Вікіпедії] | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | * [http://sum.in.ua/s/ghryva Академічний тлумачний словник (1970-1980)] | ||
+ | * [http://slovopedia.org.ua/35/53395/67944.html Орфографічний словник української мови] | ||
+ | * [http://slovopedia.org.ua/49/53395/357111.html Фразеологічний словник української мови] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
Поточна версія на 11:03, 30 січня 2014
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Грива, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гривка, гривонька, гривочка. Грин. ІІІ. 677, 518.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ГРИВА, и, жін.
1. Довге волосся на шиї з хребті деяких тварин. Мій кінь вороний так, як хмара, літав.. І шовкова грива по вітрові має (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 74); Велика, тепер темна, а не сива шевелюра його нагадує левову гриву(Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 70); * Образно. Над довгим рядом вагонів повисла кучерява грива диму(Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 18); * У порівняннях. Чуб, як грива на вороному коні, розчісується на льоту вітром (Григорій Косинка Новели, 1962, 9); // Про густе довге волосся людини. До неї приступив з свічкою пан Прушинський... широкоплечий, з великою головою, з цілою гривою міцного волосся на голові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 57); Схопилася [Назіра-хон], труснула гривою розплетених кіс (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 228). [І] у хвіст і [в] гриву — на повну силу, дуже сильно. За Країну Рад щасливу бийте фашистів в хвіст і гриву!(Українські народні прислів'я та приказки. 1955, 409).
2. Довгасте підвищення; гірське пасмо. На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263); Поряд з піщаними гривами і горбами тут [у заплавних луках] зустрічається багато озер (Колгоспник України, 8, 1959, 27).
3. Смуга трави, хлібних рослин, що залишається нескошеною. В бригаді подбали, щоб не допустити втрат. Вручну обкошували кути поля, де жатки звичайно лишають гриви (Радянська Україна, 16.XII 1962, 2).
Орфографічний словник української мови
Гри́ва - іменник жіночого роду.
Фразеологічний словник української мови
ГРИВА - (і) в хвіст і (в) гри́ву, фам. Дуже сильно, нещадно. Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..); Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріютьу хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер); — Та як же це можна таке паскудство їм прощати? — Та уявіть собі, — бити їх треба за це у хвіст і в гриву (Ф. Маківчук). у гри́ву і у хвіст. З усіх кінців встають загони і йдуть на клич бентежних міст, щоб гайдамацькі ешелони громити в гриву і у хвіст (В. Сосюра).
Іноземні словники
mane грива – іменник mane – грива crest – гордість, гребінець, грива, китка, гребінь, пиха
Приклад вживання
It seems an unfair epitaph to bear, but his elbow is now fixed almost as firmly in the nation's mind as hismane of blond hair.