Відмінності між версіями «Ворожка»
(дадатки) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 27 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. ''' | '''Ворожка, -ки, '''''ж. ''Гадалка, ворожея. ''У ворожки хліба трошки. ''Ном. № 231. ''Ворожка з бісом накладає. ''Ном. № 232. Ум. '''Ворожечка. ''' | ||
| − | + | ворожка — сущ., кол во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов | |
| + | ворожка — и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка … Український тлумачний словник | ||
| + | ворожка — жаровок овражок … Краткий словарь анаграмм | ||
| + | ворожка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови | ||
| − | |||
| − | |||
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197). | ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197). | ||
| − | + | 2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228). | |
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ворожка.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гадалка.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:200px-Taras Shevchenko painting 0032.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [[Ворожка|http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0]] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 21:17, 20 грудня 2014
Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ном. № 231. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. Ум. Ворожечка. ворожка — сущ., кол во синонимов: 3 • ворожейка (11) • ворожея (24) • гадалка (17) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов ворожка — и, ж., заст. 1) Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). 2) Знахарка … Український тлумачний словник ворожка — жаровок овражок … Краткий словарь анаграмм ворожка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ВОРО́ЖКА, и, ж., заст. 1. Жінка, яка ворожить (у 1, 2 знач.). Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., І, 1963, 58); — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197).
2. Знахарка. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою, що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І, 1955, 228).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
