Відмінності між версіями «Жвавий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Словник синонімів)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
==Словник синонімів==
 
==Словник синонімів==
−
БАДЬО́РИЙ (про голос, гомін, музику і т. ін. - який виражає бадьорість, веселий, пожвавлений), БАДЬОРИ́СТИЙрідше; БРАВУ́РНИЙ (звичайно про музику). Викінчений корабель треба виповнити людським диханням, бадьорими словами (Ю. Яновський); Давно на зміну полонезу музика заграла бравурну мазурку (Н. Рибак). - Пор. 2. жва́вий.
+
'''БАДЬО́РИЙ''' (про голос, гомін, музику і т. ін. - який виражає бадьорість, веселий, пожвавлений), БАДЬОРИ́СТИЙрідше; БРАВУ́РНИЙ (звичайно про музику).  
−
ЖВА́ВИЙ (про очі, погляд, обличчя - який часто змінює свій вираз), РУХЛИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, БИ́СТРИЙрозм., ПРУДКИ́Йрозм., ПРОВО́РНИЙрозм. (про очі, погляд). Її жваве личко пожурнішало на якусь мить (Є. Гуцало); Вужчають і світлішають.. рухливі очі Варвари (М. Стельмах); Як же він постарів! Той же вигляд живих очей, але голова посивіла (А. Хижняк); Сестра придивилась до неї пильніше, потім швидким поглядом слизнула по всій її постаті (Леся Українка); Очі її [Людмили] меткі бравенько пострілюють в усі боки (В. Яворівський); Одно тільки в нього неабияке - дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка (Панас Мирний); Прудкі очиці її сповнені невтомної цікавості (А. Дімаров); Вона задивилася на його проворні темні очі (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. рухли́вий.
+
 
−
РУХЛИ́ВИЙ (про людину - повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В’ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙрозм.,ВОРУХЛИ́ВИЙрозм.,ВОРУХКИ́Йрозм.,ВОРУШКИ́Йрозм.,РУХЛЯ́ВИЙрозм.,ЗВИ́ННИЙдіал.Змолоду.. був він рухливий, палкий до діла і проворний (І. Франко); Був собі хлопчик дуже жвавий, Моторний і цікавий (Л. Глібов); Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене убрання,.. - вона здавалась русалкою (Панас Мирний); Загалом він був здоровий хлопець, а діяльне життя на полонинах зробило його звинним, метким (Г. Хоткевич); Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (О. Гончар); Хапкий, верткий, в’юнкий та спішний на вдачу, він і в звичайний час все чогось ніби кудись хапався, кудись поспішав, вертівся, метушився (І. Нечуй-Левицький); Кричить [Турн], рубає, вередує, не б’ється, бач, а мов жартує, Бо був вертлявий і силач (І. Котляревський); Товстий, окадкуватий, він ледве поспішав за вертливим, як в’юн, лакеєм (Панас Мирний); Пройшовся [Курбас] кімнатою, прудкий, легкий, у незвичній смугастій блузі (А. Хорунжий); Він маленький, дрібненький, мабуть, верткий, непосидячий і дуже спритний (І. Сенченко); Була вона досить повороткою, догадливою (О. Лупій); Попереду вискочила прудконога малеча, шустра й рожевощока (І. Цюпа); Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (О. Копиленко); Чубов не в міру ворухкий був піп (І. Ле); До гурту підходить рухлявий, як млинок, чоловік (Григорій Тютюнник). - Пор. 1. жва́вий, непосидю́чий, 1. спри́тний.
+
'''ЖВА́ВИЙ''' (про очі, погляд, обличчя - який часто змінює свій вираз), РУХЛИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, БИ́СТРИЙрозм., ПРУДКИ́Йрозм., ПРОВО́РНИЙрозм. (про очі, погляд).  
−
ШВИДКИ́Й (про дії, рухи, темп тощо - який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙрідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, БУРХЛИ́ВИЙ підсил.,НЕВПИ́ННИЙ[НЕУПИ́ННИЙ] підсил.,ШАЛЕ́НИЙ підсил.; ПОСПІ́ШНИЙ, СПІ́ШНИЙ, ПОСПІ́ШЛИВИЙ, КВАПЛИ́ВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, ПРИСПІ́ШЕНИЙ, ПОХІ́ПЛИВИЙ[ПОХО́ПЛИВИЙ] діал. (який здійснюється, виконується з поспіхом); ШВИ́ДКІСНИЙ (перев. про виробничі процеси); КОРО́ТКИЙ, МИТТЄ́ВИЙ[МИТТЬОВИ́Й], МОМЕНТА́ЛЬНИЙ, РАПТО́ВИЙ, БЛИСКАВИ́ЧНИЙпідсил., НЕЗАБА́РНИЙрозм. (про дію, рух); МОТО́РНИЙ, ЖВА́ВИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ (перев. про роботу, виконання чогось - здійснюваний у швидкому темпі); СПІ́РНИ́Йрозм. (про ходу); ПЛИВКИ́Й (перев. про течію); ЧА́СТИЙ, ДРІБНИ́Й (який складається з часто повторюваних дій, рухів тощо). Од швидкої ходи він аж вихав полами на повітрі, а волосся на голові настовбурчилось вгору (І. Нечуй-Левицький); Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків (М. Стельмах); Де руки й охота, там скора робота (прислів’я); Її сумне, тужливе око слідить за бистрими рухами ігли (І. Франко); Швидко вони покотили полем, тільки кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої їзди (Панас Мирний); Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою (Леся Українка); Минув місяцьдругий шпаркої роботи (Д. Бедзик); Вперше зазнає Тоня такої швидкості, такої бурхливої їзди з перешкодами (О. Гончар); Критики одноголосно говорять про невпинний ріст, невпинний поступ на літературному полі (В. Еллан);
+
 
 +
'''РУХЛИ́ВИЙ''' (про людину - повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В’ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ,  
 +
 
 +
'''ШУ́СТРИЙрозм.,ВОРУХЛИ́ВИЙрозм.,ВОРУХКИ́Йрозм.,ВОРУШКИ́Йрозм.,РУХЛЯ́ВИЙрозм.,ЗВИ́ННИЙдіал'''.Змолоду.. був він рухливий, палкий до діла і проворний (І. Франко); Був собі хлопчик дуже жвавий, Моторний і цікавий (Л. Глібов);  
 +
 
 +
'''ШВИДКИ́Й''' (про дії, рухи, темп тощо - який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙрідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, '''ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, БУРХЛИ́ВИЙ''' підсил.,НЕВПИ́ННИЙ[НЕУПИ́ННИЙ] підсил.,ШАЛЕ́НИЙ підсил.; ПОСПІ́ШНИЙ, СПІ́ШНИЙ, ПОСПІ́ШЛИВИЙ, КВАПЛИ́ВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, ПРИСПІ́ШЕНИЙ, ПОХІ́ПЛИВИЙ[ПОХО́ПЛИВИЙ] діал. (який здійснюється, виконується з поспіхом); ШВИ́ДКІСНИЙ (перев. про виробничі процеси); КОРО́ТКИЙ,
 +
 
 +
==Словник антонімів==
 +
'''ЖВАВИЙ''' =  '''ПОВІЛЬНИЙ'''
 +
''Повний життєвої сили'', енергії, рухливий, моторний, проворний, бідовий. ''Позбавлений жвавості'', бадьорості, спокійний, млявий.
 +
Жвавий ~  повільний вальс, гра, дія, жінка, істота, кроки, процес, розмова, рух, тварина.
 +
Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, зробитися, рахуватися, ставати, вважатися жвавим ~  повільним.  
 +
Завжди, постійно жвавий ~  повільний.  
 +
Жвавий, як риба у воді ~  повільний, як рак, як слимак.
 +
Сама - невеличка, метка й жвава, з веселою усмішкою на виду, вона так і вабила до себе (Панас Мирний).  
 +
Стіни тут скляні, й крізь них видно міський парк, порожні лави на алеях, повільних пішоходів (Є. Гуцало).
 +
Жвавість ~ повільність, жваво ~ повільно, моторний // рухливий ~ млявий; проворний ~ спокійний
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:999ce9266e4e.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sonic.gif|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bodrost-na-ves-den.jpg|x140px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Aktuvna-dutuna.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
−
==Див. також==
+
{{#ev:youtube|z1gul74YRZo}}
 +
 
 +
 
 +
{{#ev:youtube|2Wuh8smfZ_o}}
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства;
 +
( за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 515.)
 +
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 477.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
−
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
+
http://uk.worldwidedictionary.org/
 +
 
 +
http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/
 +
 
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:Жв]]
 
[[Категорія:Жв]]

Поточна версія на 13:35, 20 грудня 2014

Жвавий, -а, -е. Живой, бойкій, рѣзвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Ном. № 5765. Такий жвавий, як рак на греблі. Ном. № 10995. Жвавий, як ведмідь до корита. Ном. № 6550. Жвавий, як рибка в річці. Ном. № 5761. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 123. Ум. Жвавенький, жвавесенький. І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда. МВ. ІІІ. 84. 1. Повний життєвої сили, енергії, з швидкими, легкими рухами; рухливий. Жвавий, як рибка в річці (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); А надто той рибалонька, жвавий, кучерявий, Мліс, в'яне, як зостріне Ганнусю чорняву (Тарас Шевченко, I, 1951, 165); На узгір'ї паслась коза з двома жвавими козенятами (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 74); * Образно. З-за верхів далеких гір вискочили круглі хмари, білі, як срібло, жваві, ворушливі, мов живе срібло (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); // Який часто змінює свій вираз (про очі, обличчя). Жваві карі очі його так і замиготіли, як живе срібло (Нечуй-Левицький, III, 1956, 329); Його жваве, рухливе обличчя виражало подив і навіть іронію (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 162).

Словник синонімів

БАДЬО́РИЙ (про голос, гомін, музику і т. ін. - який виражає бадьорість, веселий, пожвавлений), БАДЬОРИ́СТИЙрідше; БРАВУ́РНИЙ (звичайно про музику).

ЖВА́ВИЙ (про очі, погляд, обличчя - який часто змінює свій вираз), РУХЛИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, БИ́СТРИЙрозм., ПРУДКИ́Йрозм., ПРОВО́РНИЙрозм. (про очі, погляд).

РУХЛИ́ВИЙ (про людину - повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В’ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ,

ШУ́СТРИЙрозм.,ВОРУХЛИ́ВИЙрозм.,ВОРУХКИ́Йрозм.,ВОРУШКИ́Йрозм.,РУХЛЯ́ВИЙрозм.,ЗВИ́ННИЙдіал.Змолоду.. був він рухливий, палкий до діла і проворний (І. Франко); Був собі хлопчик дуже жвавий, Моторний і цікавий (Л. Глібов);

ШВИДКИ́Й (про дії, рухи, темп тощо - який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙрідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, БУРХЛИ́ВИЙ підсил.,НЕВПИ́ННИЙ[НЕУПИ́ННИЙ] підсил.,ШАЛЕ́НИЙ підсил.; ПОСПІ́ШНИЙ, СПІ́ШНИЙ, ПОСПІ́ШЛИВИЙ, КВАПЛИ́ВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, ПРИСПІ́ШЕНИЙ, ПОХІ́ПЛИВИЙ[ПОХО́ПЛИВИЙ] діал. (який здійснюється, виконується з поспіхом); ШВИ́ДКІСНИЙ (перев. про виробничі процеси); КОРО́ТКИЙ,

Словник антонімів

ЖВАВИЙ = ПОВІЛЬНИЙ Повний життєвої сили, енергії, рухливий, моторний, проворний, бідовий. Позбавлений жвавості, бадьорості, спокійний, млявий. Жвавий ~ повільний вальс, гра, дія, жінка, істота, кроки, процес, розмова, рух, тварина. Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, зробитися, рахуватися, ставати, вважатися жвавим ~ повільним. Завжди, постійно жвавий ~ повільний. Жвавий, як риба у воді ~ повільний, як рак, як слимак. Сама - невеличка, метка й жвава, з веселою усмішкою на виду, вона так і вабила до себе (Панас Мирний). Стіни тут скляні, й крізь них видно міський парк, порожні лави на алеях, повільних пішоходів (Є. Гуцало). Жвавість ~ повільність, жваво ~ повільно, моторний // рухливий ~ млявий; проворний ~ спокійний

Ілюстрації

999ce9266e4e.jpg Sonic.gif Bodrost-na-ves-den.jpg Aktuvna-dutuna.jpg

Медіа


Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; ( за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 515.)

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 477.

Зовнішні посилання

http://uk.worldwidedictionary.org/

http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Жвавий&oldid=129423